Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вор 292 вое ?*>і куркульська кабала, поневіряння, визиск, зубожіння (Прол пр., 1937, XII); А сам, сердешний, сдізопьки ковтає: о каяття, та вороття немає (Гл.); В себе на вежі вогонь запалила, я, Любий, твого вороття дожидаючись (Л. Укр.)]; без <^тя (как) без возврата, безвозвратно; минулому немає ~тя прбшлому нет возврата. вброх вброх, куча [Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току ] зараз кинувся туди хазяйнувати (Гл.I ворохббитпся, -блюся, -бишся обл. і) (беспо- кбйно) нищіться, (беспокбйно) вскакивать; (о животных —- ещё) настораживаться [Собака ворохобилась* на найменший ше- ' лест дерев (Коб.)]; 2) задавиться; куражиться- ворохббний обл. мятежный, беспокбйный. ворбчання разг. ворбчание. ворбчати, -чаю, -чаеш ворбчать [Десна ревла несамовита, Мабуть ворочавши не п'ятдесят млинів (Греб.); Шия обмотана рушником. Нею він не міг ворочати, повертався ВСІМ КОрпуСОМ (Шер,)У, 'УГИ"ЧИМ {распоряжаться чем) разг. ворбчать чем. вороч&ги, -чйю, -чйеш разг. * фолък* ворочать (уст,, разг.), возвращать [Доганяйте, ворочайте літа молодії (Сл. Г р.)]. ворбчатися, -чаюся, -чаєшся 1) ворбчаться, шевелиться [Тільки язик ледь-ледь воро- чався в роті (Риб.); Люди в синьому, в лаптях ворочаються ось тут і там: жнуть жито (Тесл.)]; 2) (переворачиваться) ворбчаться [Пізно вже, а їй не спиться. Ворочається, розкривається (Вас.)]; 3) страд, з. ворбчаться. вороч&тися, -чйюся, -чйешся разг., *фольк. ворочаться [На конику вороненькім назад ворочайся (народна пісня)]. вброчок, -чка уменыи* мешбчек (неболыпбй) [Висів під полом у ворочку сир (Манж.)]. Борошйлов ееоер. Ворошилов. Ворошиловград Ворошиловград. * Ворошиловгрйдсьва ббласть Ворошиловград- екая ббласть. ворошиловгрбдський ворошиловгр&дский. Ворошйдовськ Ворошйловск. ворошйловський ворошиловский; *^кий стрілець ворошиловский стрелбк. ворс, -су, вбрса, -си ворс, вбрса. ворсина ворсина. ворсинка ворсинка. ворсинчастий биол. ворсинчатый. ворсистий ворсистый, вбрсовый. » ворсистість, ~стості ворсистость. ворсити, -ршу, -рейш вбрейть. ворситися, -ршуся, -рейшея вбрситься. ворсбвка ворсбвка. — ворсувальний^ техн. ворсовальный, ворсильный^ ворсувальник спец, ворсильщик. ворсувальниця спец. ворсильщица. ворсувальня ворсовальня, ворсильня. ворсувйння ворсование, ворсовка. ворсувбти, -сую, -сувш ворсовать, вбрейть. ворсув&гися, -с^юся, -суешея ворсоваться, вбрейться» ворсяний ворсянбй. ворухливий разг. редк. подвижнбй; уст. подвижный [Через його [через місяць] споти* каються хмаринки, прудкі і ворухливі, як рибки (Вас.)]ч ворухнути см. ворушити. * ворухнутися см. ворушитися^ * ворушити, -рушу, -рушиш, ворухнути, -ну, -нбш шевелить, шевельнуть, пошевельнуть, разг. ворошить, ворохнуть; (только со- верш. ¦— слегка поколебать — ещё) шелохнуть,, обл. шелбхнуть [Щось подібне до страху почало ворушити мою шапку (Панч); Все його тіло таке ослаблене,'* знесилене, що він не може ворухнути ані рукою, ані ногою. (Фр.)]\ ~шйти сіло шевелить (ворошить) сено; ^шйти час від чісу (часом, іноді) шевелить время от времени (иногда); разе, пошевеливать; і п&ль- цем не^^нути (ничего не сделать) разг. и п&льцем не шевельнуть (не пошевельнуть). ворушитися, (-рушуся, -рушишся, ворухнутися, -нуся, «нешся 1) шевелиться, шевельнуться, пошевельнуться, разг. ворошиться, ворохнуться; (только соверш. — слегка поколебаться — ещё) шелохнуться, обл. ше- лбхнуться, уст. зашелохнуть [Дихало море, і крига ворушилася (Собко); В голові г г Насті уперто ворушилась одна думка Коцюб.); Постать не ворухнулась (Гонч.)\ Повітря не ворухнеться (Мирн.)]^ ^тйтяея час від часу (ч 4 с о м, іноді) шевелиться время от времени (иногда^; разг. пошевеливаться; 2) (только несоверш.: медленно двигаться) шевелиться; разг. пошевеливаться; Фом. ворбчаться [Уже вбогі ворушились, На труд поспішали ~(Шевч.)]; ~шйся (м є р щ і и, швидше)! разг. шевелись (пошевеливай, пошевеливайся) (скорбе, быстрее)!; фам. ворбчайся (скорее, быстрее)!" г * ворушіння 1) шевеление; 2) (беспорядочная бе* готня) движение, суматбха [В дому почалося ворушіння, крутанина та біганина (Н.-Лее.)]. Г ворушливий редк. разг. подвижнбй^ уст. подвижный » [Саня була жвава,* дроворна, ворушлива, гостра в словах (Н.-Лев.)]. 4 ворупгая редк. разг. суетни (разг.), суматбха, движение [Але ось но "хатах, по оборах во- *рушня, гамір, крик, біганина (Фр.)]. -* ворчбти, -чу, -чйш редк. разг. ворчать [Був дід,; що не ворчав, не лаявсь, не сварився (Воров.)]. * вбрюватися, вор&тися &и..убрюватися, уорй* тлея. ~~~* вор'й см. вір'я. ~~ * восени нар. бсенью; (реже) но бсени [Боротьба селян проти поміщиків восени 1905 року набрала широких розмірів (Іст. ВКПF)); Сонце привітно світило і гріло, як воно завжди грів восени (Мирн.)]. восківка спец, воекбвка. воскобій, -ббю с.-х. воскоббй. * воскобійний с.-х. воскоббйный. воскобійник воскоббй. воскобійня, с.-х. воскоббйня» воскоббїна с.-х. воскоббина. воскбваний вощёный. «* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)