Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ВОЛ 288 БОЛ «блок 1) рыб. бредень [В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив Ні волоком, ні ятерами (Гл.)]; 2) (суша между двумя водными путями) волок. волбка завязка; обл. оббра, оббрка [Я розплітав йому личаки, непомітно розкручував і надривав волоки (перекл. з Горького)) На нім .. міцні шкіряні ходаки з чорними, вовняними волоками (Фр.)]. волокита 1) (проволочка) волокита; 2) уст. бродяжничество, скит&ния. волокитний волокитный. волокитник волокитчик. волокнина волокнб. волокнинка уменыи. волокбнце. волокнистий волокнистый. волокнистість, -тості волокнистость. волокнб волокнб. волокнуватий волокнистый [Гай потиху одсу- вався назад, закутуючись волокнуватими пасмами білого туману (Коцюб.)]. вблоком нар. вблоком. волокбнце уменыи., ласк. волокбнце [Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце (Чуб.)]. волокти, -лочу, -лочбш волочить, тащйть, тянуть, разг. волбчь, книжн. влечь, влачить; (прочь — ещё) уволакивать [Собаки волокли за собою по снігу вовчі шкури (Трубл.)]; ледве нбги г^тй разг. еле нбги волочить (волбчь), еле нбги таск&ть [Стара мати й Ликерія Петрівна були такі потомлені, що ледве волокли ноги (Н.-Лев.)]. волоктися, -лочуся, -лочёшся волочиться, тащиться, тянуться; волочься; влечься, влачиться; разг. трепаться (об одежде и т. п.) [Ясна сукня волоклась по землі (Л. Укр?)]. Ср. волокти. волокуша с.-х., рыб. и гср.волокуша [Заздалегідь були приведені до ладу комбайни і волокуші, лобогрійки, ручні коси (Рад. Укр., 1946у VIII)] Перших днів риба на великих ставах ловиться неводом, а на середніх — волокушами (Колг. Укр., 1939, VIII)]. волонтёр, -ра волонтёр. волонтёрка волонтёрка. волонтерський волонтёрский. волобкий подз. волобкий. вблос 1) (род. в6лоса) вблос [Борода до пояса, а розуму ні волоса (Ном.)]; 2) (род. вблосу) мед. занбгтица; 3)г в о д я н й й ~с зоол. (Оогйіиз аоиаіісив) волосатик. волосатий волосатый, волос&тиса. -с&юса, -сйешся обл. таскать друг друга за вблосы [Нащо вам битися та волосатися? (Фр.)]. волосатість, -тості волосатость. волбсик ласк, волбсик. волосина вблос; уменыи. волосбк [Сива волосина ясно виділялася на тлі темної зачіски (Собко)]; ні (і) на ~ну (нисколько) разг. ни н& волос [Пріська ж то за всю ту ніч і на волосину не заснула (Мирн.)]. волосинка волосинка [Гаряче світло.', блищало на тонесеньких золотих волосинках, якими поросли ті кремезні руки (Коцюб.)]; на <^ку в і д... на волосбк от...; н і (а ні) ' н а ~ку разг. ни на волосбк [Подумай: ані на волосинку не заснула (Мирн.)]. волосистий волосистый; ~та ковила бот. (81іра саріїїаіа Ь.) тырса (обл.), ковыль. волосіння рыб. редк. лес&, леса, леска, леска [Вудлише — луком і сріблясте мигтіння рибки на волосінню (Коцюб.)]. волосінь, -ні 1) волосбк, нить [Снувались чабанів далекі голоси, Немов прозора, па* вутинна волосінь (Бажан)]; 2) рыб. лесб, леса, леска, леска [Запускали волосінь в глибину, і, коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (Коцюб.)]. волосний 1 (прил. от вблос) волоснбй, волбс- ный. волосний * ист. волостнбй; ~нй управа до рев. волостнбе правление. волбсність, -ності физ. волбсность. Волосожар, -ру фольк., поэз. Плеяды; обл. Стожары [Он мінливо горить Волосожар, через усе небо ліг Чумацький Шлях (Скіяр.)]. волосбк, -ск& 1) уменъш., ласк, волосбк; на <^ску (о ненадежном положении) разг. на волоске [Дорнові забило дух. Його кар'єра висіла на волоску (Собко)]; ні на ~к (ни капельки) разг. ни на волос; 2) бот. и пр. волосбк. волосоподібний волосообразный. волосбчок, -чка уменыи., ласк* волосбчек. волбсса собир. вблосы; уст. власы [Сиве волосся його кучерявилось, борідка вилась кільцями (перекл. в Горького)]; р в 6 т и [на собі] ~ся разг. рвать [на себе] вблосы [Дідона гірко заридала І з серця аж волосся рвала (Котл.)]; притягти за ^ся перен. притянуть за вблосы; сиве ~ся седые вблосы, седины; '—'СЯ сивіє, а голова шаліє поел, седина в бб- роду, а бес в ребро; стявши гблову, з а ~сям (п о ^сю) не пл&чуть посл. сняв гблову, по волосам не плачут. волбссячко собир. уменьиі., ласк, волосики; разг. волбсоньки; (только уменъш.) волосёнки [Данило провів щокою по м'якому волоссячку Ганнусі (Коп.)]. вблость, -ті ист. вблость [Олександр Пархоменко вже сам домальовував картину, як повстане село, волость, потім повіт (Панч); Громада зібралась у волость і загула (Я.- Лев.)]. волосяний волбсянбй [А в цей час ззаду волосяним арканом скрутили Саїда, як оком моргнуть (Ле)]. волосяниця церк. власяница. волбський валахский (ист.); молдавский; ~кий го'^рїх грецкий орех [Край села, у глибокій долині, біг поміж волоських горіхів струмок (Коцюб.)]. вблот см. вблоть. , волотевий бот. метёлочный. волотистий бот. метельчатый. волотбк, -ткй бот. метёлка, кисть [В невисокому, але чистому, з важкими, повними во- лотками, просі жагуче підпадьомкали перепелиці (Козач.)]. волбття собир. метёлки, кисти [День схилив тяжке волоття проса (Ст.)]. вблоть, -ті бот. метёлка, кисть; маленька ~ть бот. метёлочка. * |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)