Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 256 від выйти в отставку; уст. разг. уйти (удалив I ться) на покбй; подати у ~ку подать в отставку. відставлений 1) отставленный; отнесённый Г • откинутый; 2) оттопыренный. Ср. відставляти 1—2; 3) прил. уст. отставнбй, (находящийся) в отставке. відставлйти, -лйю, ^-лйєш, відставити, -влю, -виш 1) отставлять, отставить;* (поднимая и двигал, отстранять от себя — ещё) относить, отнести [Одставила люстречко, взя- ~ лася книжку медичну читать (Тесл.)]; <^ти ногу отставлять, отставить ногу; откидывать, откинуть ногу; 2) (выдвигать вперёд, выпячивая) оттопыривать, оттопырить. в ідста влитися, -ляюся, ^дяєшся, відставитися» -влюся, -вишсям) оттопыриваться, оттопыриться; 2) страд, з. (несоверш.) от- - ставляться; относиться; откидываться; от- * топыриваться; ср. відставлйти 1—2. відставний 1) прил. отставнбй [Під крутим узгір'ям гніздилися чепурні будинки відставних моряків (Кцч.)]; 2) (род. відстав- нбго) сущ. отставной. відсталий отсталый; отставший [Під керівництвом товариша Сталіна наша країна з відстало? і слабої, якою вона була до Жовтневої революції, перетворилася на могутню державу (Літ. газ., 1946, І)]. відсталість, -лості отсталость [Великий патріот своєї батьківщини, Ленін бичує відсталість царської Росії (Біогр. Леніна)]. відстановлйти, -лйю, -лйеш, відстаповйти, -новлю, -нбвиш обл. отстранять, отстранить, удалять, удалить. відстань, -ні 1) расстояние; (пространство книжн. — ещё) протяжение [Проблема передачі енергії на велику відстань без проводів, по радіо має виняткове наукове і практичне значення для народного господарства (Рад. Укр., 1946, VII)]; н а ~ні пострілу на расстоянии выстрела; через далеку ~нь (со значением причины) за дальностью расстояния; 2) мех. уст. шаг; ~нь гвинті шаг винтб. в і дстар іти (-рію, -рівш) ум обл. выжить из ума [Сякий-такий, лисий дідуга! Ум відста- рів! Пообирав діток і мене па старості (Квітка)]. відстати си. відставити. відстаючий отстающий [Комуністи і комсомольці за короткий час зуміли вивести від- - стаючі артілі в число передових (Ком., 1939, VI)]. відстебнути см. відстібати. відстебнутий отстёгнутый. відстебнутися см. відстібатися. відстіббння отстёгивание; разг. отстёжка. відстібати, -баю, -баєш, відстебнути, -тебну, -тббнеш отстёгивать, отстегнуть [Завились брати Блаженки, відстібаючи на ходу алю- мінійові фляги (Гонч.)]. відстібатися, -баюся, -баешся, відстебнутися, , -тебнуся, -тёбнешея отстёгиваться, отстегнуться. І відстібний отстежной. відстій, -тбю отстбй. відстійний техн. отстбйный. | відстійник техн. отстбйник. відстобурчити см. відстобурчувати и відстовбурчувати. відстобурчитися редк. см. відстобурчуватися и відстовбурчуватися. відстобурчувати см. відстовбурчувати. відстобурчуватися редк. см. відстовбурчуватися. відстовбурчити см. відстовбурчувати. відстовбурчитися см. відстовбурчуватися. відстовбурчувати, -чую, -чуєш, відстовбурчити, -чу, -чиш и редк. відстобурчувати, відстобурчити оттопыривать, оттопырить [Гойдав лівою рукою праву, відстовбурчивши великий палець (перекл. з Горького); Комар смачно приплюск до теплого виска й червонів задоволено, відстобур- чивши дві задні ноги (Ле)]. відстовбурчуватися, -чуюся, -чуєшся, відстовбурчитися, -чуся, -чишся оттопыриваться, оттопыриться [Оддаля, під безлистими каштанами, стояла підвода, і на ній, накриті килимом, відстовбурчувались якісь г вузли (Куч.)]. відсторбнений отстранённый; устранённый. Ср. відсторонити. відсторбнення отстранение; устранение [Половинчато ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. (Ленін)]. Ср* відсторонити. відсторонити см. відсторонити. відсторонитися см. відсторонитися. відстороняння отстранение; устранение. Ср відстороняти. відсторонити, -нйю, 'няєш, відсторонити, -роню, -рбниш отстранять, отстранить; (увольнять — ещё) устранять, устранить [.. спроби меншовиків применшити значення буржуазної революції для пролетаріату, принизити роль пролетаріату в ній і відсторонити пролетаріат від неї Ленін вважав зрадою інтересів пролетаріату (Іст. ВКП(б))]. відсторонитися, -нйюся, -нйешся, відсторонитися, -ронюся, -ронишся 1) отстраняться, отстраниться; (отказываться от участия в чём-нибудь — ещё) устраняться, устраниться [Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти (Мирн.)]; 2) (отходить в сторону) сторониться, посторониться; 3) страд, з. (несоверш.) отстраняться; устраняться; ср. відсторонити; 4) обл. открываться, открыться [Невеличкі' уха, до цього закриті густими пасмами, * тепер одсторонились, немов усміхалися (Мирн.)]. відсторонь нар. обл. в стороне, отдельно [Не , треба все так відсторонь триматися і поводитися холодно й здержливо (Коб.)]; см. ещё бсторонь. відстбювання отстаивание [Проведення переможної революції, відстоювання її завоювань покладає гігантські завдання на плечі пролетаріату (Ленін)]. *» відстбювати, -стбюю, -стбюеш, відстбяти, -стбю, -стбїш 1) отстаивать, отстоять [Ми стоїмо за мир і відстоюємо справу миру (Сталін); Під керівництвом більшовицької партії наш/ народ відстояв сво- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)