Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
БОГ г відчути і усвідомити вогненосну силу поезії Тараса Шевченка (Ком., 1939, V)]. вогнепальний огнестрельный [Для епохи дикунства лук і стріла були тим самим, чим став залізний меч для варварства і вогне- - пальна зброя для цивілізації,—вирішальною зброєю (Енгельс)]. вогнепоклбннпк рел. огнепоклбнник. вогнепоклбпство рел. огнепоклонство^ вогнеприпаси, -сів воен. огнеприпасы. вогнестійкий огнестбйкий. вогнестійкість, -кості огнестбйкость. вогнестрільний огнестрельный [Виявлені фальшиві документи, холодна і вогнестрільна зброя (Кал*., 1939, VIII)]. вогнетриви, -вів техн. огнеупбры [Будівель- * ники вклали близько 2000 кубометрів вогнетривів (Рад. Укр., 1946, VI)]. вогнетривкий огнеупбрный; несгораемый [У нас є змога виробляти гончарні вироби, черепицю, вогнетривку цеглу (Прол. пр., * 1941, І)]; ~ка каса несгораемая кзхса. вогнетривкість, -кості огнеупорность. вбгник уменыи., ласк. огонёк [В темряві де-не-де виблискували вогники (пе- рекл. в Шолохова); В хитрих очах, завжди червоних, блукав неспокійний вогник (Коцюб.)]; мандрівний (блукаючий) ~к блуждающий огонёк.^ вогнистий бгненный, яркий, пылающий [Згадай, як захід в огнистії шати Верхів'я гори одягав крем'яні (Л. Укр.); Моя пісне, во- » гниста, шалена.. (Тич.)]. вогнисько редк. см. вбгнище 1. вбгнище 1) костёр [Сухо потріскувало гілля в добре, по-мисливському складеному вогнищі (Верш.)]; спалювати на ~щі ист. сжиг&ть на костре; 2) прям., перен. оч?г [Ми будемо боротись проти всіх, хто хоче кинути людство у вогнище нової війни (Вісник АН УРСР, 1949, б)]; ~ще освіти очаг просвещения; ~ща б п о р у воєн. очагй сопротивления; домашне ~ще домашний оч?г. вогнищевий 1) кострбвый; 2) очагбвый. Ср. вбгнище 1—2. вогнищний очбжный. Вогняне Земля C гне н на я Земля. вогняний бгненный; (перен. — еще) огне- вбй [Оглушливий вибух розвернув машину, * і вогняний стовп знявся над нею (Панч); Наче іскри вогняні сипалися слова 8 уст дівочих і падали важкими ударами на бідну жінку (Коб.)]. вогняночервбний огненнокрбсный. вогнистий редк. см. вогнистий. вогньовий огневбй [І звинувся й перескочив Річку вогньовую (Руд.)]. вогбнь, -гню огбнь [Довгі години просиджували ми коло вогню (Верш.); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Ваясан); По всій країні яскраво горять вогні соціалістичного змагання (Рад. Укр., 1946, VIII); Пурпуровими вогнями Нам ж новий сіяв час (Рил.); Один умер одразу, як тільки що приїхав, був слабий, такий, як дівчина, огнем все дихав (Л. Укр.)]; ~гн?м дихати на кбго перен. дышать злббой на когб [Пересваряться всі, перегри- вод І зуться, вогнем дишуть одна на одну, усі сердиті (Коцюб.)];* ~гн6м і мечем огнём и мечбм; відд&ти на знищення ~гн6м і мечем предать огню и мечу; гратися з ~гнём играть (шалить) с огнём; дйму без ~гню н е б у в к в погое. нет дыма без огни; з ~гню тав пблум'я погое» из огни да в пб- лымя; знищити ~гнём і мечем предать огню и меч^; кйдати ~гнём- блискавицею (сердиться) метать грбмы и мблнии; мандрівні (блукаючі) ~гні блужд&юпше.огнй [Але око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні (Коиюб.)]; між двох ~гнів между двух огней; ураганний ~нь воен. ураганный огонь; швидкий ~нь воен. беглый огбнь. ^ 7 вогул вогул; см. мансь. * 4 вогульський вогульский; см. мансійський. вода вода [Під лежачий камінь вода не біжить (Ном.); Нам скорились темні води, В ноги нам лягли поля (Рил.)]; ~д6ю бризкати на кбго перен. разг. бросать кбмешки в чей огорбд; з а ~д6ю плисти (іти І и т. п.) по течению (вниз по реке, вниз по течению) плыть (идти и т. п.) [Хотіла б я І уплисти за водою, Немов Офелія, уквітчана, безумна (Л. Укр.)]; і [ні] за х о- л б д н у ~ду не' візьметься (не береться и т. п.} разг. и п&лец о п&лец не ударит [Де ж наші зовиціі> Еге!.. Покинули невістку, а самі і за холодну воду не приймуться (Квітка); Прийде неділя, то він тобі ні за холодну воду по хазяйству (Тоб.)]; і кінці в <^ду (скрыть все следы) разг. и концы в вбду; проти *м*й плисти (і т и и т. п.) против течения плыть (идти и т. п.) [Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води (Ном.)]; б у л б; т а з а ~д6ю п і ш л б погое. было, да сплыло; рости як із ~ди перен. расти не по дням, а по час&м; тиха ~дй греблю рве поел, в тихом бмуте черти вбдятся; хоч хліб із ~д6ю, аби, милий, з т о б б ю поел, с милым рай и в шалаше; як зг^ски (з г^ся) ~да погов. как с гуся вода. водевіліст водевилист. водевіль, -ля водевиль [Водевіль, як і всякий водевіль, був, звісно, веселий (Ільч.)]. водевільний водевильный. вбдень, -дню хим. водорбд [Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом — воднем (Трубл.)]. вбди (род. вод) (курорт) вбды; теплі ~ди тёплые вбды [Знову поїхав Іван Багатий на теплі води (перекл. з Салтикова-Щедрі- на)]. водити, -джу, -диш водить [їм поясняли, во- дили^ на тік, на-обори (Коцюб.); Стахур- .ський водив прицілом кулемета направо, і наліво, і вниз (Смол.); Батько мій був моряком і водив баркаси з Ростова до Керчі * (Скляр.); її сестри на дні моря .. таночки водять (Л. Укр.)]; ~дйти за ніс (долго обманывать) разг. водить з? нос [Мудрий не дасться за ніс водити (Ном.)]. І. водитися, -дасуся, -дишся 1} (с кем, с чем) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)