Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
;вощ 294 впр вбщенпя вощение. вощина вощина [Користування штучною вощиною є обов'язковим для кожної колгоспної пасіки, яка хоче вести роботу на дійсно наукових засадах (Колг. Укр., 1939, вощинний вощинный [Гадяцькии механічний вощинний завод (Ком,, 1938, III)}. вощити, -щу, -щйш вощить. вощитися, -щуся, -щйшся вощиться. вощіння вощение. воювати (воюю, воюєш) воевать [В роки війни Радянська країна воювала і будувала (Біогр. Сталіна)]. боювйтися (воююся, воюбшся) разг. воевать, биться, драться. воюючий 1) прич., прил. воюющий; 2) (род. воюючого) сущ. воюющий. вояж, -жу шутл.г ирон. вояж. вояжёр, -ра гиутл., ирон. вояжёр. вояжу в йти, -жую, -жуєш гиутл., ирон. вояжировать. вой к, -ка воин; ист., рит. р&тник; уст., поэз. ратоборец. война 1) вбин [На цей час хлопчина став-досвідченим воякою, бравим розвідником (Верш.)]; 2) гиутл., ирон. вояка. вояцтво вбинство [Він бере шолом І ратну вість вояцтву подає, Вінчаючи ясне чоло своє $Бажан)]. вояцький воинский [Старий вогонь вояцький не гаснеЛ (Бажан)} вояччина прен. военщина. вп..., кроме гслов, помещенных на в (вп...), надо смотреть на букву у (уп...); например: вибрати, впустити и т. д. надо смотреть: упбрати, упустити и т. д, впадання впадение. впадіння впадение [Біля затоки, утвореної впадінням струмка у ріку,., сиділи до мене спиною два діди (перекл. з Тургенева)]. впайка впайка. впередівець, -вця ист. вперёдовец. впереміж, впереміжку нар. вперемежку [Закавказзя являло собою типову колонію російського царизму, економічно відсталу, аграрну країну,., населену численними національностями, що живуть посмужно, впереміжку між собою (Біогр. Сталіна)]. впереміш, вперемішку нар. вперемешку [Йшли холодні дощі впереміш із снігом (перекл. з Волошина); Гілочки можна складати і вперемішку з сіном або свіжою соломою (Рад. Укр., 1946, VIII)} вписаний см. уписаний; ~ний трикутник мат. вписанный треугольник. вписка (вписанный текст) вписка. вписнйй вписнбй. впівголоса нар. вполгблоса [Голови схилилися над столом, думи світилися в очах, говорили впівголоса (Горд.)]. впівоборбта нар. вполоборота. впівбка нар. разг. вполглаза, вполглазка. впідбір нар. тип. вподббр. вплавляти, -лйю, -ляєш, вплавити, -влю, -виш мет. вплавлять* вплавить. вплив, -ву влияние; воздействие; действие [.. робітничий клас не може вести боротьбу за своє визволення, не добиваючись впливу на державні справи, на управління дер* жавою, на видання законів (Ленін); Агітаційний вплив на масу повинен полягати в найширшій> агітації і економічній, і політичній.. (Ленін)]; мити *>-« иметь влияние; (быть влиятельным — ещё) пользоваться влиянием [Неможливо, щоб обставини життя самого поета не мали більшого чи меншого впливу на його твори (перекл. з Бєлінського)]; робити, зробити (справляти, справити) ~в оказывать, оказать влияние (действие; воздействие) [Великий вплив справив на юного Леніна старший брат Олександр, з яким він дуже дружив (Біогр. Леніна); Дружба завеликим пролетарським письменником Горьким справила глибокий благотворний вплив на Коцюбинського (Рад. Укр.) 1949, IX)]; сфера ~ву полит. сфера влияния [Війна 1914 року була війною за переділ світу і сфер впливу (Іст. ВКП(б))]. впливати1, -вію, -ваеш, вплинути, -ну, -неш влиять, повлиять, оказывать влияние, оказать влияние, действовать, подействовать, воздействовать, книжн. иметь действие, возыметь действие; (о явлении и т. п. -<¦ ещё) отзываться, отозваться (на ком, на чём) [Тип організації впливав не тільки на практичну роботу. Він накладає невитравний відбиток на все духовне життя робітника (Сталін); Смерть брата дуже вплинула на рішення Леніна піти по революційному шляху (Біогр. Леніна)]. впливати2 см. упливати, уплисти. впливбвий влиятельный [Бебель іде в робітничі організації й посиленотрацює в них. Скоро він стає впливовим.. (Сталін)]; ~ва людина влиятельный человек; человек с весом. вплинути см. впливати1. вподбба: д о ~би (кому) пб сердцу, по душе, по вкусу (ком;у), разг. по нраву (кому); {приятно, в удовольствие фам. — ещё) в охбтку (кому); (в значении определениям ещё) угбдный (ком^); д о у*^би стати понравиться, прийтись пб сердцу (по душе и т. д.) [—Хороші пісні,—замріяно повторив бородач. — Вони, я бачу, тобі до вподоби стали (Риб.)]; собі -до ~би себе пб сердцу (по душе и т. д.); н е д о ~би (комд) не пб сердцу (не по душе* и т. д.) (кому); (неприятно разг.—ещё) нелюбо, не по нутру (кому), не по себе; (неподходить фам.—ещё) не ко двору [1м трохи не до вподоби, здається, занадто гаряче сьогодні сонце (Коцнб.)]; це мені не до ~би это мне не нравится (не пб сердцу, не по душб и т. д.); (не привлекает разг. — ещё) это не по мне, это мне не улыбается. впбміш нар. редк. вперемешку. впбру нар. впбру; (во-еремя -~ ещё) в пб- ру; (к месту, в *~* удачный момент — ещё) кстати [І посіяли вчасно і врожай зібрали впору (Рад. Укр., 1946, III)]; саме '-'ру (во-время) в самую пбру; н в ~ру не впбру; (не во-время — еще) не в пору. вправа упражнение; (изложение мыслей |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)