Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лоз 286 БОЛ я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду (Котл.)]. возни возни. возовйй 1) тележный; ~в6 к б л е с о тележное колесб; 2) (о лошади) уст9 упряжнбй, возо- вбй [Да сто коней верхових, а сімдесят возових (Метл.)]. возовйк, -кй тяжеловбз, ломовик; редк. возовик. возовиця вбзка (хлеба), свбзка (хлеба) [Був час возовиці, 1 в повітрі пахло пилом та снопами (Трубл.)]. возбвня сар?й (для телёг, экипажей) [Двері в возовню стоять атвором, і чорна пустка вигля- да/ звідти, як з беззубого рота (Коцюб*)]. возбв см. візбк. возорбб тележник, тележный мистер, возбчок см. візбчок. воістину нар. книжну воистину; (в самом деле, действительно) поистине [Робота товариша Сталіна винятково багатогранна, його енергія воістину гідна подиву (Біогр. Сталіна)]. вбї (род. вбїв) уст., рот. вби. вбїц вбин^ ист*, рит. ратник [Вставав народ, як воїн полум'яний, На клич повстання, партією даний (Бажан)]. вбїнство вбинство. вбїнськпй вбияский^ войду витися, -дуюся, -дуєшся обл. возиться, барахтаться; (с кем — ещё) борбться [Діти завелися за якусь цяцьку,- войдувались і трохи не бились за неї (Н.-Лев.)]. войовйтий редк. воинственный [Він був такий войовитий, що усю землю завоював (Сл. />.)]. войовник, -кй уст. воитель [Між премудрими він не мудрець, У війні не войовник (Фр.)]. войовнйця уст. воительница. войовниче нар. воинственно. войовничий 1) (непримиримый) воинствующий [Більшовики стояли за активну революційну боротьбу за мир аж до повалення влади войовничої імперіалістичної буржуазії (Іст. ВКП(б))]; ~чий матеріалізм воинствующий материализм; 2) (храбрый, мужественный; склонный к войне) воинственный [Народи грізні, мужні й войовничі, Встають до бою, подвигу і січі (Бажан)]. войовничість, -чості воинственность [Ленін* сько-сталінська «Правда» з властивою їй партійною войовничістю боролася за перемогу диктатури робітничого класу, за торжество соціалізму (Ком. у 1939, V)]. вокабули, -буд уст. вокабулы. вокал із а муз. вокалйза. вокалізація муз. у лингв, вокализация. вокалізм, -му лингв, вокализм. вокаліст муз, вокалист, вокальний му в. вокальный; разг. певческий. вокзал, -лу вокзал [Освітлений годинник на башті вокзалу показував уже третю годину ночі (Ільч.)]. вокзальний вокзальный [Сюди, на паровоз, не долітав метушливий гамір вокзального перону (Куч.)]. вокругй, вокруа: нар. обл. вокруг, кругбм [Так тихо і пусто було вокругй (Коб.); За віковічними дубами Встають побоїща вокруж (Мал.)]. ВОКС, -Су БОКС (Всесоюзное Общество куль* турной связи с заграницей). волиа волін. волання крик, вбпли; (перен. -*- ещё) призыв; (к кому — ещё) взывание [її волання будили мене (перекл. 8 Горького); Він скорився воланням схвильованої душі (Риб.)]. волапюк, -ку волапюк. волбр, -ря обл. пастух волбв, волбвий пастух [Тепер на полонині гейкають воларі (Фр.)]. м ^ волйстий разг. зоб&стый [На воластій шиї у неї блищало стільки намиста, що челядь з заздрощів аж розсідалась (Коцюб.)]. волйстість, -тості разг. зобастость. > волити, "лйю, -дббш грбмко кричать, вопйть [— Асан і.. Мамут!.. Зекерій-а-а!.. — волав він не своїм голосом (Коцюб.)] Зміни, які відбулись у ній за цей рік, волали з кожної її риси (Смол.)]; ^ти (до к б г о) торж. взывать (к кому); уст. вопиять (к кому), волаючий взывающий, вопиющий [Нехэй мій голос волаючим не буде у пустині (Л. Укр.)]; голос ^чого в ^ пустині ирон. глас вопиющего в пустыне* Волга Вблга, волгйр, -ря волг&рь [Врятувати на воді лю* дину — у волгарів перша річ! (Ільч.)]. Вблго-Дон (род. Вблго-Дбну) Вблго-Дон. і Волгодонбуд, *ду Волгодонстрбй* Вблго-Дбнсьвий судноплавний канал імені В. І, Леніна Волго-Донскбй судохбдный канйл имени В. И. Ленина. волевиявлення волеизъявление. волейббл спорт, волейббл. волейболіст спорт, волейболист [На спортивних майданах змагаються волейболісти (Рад. Укр., 1946, IX)]. с волейболістка спорт, волейболистка. волейбольний спорт, волейббльный [На перерві між уроками діти бавилися волейболь* ним м'ячем (Панч)]. волелюбний свободолюбивый, вольнолюбивый [Теорія расової рівноправності в СРСР і практика поваги до прав інших народів привели до того, що всі волелюбні народи стали друзями Радянського Союзу (Сталін)]. волелюбність, *ності свободолюбие [Волелюбність Пушкіна давала натхнення і литовським поетам, представникам національно- визвольного руху (Літ. газ., 1949, VI)]. вблен предик, волен; він у своїх учйн- к а "х ~н он в своих поступках вблен. * вбленька ласк, фольк. вблюшка [А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую (Шевч.)]. вблею-н є в б л ею нар. вблеи-невблей, волжанин волж&нин. вол жінка волж&нка. волзький вблжский [Горький був «хлопчиком» у взуттєвій крамниці, посудником у повара на волзькому пароплаві (Рад. Укр., 1946, VI)]. вблик уменыи., ласк, от віл [А чумаченька мого молодого Коло воликів немає (Піевч)]. волйнити, -ню, -ниш разг. волынить. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)