від 258 від* ния — ещё) отшепёнец [Май на увазі: від* І ступникам немає вороття (Л. Укр.)]. відступництво отступничество; отщепенство > [Ленін громить «економістів» 5а їх відступництво від марксизму (Біогр. Леніна)]. Ср. •"ВІДСТУПНИК. і відступниця отступница; отщепенка. Ср. відступник. *" відступницький отступнический,. відступство обл. отступничество {Коли їм стало звісне Моє відступство, йшли на смерть без тями (Фр.)]. * відстьббапий (избитый) отстёганный. відстьобатид, -баю, -баєш (избить) отстегать. відстьобати ?, -баю, -баєш (о* шитье) редк. отстегать. *~ відствйння отодвигание; отстранение; отпирание. Ср. відсувати. відсувати, -ваю, -виєш и відсбвувати, -сбвую, ~с6вуеш, відсунути, -ну, -неш отодвигать, отодвинуть; (отклонять в сторону — ещё) отстранять, отстранить; (переставлять* в сторону — ещё) отставлять, отставить; (о засове, задвижке — ещё) отпирать, отпереть [Андрій рідко звертав увагу на-4страву.., але часом і він одсовував нікчемну юшку і починав бурчати (Коцюб.); В величнім супокої Підвівся Кіро⥠Штору відсунула * рука (Бажан); Одсунула горщик здоровенний.., помішала ложкою страву (Головко); Відсунула [засув].., і двері тихенько від- І чиняються (Вовч.); Вичуняла Катерина, Одсуне кватирку, Поглядає на вулицю (Шевч.)]; ~нтти з 6 с у в (дверей) отодвинуть засов (на двери), отпереть засбв (на двбри); разг. отщелкнуть (дверь). •відсуватися, «вйюся, -ваєшся и відсбву- ватися, -сбвуюся, -сбвуєшся, відсунутися, -нуся, -нешся 1) отодвигаться, отодвинуться* (только о человеке — ещё) отстраняться, отстраниться; уст. отлегать, отлечь; отпираться, отпереться [Вона відсувається від докучливого променя й схиляється над папером (Коцюб.); Відсунулись вже стрілки з десятої години (Бажан)]; 2) страд. 8. (несове рш.) отодвигаться; от- * страняться; отставляться; отпираться. Ср. відсувати. 4 відсувний отдвижнбй. "» відсуджувати, -джую, -джуєш, відсудити, -суджу, -судиш 1) отсуживать, отсудить; (соверги. — несправедливо разг. — ещё) оття- ^гать; (в чью-нибудь "пользу — ещё) присуждать, присудить [Вам громада відсудила ~* (Мирн.)]; 2) (только соверги.: отговорить советами) обл. отсоветовать [Одраяли, одсу- дили, щоб ми в парі не ходили (народна пісня)]. відсуджуватися, -джуюся, -джуєшся, відсудитися, -суджуся, -судишся отсаживаться, отсудиться. відсудити см. відсуджувати. відсудитися см. відсуджуватися. відсукати см. відсукувати. відсукатися см. відсукуватися, відсукувати, -кую, -куєш, відсукати (відсу- каю^ відсукаєш и відсучу, відсучиш) отсучивать, отсучить. відсукуватися, -куюся,"-куєшся, відсукатися [ * (відсукйюся,^ відсукаєшся и відсучуся, ''відсучишся) отсучиваться, отсучиться. відсунений см. відсунутий. відсунення отстранение. > відсунути см. відсувати. відсунутий отодвинутый; отстранённый; отставленный; бтпертый. Ср. відсувати. відсунутися см. відсудитися. відсурмити, -млю, -мйш оттрубить. і відсутній 1) прил. отсутствующий; (о чём- нибудь необходимом — ещё) недостающий [Як пильно не будете ви вдивлятися в поему Лермонтова, не знайдете ні одного зайвого чи відсутнього слова, риси, вірша, образу (перекл. з Бєлінського)]; бути ~нім от^ сутствовать, (бей указания * где) быть (находиться) в отсутствии; (временно —- ещё) быть в отлучке; арх., ирон. быть в нетях; бути ~нім на заняттях отсутствовать на занятиях; дбкази «^ві доказательства отсутствуют; 2) (род. від-, сутнього) сущ* отсутствующий. відсутність, -ності 1) (кого-нибудь) отсутствие; л (временное^ненахождение на месте из-за ухода иЛи отъезда — ещё) отлучка; за моё? Юності,|~ під час моєї ~ності в моё отсутствие, во время моего отсутствия; во время моей отлучки; через ~ть за отсутствием, из-за отсутствия ; 2) (чего-нибудь) отсутствие; канц.щ книжн. неимение [За капіталістичного ладу основою виробничих відносин є капіталістична власність на засоби виробництва * при відсутності власності на працівників виробництва .. (Сталін)]; ~ть ж гі т я отсутствие жизни; безжизненность; ~ть індивідуальності отсутствие индивидуальности, безличие, безлич- * ность;~ть почуття отсутствие чувства; (о значительном преобладании рассудка) рассудочность; ~ть смакуй отсутствие вк<тса, безвкусие; ^^ть ч?су недостаток времени; разг. недосуг; з а ~пІстю д а- н и х за отсутствием {канц., книжп. за неимением) данных. відсюрчатн, -чу, -чйш отстрекотать. відсякуватися, -куюся, -куєшся, відсякатися, -каюся, -кается и від сякнутися, -ні ся, -нёшея разг. отсмаркиваться, отсморкаться, отсморкпуться. відсьбрбувати, -бую, -буєш,відсь6рбати,-баю, -баєш и відсьбрбнути. -сьбрбну, -сьбрбн&ш отхлёбывать, отхлебать, отхлебнуть. відтавання оттаивание. -і відтавати (відтаю, відтабш), відтанути, -ну, -неш оттаивать, оттаять [Калюжки, що звечора позамерзали, одтали, тихо вода дзюрчить поміж талим снігом (Мирн.); Стояв тумац, дороги відтанули, до ніг липло болото (Панч)]. відтак нар. после того, затем, потбм [Синя хвиля скипала молоком біля їх*ніг, а відтак танула і шипіла на піску, тікаючи в море (Коцюб.)]. в І дт алий оттаявший [Цікаві веселі лиця поприлипали до відталих вікон (Горд.)]. відтам обл. оттуда [А відтам махнемо в Бо- ' рислав (Фр.)]. * * , **-* відтанути см. відтавати.
|