Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
впр 295 вра школън. — ещё) сочинение; гімнасти ч- н і /^ви гимнастические упражнения; г^ви в орфографії упражнения в орфографии; домашня ~ва школън. домашнее упражнение (сочинение). вправити см. вправлйти1. вправитися (успеть) см. управитися. вправі: бути ~ві быть вправе [Білоруський народ, який співав і співає пісні Шевченка, часто не знаючи їх автора, вправі вимагати від своїх поетів дати любиму ними поезію., на білоруській мові (Ком., 1939у І 11)]. вправка 1) вправка, правка, вправление; 2) вделка, вправка, вправление. Ср. вправ- лйти х 1—2. вправлений 1? вправленный; 2) вделанный, вправленный. Ср. вправлйти х 1—2. вправлення 1) вправка, правка, вправление; 2) вделка, вправка, вправление. Ср. вправлйти1 1—2. вправлйння * 1) вправление, правка, вправка; 2) вделывание, вделка, вправление, вправка. Ср. вправлйти1 1—2. вправлйння 2 упражнение. Ср. вправлйти 2, вправлйтися 2. вправлйти1, -лйю, -лйєш, вправити, -влю, -виш 1) (вставлять — о €ывихе) вправлять, править, вправить; 2) (закреплять одну вещь внутри другой) вделывать, вделать, вправлять, вправить. вправлйти 2, -лйю, -лйбш (тренировать) упражнять. вправлйтися х, -лйюся, -лйвшся 1) вправляться; 2) вделываться, вправляться. Ср. вправлйти х 1—2. вправлйтися2, -лйюся, -лйешся (тренироваться) упражняться [Максим Чепурний вправлявся на трапеції (Донч.)\ Буржуазні писаки за останній час виявляють інтерес до наших військово-морських сил, вправ- ляючись у всякого роду вигадках (Вісті, 1939, VII)]; влитися в красномбв- с т в і упражняться в красноречии; ирон. витийствовать. вправлйтися 3 (успевать) см. управлятися. вправний искусный, лбвкий, разг. снорб- вйстый; (о стрельбе, стрелке, игре и т. п. — ещё) меткий [Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (Шиян); Ми будемо виковувати вправних техніків, інженерів, командирів (Вісті, 1938, І)]. вправність, -ності искусность, искусство, ловкость; сноровка; меткость [Наука ця дала славному Кобзареві нашому: упевненість в своїй творчій силі, сміливість і вправність (Тич.)]-, ~ть рук разг. ловкость рук; набути ~ності приобрести лбвкость; выработать снорбвку. Ср. вправний. вправно нар. искусно, лбвко; спорбвй- сто [Валя вправно розмотувала полотняні бинти (Коп.)]. Ср. впрйвнпй. вприглядку нар. разг. вприглядку. вприкуску нар. разг. вприкуску [Він пив чай вприкуску (перекл. з Чехова)]. впритул нар. вплотную [Біля току. Молотники впритул плече до плеча (Головко)', Перемагаючи біль у нозі, він чітким кроком підійшов до бійця впритул (Гонч.)]; с т р і л я- т и ~л стрелять в упор. впровадження внедрение [Лише в країні соціалізму можливе таке широке впровадження передової сучасної техніки в сільське господарство (Ком., 1939, III)]. впроваджування внедрение. впроваджувати, -джую, -джуеш, впровадити, -джу, -диш внедрять, внедрить [Завдання полягає в тому, щоб систематично поширювати і впроваджувати досвід передовиків (Прол. пр., 1937, XII); Допомога вчених промисловості, сільському господарству має на меті впровадити у виробництво найновіші досягнення науки (Рад. Укр., 1949, III)]. впроваджуватися, -джуюся, -джуєшся, впровадитися, -джуся, -дишся внедряться, внедриться [Нові марки машин, великі технічні нововведення або винаходи впроваджувались і впроваджуються в життя за безпосередніми вказівками товариша Сталіна (Біогр. Сталіна)]. впровадити см. впроваджувати. впровадитися см. впроваджуватися. впрбголодь нар. впроголодь. впрост нар. обл. прямо [Муляр підносив мури впрост до хмар (перекл. Бажана); Впрост перед нами, в глибокій балці, лежав величезний і чистий став (Смол.)]. впуск, -ку впуск. впускний впускнбй. вр..., кроме слов, помещённых на в (вр...), надо смотреть на букву у (УР—)$ например: врізати, вранішній и т. д. надо смотреть: урізати, уранішній и т. д. враг, -гй 1) уст., поэз. враг [Нам робити та врагів бити Ще й учитися до пуття (Тич.)]; 2) (дьявол) миф., разг. враг [Та враг бери вас (Котл.); Який се враг її приніс? (Гл.)]. вражальність, -ності впечатляемость. вражати, -жаю, -жаеш, вразити (вражу, вразиш) 1) поражать, разить (книжн.), поразить; [сильно — ещё) потрясать, потрясти; (удивлять—ещё) изумлять, изумить; (только несоверш. — оставлять след книжн. — ещё) впечатлять [У 1890 році, коли Леніну було 20 років, він уже вражав усіх своїх товаришів глибоким знанням Маркса (Ком., 1939,1); Картина, яку він побачив, дуже вразила його (Коцюб.)]; ~ж?ти чим (отличаться какими-нибудь достоинствами) поражать (изумлять, блестеть) чем; прикро г^ти неприятно поражать, поразить (изумлять, изумить); (причинять неприятность, огорчение — ещё) огорчать, огорчить, расстраивать, расстроить; (сильно разг. — ещё) разогорчать, разогорчить [Ці очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали (Коцюб.)]; тяжко ~ти потрясать, потрясти, сражать, сразить; 2) (случаться с кем — о горе, несчастье) постигать, постичь, постигнуть. вражатися, -жаюся, -жаєшся поражаться. вражаючий прил. поражающий; (производя- щий впечатление, большой — ещё) внушительный [факт вражаючий! (Л. Укр.); Напевно, це найбільш вражаюча і прекрасна Сталінська риса — пам'ятати про все і про всіх (Прол. пр., 1939, XII)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)