Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вро 297 все* розвитком суспільства, врозріз з потребами передового класу.. (Іст. ВКП(б)У\. врозрйдку нар. тип. вразрядку. врбвсип нар. врассыпную [Од його всі врозсип, як голуби од шуліки (Вовн.)]. врбзтіч нар. врассыпную [Дівчата верещали і розбігалися врозтіч {Смол.)]. врозтяж нар. врастяжку [Чоловік років тридцяти, здоровий, вродливий і сильний, лежав на возі врозтяж (перекл. а Коро- ленка)]. врозумйти см. врозумляти. врозумлйвий вразумительный [Іван Кузьмич говорив Павликові врозумливі слова (Горд.)]. врозумливість, -вості вразумительность, врозумлйво нар. вразумительно. врозумляти, -лаю, -ляеш, врозумйти, -млю, •миш редк. вразумлять, вразумить [Надія Марківна врозумляла дочку (Горд.); Твое діло навчить її, врозумить (Шевч.)]. вруб, -бу горн, вру о, подббйка [Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (Панч)]. врубівва горн, врубовка [Хто не знає Миколи Кретова, вру ©машиніста, який довів продуктивність врубівки до нечуваної цифри (Ком., 1938, X)]. врубка техн., горн, врубка. врубмашина (врубова машина) горн. врубмашина (врубовая машина), врубмашин іст горн, врубмашинист. Ср. врубмашина. врубовий горн, врубовый [Оксана: .. хочу врубовим машиністом бути (Корн.)]; ~ва машина врубовая машина [Наталя бачить, .. як плазує сірою черепахою врубова машина (Донч.)]. врукоп&ш, врукопашну врукопашную [Штурмовики по всій набережній гранатами і врукопаш добивали противника (Гонч.); Партизани підбирались з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Риб.)]. вруна (род. врун) с.-х. всхбды; зеленя [Шуліка трохи посидів на кілку, потім знявся, кинувсь у вруна трав (перекл. а Панфьорова)]. врунити, -ню, -ниш покрывать всходами; покрывать зеленями. вруніти, -нію, -нібш зеленеть, покрываться зеленями [Земля вруніла прорістю (Баоїсан)]. вру по см. вруна. вру чинна вручение. вручйти, -чйю, -чббш, вручити, -чу, -чиш вручать, вручить [Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (Мал.); Окружна виборча комісія вручила мені документи про те, що я обрана депутатом Верховної Ради СРСР (Вісті, 1937, XII)]. вручитися, -чаюся, -чйвшся вручаться [Донецькі шахтарі, яким вручається першокласна техніка, показують високі зразки її використання (Рад. Укр., 1949, VIII)]. вручений вручённый [Урядові нагороди були вручені групі вчителів шкіл Київської області (Рад. Укр., 1949, III)]. вручення вручение. вручитель, -теля вручитель. вручйтелька вручйтельница. вручити см. вручити. вручну нар. вручную [Ведеться підготовка до- переходу від роботи вручну до механізації всіх деревообробних процесів (Прол. пр.г 1941, І)]. вряд нар. разг. подряд, срйду, кряду [На станції Деражня ми дістали театр на три вистави вряд (Смол.)]. вряди-годи нар. изредка, нечасто; (очень редко разг. — ещё) в кби веки [Вряди-годи тим шляхом проходили мажі (Ле)]. вс..., кроме слов, помещенных на в (вс...), надо смотреть на букву у (ус.); например: всадити, ветром л йти и т. д. надо смотреть: усадити, устромляти и т. д. все* мест. см. весь Ч все 2 нар. разг. 1) всё, всё время; постоянно [Ущелина все вужчає (Баоїсан); Чи то ти' все отак сидиш у лісі? (Л. Укр.); Народ навис над вікном і все прибував (Коцюб.)]; 2) (до сих пор) всё; все ще всё ещё [Панас все ще роздивлявся по хаті (Коцюб.)]; -дощу все ще н в м і дожди всё еще нет; 3) (в значении противительного союза в сочетании с «ж», «таки»): все ж всё ж, всё же; веб ж таки всё-таки, однако; а веб ж таки а всё-таки, тем не менее; 4) (в сочетании с сравн. ст. прил. и нар.) всё [Хома говорить все ^швидше і швидше (Коцюб.)]; все кращий і кращий прил. всё лучше и лучше; все к р ? щ є і кр&ще нар. всё лучше и лучше. всебічний всесторбнний; (подробный) обстоятельный; (осуществляемый всеми мерами —- ещё) всемерный [Ленін базувався на найточнішому, всебічному, строго науковому аналізі шляхів розвитку Росії (Біогр. Леніна)]. всебічність, -пості обстоятельность. всебічно нар. всесторбнне; обстоятельно; всемерно [Всебічно розвивати будівельну індустрію (Зак. п'ят. план)]. Ср. всебічний. всевидющий, всевидючий уст. всевидящий [На небо виходить вечірня зірка, як всеви- дюче око (Коцюб.)]. всевидящий уст. всевидящий [А ти, всевидящее око! Чи ти дивилося звисока, Як сотнями в кайданах гнали В Сибір невольників святих (Шевч.)]. Всевишній церк. 1) прил. всевышний; 2) (род. Всевишнього) сущ. всевышний. всевідання всеведение. в сев ї даючий всеведущий. всевладдя всевластие [В дні революції і демократичних перетворень рух ішов під. прапором розкріпачення. Розкріпачувалися селяни від поміщицького всевладдя (Сталін)]. всевладний всевластный [Шум на всіх поверхах заглушив всевладний і невмолимий голосистий, однотонний дзвінок (Коп.)]. всевобуч всевобуч (всеббщее военное обучение). Всеволод Всеволод. Всеволодів, -дова, -дове Всеволода (род. п. от Всеволод); уст. Всеволодов. вседержитель, -теля церк. вседержитель. всеєдність, -ності филос. всеединство. всежерущий всепожирающий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)