Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вод 285 воз гряний колір. Водянозелена світилась хмара (Тич.)-]. водйвчик обл. кружка [Від за один ковток чималий водянчик так і висушив (Квітка)]. воевода ист. воевода [А в Римі свято, — Велике свято! Тиск народу, Зо всього царства воєводи (Шевч.)]. воєводити, -джу, -диш разе воєводить'[У кухні воєводить дорогий кухар Іван Іванович (перекл. з Горького)]. воєводство ист. воєводство. воєводський ист. воеводский. воєдино нар. воєдино [Велика дружба народів спаяла воєдино наш парод з великим російським народом, як най передовішою нацією світу (Рад. Укр., 1946, XII)]. военачальник воєначальник [Глибока переконливість, віра в перемогу бриніла в словах воєначальника (Шер.)]. воє начальству вати, -ствую, -ствуеш воена- чальствовать. воєнізація военизация. воєнізований военизированный. воєнізувати, -зую, -зуєш военизировать. воєнізуватися, -зуюся, -зувшея военизироваться. военком военком (военный комиссар). военкомат, -ту военкомат (военный комиссариат). военкор, -ра военкор (военный корреспондент). воєнний военный [Царський уряд оголосив на военному стані ряд губерній, охоплених селянськими повстаннями .. (Іст. ВКП(б)); Більшовики вважали, що пайменшим злом для народу в імперіалістичній війні була б воєнна поразка царського уряду.. (Іст. ВКП(б))]; ~ний комунізм военный коммунизм; ~па наука воєнная наука; ~на промисловість воєнная промышленность; ~иий союз военный союз; *—'на хімія воєнная химия; ~ний час военное время. боєнно-політйчннй военно-политйческий [Серед економічних потрясінь і воєнно-політичних катастроф СРСР продовжує твердо й непохитно стояти на своїх мирних позиціях (Віогр. Сталіна)]. военноиольовйй поеннополевой. военрук военрук (военный руководитель). вожак, -ка вожак [Вожаком ёув у них Хомич Семен, високий, років під п'ятдесят селянин (Шиян)]. вожатий, -того сущ. вожатый [Вожатий зачитав прізвища вихованців, що вступали до піонерів (Панч)]. вождь, -дя вождь [Партія є політичний вождь робітничого класу (Сталін); Ленін виступив як фактичний творець партії, як справжній вождь її (Віогр. Леніна)]', товариш Сталін — вождь радянського народу товарищ Сталин — вождь советского нарбда; Ленін і Сталін — великі вожді всіх трудящих Ленин и Сталин — великие вожди всех трудящихся. «ожчик обл. уст. извозчик [По кам'яних вулицях торохтять вожчики [Мирн.)]. возведения книжн. возведение. возвеличувати, -чую, -чуєш, возвеличити, -чу, -чиш уст., торж. возвеличивать, возвеличить [Ми любимо і працею своею возвеличуємо її, нашу Вітчизну — Союз Радянських Соціалістичних Республік (Рад. Укр., 1950, III); 1 возвеличимо на диво І розум наш і наш язик (Шевч.)]. возвести см. возвбдити. возвіз, -вбзу обл. подъём; обл. взвоз [Було б дуже добре розкопати возвіз, та ще так трошки навскоси (Н.-Лев.)]. Ср. узвіз. возвбдити, -джу, -диш, возвести, -веду, -ве- дбш 1) (кого, що в що) книжн. возводить, возвести; 2) (строить) рит» возводить, возвести [В борні за мир наш вільний труд возводить сталінські будови (Сос.)]. возвбдитися, -джуся, -дигася 1) книжн. возводиться; 2) возводиться. Ср. возвбдити 1—2. возгонка физ. возгонка. поздвигати, -гаю, -гас га, коз двигнути, -ну, -неш рим., уст. воздвигать, воздвигнуть [Привіт тобі і слава, славний Сталін, Хто щастя день нам як чертої воздвиг (Рил.)]. вбздух1, -ху обл. Еоздух [Трохи не на корх лежало на шляху пилу, та стояв він і в воздусі, як сивий туман (Мирн.)]. вбздух2, -ха церк. вбздух. ьоздушнкй пиріг кул. воздушный пирог. возжатися, -жйюся, -ж&єшся обл. возиться [Біля купки гною з вилами возжався .. (Головко)]. возз'єднаний воссоединённый [Живи, Україно, радянська державо, Возз'єднаний краю навіки-віків! (Гімн Української РСР)]. возз'єднання воссоединение [Завершено возз'єднання українського народу в єдиній Українській Радянській Соціалістичній державі (Зак. п'ят. план)]. возз'єднати см. возз'єднувати. возз'єднатися см. возз'єднуватися. возз'єднувати, -пую, -нуеш, возз'еднйти, -п&ю, -паєш воссоединять, воссоединить. возз'єднуватися, -нуюся, -нуєшся, возз'єднатися, -накся, -наешея воссоединяться, воссоединиться. возз'єднувач воссоединйтель. вбзик уменыи., ласк, тележка, повбзочка, повозка; возик [Грається, співає, Робить возики (Шевч.)]. Ср. віз1 1. возйльпик обл. возчик. возити (вожу, вбзиш) возить [В ліс дров не возять (Ном.)]. возитися (вожуся, возишся) возиться [Чиркаючи сірниками, Старов довго возився з замком (Ільч.)\ возичок, -чка уменыи., ласк, от вбзик. возій, -зія вбзчик [На підприємствах тресту працює багато возіїв (Рад. Укр., 1948, І)]. возі її ня, вбзка сбзка [Ліквідувати розрив між копанням і возінням, шридше закінчити бурякозбирання (Ком., 1938, X)]. возліеся обл. опушка (леса) [Вибігає на возліс- ся; Кругом подивилась — Та в яр.. (Шевч.)]. возлюблеппк уст. торж;. возлюбленник [Воз- любленику муз і грацій! Ждучи тебе, я тихо плачу (Шевч.)]. ебзний, -пого сущ. (род судебного пристава при старых судах на Украине) уст. вбзный [Наталка: Чи я вам рівня? Ви пан, а |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)