Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вра 296 вро вражений поражённый; потрясённый; изум- лённый^Пархомеяко *розмовляв-з Леніним більше тодини і вийшов із Кремля глибоко вражений тою зворушливою простотою і прозорливістю, якою чарував усіх Ленін (Панч)]; прикро ~нии неприятно поражённый (изумлённый); огорчённый, рас* стрбенный; разогорченный; б ^ т и прикро ~ппм быть неприятно поражённым (изумлённым); быть огорчённым, огорчйть- ся< быть расстрбенным, расстрбиться; быть разогорчённым, разогорчиться [Вона, розуміється, спочатку була прикро вражена твоїм від'їздом (перекл.е Пушкіна)]; тяж- к о г^ний потрясённый; (только с указа* ниєм чем—ещё) сражённый, Ср. вражати 1. враження впечатление; (воздействие, влияние — ещё) дбйствие [Він докладно розпитував про поїздку та враження (пе- рекл. в Ажаева)]; робити, зробити (справляти, справити) ^няпроизводить, произвести впечатление [Вже тоді праці Леніна справили глибоке враження на Сталіна (Біогр. Сталіна); А все-таки^він добре бачив, яке враження зробив його вигляд (Фр.)]. вражий 1) уст., поэз. вр&кий, вражеский [І вражою злою кров'ю Волю окропіте! (Шевч.)]; ~жа сила вр&жья сила [Для Д'ебе^ вража сила, Моя земля — могила І (перекл. а Тихонова)]; 2) (дьявольскийУмиф., разг. вражий; чбртов [Було чутиг — Що вже гарна, то гарна^ вража дівчина (Вас.)]; ~жа души брац.І шутл. злодей (о мужчине), злодейка (о женгцине); ~жа сила миф., разг9 вр&жья сила [Будяк обізвався: «Чого тебе вража сила Оттут розносилаЬ^(Гл.)]. вражіння уст. у редк. см.* врбження."* вражлйвий редк. см< вразливий. враз нар. разг. 1) вдруг, внезалпо; фам. с б^хты бар&хты; (в* один" приём, быстро) ср&зу, р&зом, вмиг, мгновенно, разг. сміху, В два (в три) счёта [Враз її будять дзвінкі толоси (Коцюб.)\^ Враз налетів вихор і Закрутив гарячий шерк (Ільч^; Відчуття небезпеки враз пронизало його (Смол.)]; кали це ~з разг9 как вдруг; 2Цсообща) враз', (о речи и }пк п, -—?щё) ,хбром; вместе^ [Яка вина моя, тих, .що враз зі^мною йдуть і йшли? (Фр.)]. вразити см. вражати. вразливий і) впечатлительный, чіткий [Травень робітничий Не раз було до барикад Його вразливу душу кличе (Рил.); Жорстоко ображали молодого вразливого хлопця [Шевченка] За те лише, що він посмів вільний від роботи час віддати любимому мистецтву (Літ^газ., 1939, І)]; 2) (обладающий повышенной способностью испытывать*что-нибудь; слабый) •чувствительный, уязвимый ^Стилістика художнього твору — вразливе місце молодого автора (Літ. газ,, 1940,1)]; 3) (причиняющий боль, обиду ,ц рг. п.) обидный, оскорбительный; {иногда) надобдливый {3гадав її вразливі, насмішкуваті слова (Ц.-Лев.); До його слуху долетіли Слова, вразливі (Л. Укр.); Іван дякував гостям сво|ми сивими очима, а від Леся обгонився, як від вразливого овода (Черемш.)]. вразливість, -вості 1) впечатлительность, чуткость; 2) чувствительность, уязвимость; 3) оскорбительность. Ср. вразливий 1—3. вразливо нар. 1) чутко; 2) чувствительно. Ср. вразливий 1—2. вратй (род. врат) 1) уст., поэз^ врат& [Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі (Шевч.)]*, 2) церк. цйрекие вратй, средний разг. зловредный [Я трохи хлопця налякав, але вредно хлод'л. Кажу йому, а воно не слухає (Шиян)}. врбдність, -ності разг. зловредность. вредно нар. разг. зловредно временщик ист. временщик. врём'а (род. врбм'д и времен!) уст., обл. время [Дівчино-серденької, Жартуй, поки є врем'я (Греб.)]; в о <-^м'я оно уст., шутл. во время бно {Колись-то ще, во врем* я оно, Помлілій Нума, римський пар., (Шевч.)]. врётище уст. врётище. врешті наконец [їдуть^їдуть, врешті бачать — Три дороги розійшлися (Д. Укр.); По цілих днях і ночах сипав та й сипав сніг і врешті засипав яму (Крцюб.)]% врізка врезка. ВРНГ (Вища Р?да. Нарбдного Господарств а)*ист. ВСНХ (Высший і 0)вбт Нарбдного Хозяйства) > врбда красоти, ^красб; туст. благообразие {Вродо моя хорошая* Нащо ?ти цвітеш?' (Лх Укрк); Прекрасна ти на вічну вроду {Тич.)]; н а ¦ ~ду* (перед* прил.) разг} красотбй; разг. из себя, по виду,* на вид [На личку рілий,^на вроду милий (Л. Укр.)]; г&рдий да г^ду красивый, хорбший; [в сказуемом) красив лицбм, хорбш соббй; Г & р н а на ~ду красивая, хорошая; (в сказуемом) красива, хороше собби; н е- гарний на ~ду некрасивый; н є п о- г і н и й на ~ду недурён соббй. вродливий красивый, хороший; уст, благообразный; разг. смазливый [Ганна Гаврилівна була ще досить ^вродлива та величава (Ільч.)]. * ] вродливиця красавица [Гордо палала троянда розкішна,-Найкраща з квіток, — барвою и пахом вродливиця пишна Красила садок (Я» Укр.)}, вродливість, -вості красивость; благообразие; смазливость. Ср. вродливий^ врбзбивку^кар^І) вразбивку; разг. враздрббь; 2) тип, вразрядку, вразбивку, врбзбрід лар. вразбрбд [Чи можлива боротьба поодинці, врозбрід? Звичайно, ні! % (Сталін)]. вроздріб нар^і) торг, в рбзницу; продавати ~б продавать в рбзницу; 2) враздрббь; (где — ещё) в разных местах; (откуда — ещё) из р&зных мест [За селом., теж сокотав кулемет і вроздріб били з рушниць (Цанч)], врбзкид, врбзкидку, (реже) врозкидь нар, враз- брбс ?Люди врозкид розляглися в траві (Горд.); По Дворі росли подекуди врозкидьл старі акації (НгДее.)]. врбзріз^ нар^ вразрез [Видатні особи можуть перетворитися в ніщо, коли їх ідеї та побажання йдуть врозріз з економічним |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)