Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 260 цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі (#094.); Рота легко відтиснула передові частини противника (Кач.)]] 2) (ослаблять важим) техн. отжимать, отжать. відтискуватися, -куюся, -куєшся 1) оттискиваться, оттесняться; отжиматься, отдавливаться; 2) отжиматься. Ср. відтискувати 1-^-2. відтиснення отгеснёние. відтиснути см. відтискувати. відтиснутий оттиснутый, оттеснённый; отжатый, отдавленный. Ср відтискуьати 1. відтік, -току спец. оттёк. відтікати, -каЧо, -каєт, відтекти, -течу, -течеш оттекать, оттечь. відтіни, відтіль «а/>. оттуда; уст. отгбль,оттб- ле [А деякі позлазили на нього [на пеньок], Та ще й сміються відтіля (Гл.); І там недовго щось побувши, Вернувся до своїх відтіль (Котл.)]. відтінити см. відтінити. відтінок, -нку оттенок [Ліловий присмерк густішав, міняв свої кольори п відтінки (Донч.)]. відтінювати см. відтінити. відтінюватися см. відтінитися. відтінити, -нйю, -ниєш и відтінювати, -нюю, -нювш, відтінити, -тіню, -тіниш оттенять, оттенйть [Довга шовкова паранджа., так вигідно відтіняла зріст цієї людини (Ле)]. відтінитися, -нйюся^-нйсшся и відтінюватися, -нююся, -нюешся оттеняться [Пряме біляве волосся Евеліни ледве-ледве відтінялось на мармурових скронях (перекл. а Короленко)]. відтінь," -ню обл. оттенок [Кождий тон і кож- дий відтінь, се момент один, промінчик (Фр.)]. відтіснений оттеснённый; отжатый, отдавленный [Генерал Краснов був відтіснений від Царицина.. (Іст. ВКП{6))]. Ср. відтісняти. відтіснити см. відтіснити. відтісняння оттеснение; отжимание, отдавли- вание. Ср. відтісняти. відтісняти, -нйю, -нйєш^ відтіснити, -ню, -нйш оттеснять, оттеснить; ра?г. отжимать, отжать, отдавливать, отдавить [Товариш Сталін дав розпорядження відтіснити броньовики.. (Біогр. Леніна)]. відтіснятися, -нйюся, -нйешся оттесниться; отжиматься, отдавливаться. Ср. відтіснити. відтісування спец, оттёсывание, оттёска. відтісувати, -сую, -суеш, відтесати, -тешу, -тёшеш оттёсывать, оттесать, відтісуватися, -суюся, -суешся оттёсываться. відтоді нар. с тех пор, с той поры, с тогб врё- ^ мени [Відтоді як передові частини пере- * йшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої країни, минуло вже кілька днів (Гонч.)]. відтопити см. в ідтбп лишати. відтопитися см., відтбплюватися. в і дт баки, -ків спец, оттбпки. відтбплюватн, -люю. -лювш, відтопити, -топлю, -тбдиш оттапливать, оттопить. відтбплюватися, -лююся, -люєшся, відтопитися, -топлюся, -тбпишся оттапливаться, оттопиться. відтбптуватп, -птую, -птуєш, відтоптати, -тодчу, -тбпчеш 1) оттаптывать, оттоптать [Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата (Бар&.)]\ 2) (об обуви) редк. истаптывать, истоптать [Черевички відтопчу (Сл. Гр.)]. відтоптуватися, -птуюся, -птуешся 1) оттаптываться; 2) истаптываться. Ср. відтбптувати 1—2. відторгати, -гйю, -гаєш, відторгнути, -ну, -неш книжн. отторгать, отторгнуть. відторгатися, -гаюся, -гаєшся отторгаться. відтбргнений оттбргнутый, оттбрженный. відтбргнення отторжение. відторгнути см. відторгати. відторгнутий оттбргнутый, оттбрженный. відтбчений оттбченныи; ^ний стиль оттб- ченный стиль. відтбченість, -ності оттбченность. відтбчення оттачивание; спец. оттбчка. відточити см. відтбчувати. відтбчка спец, оттбчка; (действие — обычно) оттачивание. відточування оттачивание, відтбчувати, -чую, ^чуєш, відточити, -точу, -тбчдап оттачивать, отточить; натачивать, наточить. відтбчуватися, -чуюся, -чуєшся оттачиваться; натачиваться. відтрубити, -рублю, -рубиш оттрубить. відтрутити см. відтручувати. * відтручати см. відтручувати. відтручатися см. відтручуватися. відтрічувати, -чую, -чуєш и відтручати, -чаю, -чйеш, відтрутити, -ручу, -р>тиш обл. отталкивать, оттолкнуть; (перен. — ещё) отдалять, отдалить [Опісля відтрутила сестрину руку від себе і скоро вийшла з кімнати (Коб.у, Лице твоє гарне та ясне — Заглядиться дівча не одно, Та мене щось відтручує (Фр.)]. відтручуватися, -чуюся, -чуєшся и відтручатися, -чаюся, -чйєшся обл. отталкиваться; отдаляться. Ср. відтручувати. відтрясати, -саю, -с&єш, відтрясти, -су, -сегл разг. оттрясать, оттрясти. відтулений открытый. відтулина разг. отверстие. відтулити см^ відтулити. відтулитися см. відтулятися. відтуляти, -ляю, -ляєш, відтулити, -тулю, -тулиш открывать, открыть [Мотря затулила губи хустиною, але зараз їх одтулила (Н.-Лев.)]\ т р б х и ^ти немного открывать, немного открыть, приоткрывать, приоткрыть. відтулитися, -лйюся, -ляєшся, відтулитися, -тулюся, -тулишся открываться, открыться; трбхи^тися немного открываться, немного открыться, приоткрываться, приоткрыться. відтухати, -тухаю, -тухаеш, відтухнути, -ну, -неш спадать, спасть, уменьшаться, уменьшиться. відтушбвка спец. оттушбвка. відтушбвування спец. оттушёвывание,' оттушбвка. відтушбвувати, -шбвую, -шбвуєш, відтушувати, -шую, -шуеш оттушёвывать, оттушевать. відтушбвуватися, -шбвуюся, -шбвуєшся оттушёвываться. відтушування спец. оттушбвка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)