ВІД 259 від відтанцьовувати, -цьбвую, -цьбвуеш, відтанцювати, -цюю, -цюєш отплясывать, отплясать. відтарабанити, -ню, -ниш разг. 1) отбарабанить; 2) (оттащить; отгреметь) оттарабанить. відтаскувати, -кую, -куєш, відтаскати, -каю, -каеш оттаскивать, оттащить; (в несколько приёмов) оттаскать (разг.). відтаскуватися, -куюся, -куєшся оттаскиваться відтворений воспроизведённый; воскрешённый [В О н є г і н і ми бачимо поетично відтворену картину російського громадянства, взятого в одному з найцікавіших момептів його розвитку (перекл з Бєлінського)]. Ср. відтвбрювати. відтворенеин воспроизводимый. відтворення воспроизведёт'ие; (процесс производства, воссоздающий израсходованные ценности) $к. воспроизводство [Високохудожнє відтворення образу радянського вченого — громадського діяча є дуже важливим завданням нашої літератури (Літ. газ., 1948, І)]. відтворити см. відтвбрювати. відтворитися см. відтворюватися. відтвбрний воспроизводительный. відтворний воспроизводимый. відтворник воспроизводитель. відтворність, -пості воспроизводйтельность. відтвбрюваний воспроизводимый. відтвбрювання воспроизведение; воспроизвбд- ство. Ср. відтвбрення. відтвбрювати, -рюю, -рюєш, відтворити, -во- рю, -вбриш воспроизводить, воспроизвести; (вызывать яркое представление а чём- нибудь прошедшем — ещё) воскрешать, воскресить [Винятково цікаві декорації, які відтворюють місця історичних подій, зробила група художників (Прол. пр., 1937, ХІ1)\ Гоголь схопив ідею описуваного життя і правдиво відтворив її (перекл. а Бєлінського)]. відтворюватися, -рююся, -рюешся, відтворитися, -порюся, -і бришся 1) воспроизводиться, воспроизвестись; 2) страд, з. (несоверш.) воспроизводиться; воскрешаться; ср. відтвбрювати. відтекти см. відтікати. відтепер нар. с отих пор, с этой поры, с бтого времени; книжн. отныне [Світлий і незабутній образ відтепер запав Ользі в душу на все життя (Смол.)]. відтеїілий обл. оттаявший [Вже травичка стирчала з землі одтеплої (Вовч.)]. відтерпіти, -плю, -пиш перетерпить [Та й було ж нам, як гостей випроводили! За все ми одтерпіли! (Вовч.)]. відтерпітися, -плюся, -пишся обл. перетерпеть, вытерпеть [Хоч і найде яке лихо, то усі гуртом відтерпитеся (Квітка)]. відтбрти см. відтирати. відтбртися см. відтирйтися. відтертя оттирание; разг. оттирка. відтесаний оттёсанный. відтесаний спец^ оттёска. відтесати см. відтісувати. відти разг. оттуда. відтикання откупорка, раскупорка; оттыка- ние. Ср. відтикйти 2. відтикати х, -каю, -к&єш, відтикати, -тичу, -тйчеш разг. 1) обдёргивать, обдёрнуть, одёргивать, одёрнуть [Відтич спідницю, бо ходиш нідтикана, як чапля (Сл. Гр.)]\ 2): ^кйтн копи уст. отмечать копны, втыкая в них палки, веточки и т. п. в і дти кйти 2, -кйю, -каєш, відіткпути и обл. відіткати, -кну, -кнёш откупоривать, откупорить, раскупоривать, раскупорить; разг. оттыкать, ототкнуть [Відіткни пляшку (Сл />.)]. відтикатися, -кбюся, -каєшся, відіткнутися и обл. відіткйтися, -кнуся, -кнёшея откупориваться, откупориться, раскупориваться, раскупориться; оттыкаться, ототкнуться. Ср. відтикйти 2. відтинання 1) отсекание, отсечение; ~ня голови отсечение головы, обезглавливание; 2) техн. отсечка. відтивйти, -нйю, -нйеш, відітнути и відтяти (відітну, відітнеш) отсекать, отсечь, отрубать, отрубить; уст. усекать, усечь; разг. отхватывать, отхватить (резким движением)^ оттяпывать, оттяпать [Не знаю. Одні кажуть — відтяло руку, а другі — пальці (Коцюб.); Та чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди, ухмилки? (Л. Укр.)]\ ~нати, ~тяти голову к о м ^ отсекать, отсечь (отрубать, отрубить) голову кому, обезглавливать, обезглавить когб [Лучче б він мені голову відтяв або втопив, ніж на мене при людях руку звів (Барві)]. відтинйгися, -нйюся, -нбєшся отсекаться, отрубаться; усекаться; отхватываться; оття- пываться. Ср. відтинйти. відтинок, -нка отрезок [Микола Іванович створив міцний кулак на одному відтинку. Перекинув туди вогонь двох гармат і кількох мінометів (Козач.)]. відтирання оттирание; разг. оттирка. відтирати, -раю, -риєш, відтерти (відітру, відітреш) оттирать, оттереть. відтиратися, -риюся, -раєшся, відтертися ' (відітруся, відітрешся) оттираться, оттереться [Тепер .. справа повергалась за настановою Леніна таким чином, що пролетаріат ставав керівною силою буржуазної революції, буржуазія відтиралася від керівництва революцією, а селянство перетворювалося в резерв пролетаріату (Іст. ВКП(б))]. відтиск, -ку оттиск. відтискання 1) оттискивание, оттеснение; отжимание, отдавливание; 2) отжимание. Ср. відтискувати 1—2. відтискати см. відтискувати. відтискати см. відтискувати. відтискний техн. отжимный. відтискування 1) оттискивание, оттеснение; отжимание, отдавливание; 2) отжимание. Ср. відтискувати 1—2. відтискувати, -кую, -куєш и відтискати, -кйю, -каєш, відтискати, -каю, -каєш и відтиснути,-ну, -неш 1) (тесня, отдалять, отстранять) оттискивать, оттискать, оттиснуть, оттеснять, оттеснить; разг. отжимать, от-> жать, отдавливать, отдавить [Пручались
|