Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 257 від боду, честь і незалежність своєї Батьківщини (Рад Укр., 1946, VIII)]; 2) (стоять, простаивать известное время или до конца) отстаивать, отстоять; ^стояти на ногах три години отстоять на но- гах три часа; 3) : ^стояти ноги отстоять ноги [Сідайте, бо ноги відстоїте (Барв.)]. відстбюватися, -стбююся, -стбюєшся, відстоятися, -стбюся,-сібїшся 1) отстаиваться, отстояться [Тихим спокоєм зачарована вода, одстоюючись в очеретах та в лозах, плодила карасів (Ле)]\ 2) страд, а. (несоверш.) отстаиваться; ср. відстбювати 1. відстояний 1) устоявшийся, отстоявшийся [Тут устав я і Джамбулу відповів: Розуме одстояний ї многолітній! Ти — пшениці колос, я ж мов колос житній (Тич.)]', 2) прич. редк. отстбянный. відстбяти см. відстоювати. відстбятися см. відстбюьатися. відстраждати, -раждаю, -раж даєш отстрадать. відстрахати, -рахаю, -рахаєш отпугнуть. відстрашувати, -шую, -шуєш, відстрашити, -шу, -шиш отпугивать, отпугнуть. відстрекотйти, -кочу, -кбчеш и відстрекотіти, -кочу, -котиш отстрекотать. відстрелити см. відстрілювати*. відстрибати *, -баю, -баєш (перестать прыгать) разг. отпрыгать. відстрибати 2 см. відстрибувати. відстрибнути см. відстрибувати. відстрибувати, -бую, -буєш, відстрибнути, •ну, -нені и разг. відстрибати, -баю, -баєш отпрыгивать, отпрыгнуть, (несколькими прыжками) отпрыгать (разг.)\ (соверги. — удалиться прыгая — ещё) упрыгнуть. відстригати, -гаю, -гаєш, відстригти, -рижу, -рижбш отстригать, отстричь. відстриг йти ся, -гаюся, -гаєшся, відстригтися, -риж>ся, -риэдёшся отстригаться, отстричься. відстригти см. відстригати. відстригтися см. відстригатися. відстріл, -лу охотн. оте грел. відстрілювати 1, -люю, -люєш, відстрілити, -лю, -лиш и відстрелити отстреливать, отстрелить. відстрілювати2, -люю, -люєш, відстрілити, -ляю, -ляєш 1) охотн. отстреливать, отстрелять; 2) (только соверги.: перестать стрелять) отстрелять. відстрілюватися, -л гоюся, -л юс шея. відстрілятися, -лаюся, -ллєшся отстреливаться, отстреляться [Ворог, відстрілюючись, знову кинувся тікати (Вісті, 1938, /); Рушниць на кожного у шляхти не було, І одстріля- тися вони не мали сили (перекл. Рильського)]. відстрілити см. відстрілювати 2. відстрілитися см. відстрілюватися. відстроїти с а. відстроювати. відстрбнка радио отстройка. відстрочений отсроченный. відстрбчення отсрочка. відстрочити см. відстрочувати. відстрочити, -рочу, -рбчпш спец. отстрочить. відстрбчуванпя отсрочка. відстрочувати, -чую, -чуєш, відстрочити, -чу, -чиш отсрочивать, отсрочить. відстрбювання радио отстраивание, отстройка. відстроювати, -рбюю, -рбюеш, відстрбїти, -рою, -роїш радио отстраивать, отстроить. відстриганий отстроганный. відстругувати, -ругую, -р>гуєш, відстругати (відстружу, відстругаєш и відструїаю, відстругаєш) отстрагивать, отстрогать. відстругуватися, -гуюся, -гуєшся отстрагиваться. відстугоніти, -ню, -ниш отгудеть. відстукувати, -кую, -куєш, відстукати, -каю, -каєш разг. 1) отстукпвать, отстукать; (соверш. — отбить разг. — ещё) отстучать [Собака, впізнавши сусіда, ласкаво відстукував своє привітання хвостом по дошках помосту (Смол.)]; 2) (только соверги.: перестать стучать) отстучать [Відстукали копита коней бойових (Баоісан)]. відступ, -пу отступление [Але ми не можемо й сьогодні дати бодай натяк до відступу (Ле)]\ ~п від правила отступление от правила; ліричний ~п лирическое отступление. відступальний отступательный. відступати, -пйю, -паеш, відступити, -ступлю, -ступиш 1) отступать, отступить; (отходить вадом — ещё) пятиться, попятиться [Після запеклих боїв німці не витримали цього натиску і почали безладно відступати (Біогр. Сталіна): Гостре відчуття небезпеки не відступало від серця (Риб.)\ Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (Коцюб.)]] ~пйти на крок отступить на шаг; разг. отшагнуть; ^пити на два крбки (назад) отступить на два шага (назад); разг. отшагнуть два шага (назад); ~~паючи (~пивши) в і д правила отступая (отступив) от правила, в отступление от правила; 2) (кому что) уступать, уступить [Відступив би я вам своє місце, але я старий, каліка (Фр.I відступитися, -палися, -пбєшся, відступитися, -ступлюся, -ступишся 1) отступать, отступить; (двигаться задом, назад — ещё) пятиться, попятиться; (перен. разг. — ещё) идти на попятный, пойти на попятный [Остап одступився од Соломії, щоб здалека краше придивитися до своєї роботи (Коцюб.)]', 2) (отказываться от чего, рвать связь с чем) перен. отступаться, отступиться [Люди, побачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них (Барв.)]. відступаючий отступающий [Наш театр виїхав услід за просуненням наших частин за відступаючим польським фронтом (Смол.)]. відступити см. відступати. відступитися см. відступитися. відст>плення уступка; ~ня території уступка территории. відступне 1) прил. см. відступний; 2) (род. відступного) сущ. разг. отступное. відступпий отступной. відступник отступник; (преим. без дополне- 17-1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)