Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вол 287 гол волйнитися, -нюся, -пишся разг. волыниться. волинка 1) муз. волынка; 2) (медлительность в работе) разг. волынка. Волинська ббласть Волынская ббласть. волинський волынский. волйнщик 1) волынщик; 2) волынщик. Ср. волинка 1—2. волинйни, -нян ист. волыняне. Волинь, -ні Волынь. волити, -лю, -лиш уст., торж. желать [Ой та волиш, Бондарівно, та мед-пиво пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити (Я. п. — Сл. Гр.)]\ ~ти волю уст.у торж. исполнять волю, исполнять желание [Мусиш волити їх волю (Фр.)]. воліти, -лїю, -лівш 1) предпочитать [Мій гостю, щоб тебе не дратувати, волію я розмови залишити про сі матерії (Л. Укр.)\ Бо так воно вже повелося, що молоді воліють краще вперед дивитися (Рад. Укр., 1946, /)]; 2) желать, хотеть [Дід Мусій розправив плечі. Він уже розумів, чого воліє француз (Риб.)]. вол ічка о бл. гарус. волічкбвий обл. гарусный. вбло зоб; (у быка) подгрудок [Ликерія Петрівна .. закинула гордо голову, аж у неї на шиї показалось воло (Н.-Лев.)]. вбло вий зббный. волбвий воловий; (о мясе — ещё) говяжий [Волові вози з палями лишили в полі (Ле)]\ <^ве м'я с о волбвье мясо, говядина; ~ве 6 ч к о орн. крапивник. воловик, -кй бот. (Апскиза Ь.) воловик. волбвина волбвье мясо, говядина. воловід, -вбда обл. верёвка (для рогатого скота) [Відмотав воловід від ясел (Стеф.)]. воловник, волбвпя волбвник, воловня, сарай для волбв [Воловні скрізь побудовано по радгоспах (Горд.)]. воловбдити, -джу, -диш разг. канителить [І коли вже лишилося на барикади вийти, .. Ленін особисто з'явився в Пітер: — Досить воловодити, товариші! (перекл. з Маяков- ського)]. воловодитися, -джуся, -дишся разг. канителиться; (возиться — ещё) хороводиться; (водиться) вульг. трепаться [І охота тобі з тим бурсаком воловодитися? (Мирн.)]. волога влага [Що ж треба зробити? Вчасно посіяти, зберегти вологу, старанно обробляти грунт (Ком., 1939, IV)]. Вблогда Вологда. волбгий вл&жный; сырбй [Леліє даль, волога і блакитна ^Бажан); Земля й трава були ще вологі після дощу (перекл. з Фадеева)]; ставати (робитися) ~гим становиться (делаться) влажным, влажнеть; становиться (делаться) сырым, сыреть. волбгість, -гості влажность; сырость [Двое дівчат на вагах визначали вологість грунту (Шиян); Пахло весняною вологістю (Шер.)]. волбгнути, -ну, -неш влажнеть; сыреть. волбго предик, вл&жно; сыро. Вологодська ббласть Вологодская ббласть. вологодський вологбдский. вологоємкий физ., с.-х. влагоёмкий. волбдар, -лодари властитель, властелин, владыка; (правитель земли — ещё) владетель; (лицо, стоящее во главе государства, торж. уст. — ещё) повелитель; (владелец) обладатель [Безкрає небо. Легіт хмар, І мовить вітер-володар (Мал.)', Піджак великий, і його володареві довелося ножицями відчикрижити зайве (Шиян)]. вол6дгірка властительница, владычица; владетельница ; повелительница; обладательница. Ср. волбдар. володбрпий владетельный. володарство 1) владычество; 2) владение. володарський владетельный. волбдати, -даю^ -даєш обл. владеть [Так намотався, що и руками не володаю (Констан- тиногр. у. — Сл. Г р.)]. Володимир, -ра (имя) Владимир. Володимирів, -рова, -рове Владимира (род. п. от Владимир); уст. Владимиров. володілець, -льця, (реже) володільник владелец; книжн. обладатель. володільниця владелица; книжн. обладательница. володільницький владельческий. володіння 1) (действие) владение; (фактическое пользование чем-нибудь книжн. — ещё) обладание, редк. владычество [Від капіталізму людство може перейти безпосередньо тільки до соціалізму, тобто спільного володіння засобами виробництва і розподілу продуктів за мірою роботи кожного (Іст. ВКП(б))]', ~ня собою (о свойстве характера) самообладание; выдержка; вступити у ~ня вступить во владение; спільне /¦~ня ббщее владение, совладение; 2) (то, чем владеют) владение [Буваючи в батальйонних тилах, Ясногорська ніколи не обминала володіння Васі Багірова (Гонч.)\ Три марші на захід, і ми вийшли в самий осередок партизанських володінь (Верш.)]. володіти, -дію, -дієш 1) владеть; книжн. обладать; уст. властвовать [Усякий страх покинув хлопця. Ним володіла одна тільки думка (Ільч.)]\ ~ти методом владеть методом [В цій статті Сталін виступає як видатний теоретик національного питання, що майстерно володіє марксистським діалектичним методом (Біогр. Сталіна)]', ^ти м б в о ю (говорить) владеть речью; ~ти російською мбвою владеть русским языкбм; «¦^/ги світом владеть (книжн. обладать) миром; г^ти с о- б б ю владеть собой; уст. обладать собой, властвовать собой; 2) (иметь что) владеть, обладать, располагать [Я спитав про це тому, що мені треба знати, якими цінностями ми з тобою володіємо (перекл. а М. Островського)]', о с б б а, я к а (щ о) ~дїє лицб, котброе владеет, владеющее лицб, владелец (о мужчине), владелица (о женщине)', книжн. обладатель (о мужчине), обладательница (о женщине). воложистий вл&жный; сыров&тый [Вбирали [губи] жадібними ковтками воложисте, свіже повітря (Риб.)]. воложити, -жу, -жнш увлажнять [Гули сніговії і спадали грози, сушило землю сонце і дощі воложили її (Раб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)