Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
.все 298^ все всезнавець, -вця редк. всеведущий, у л ~>| всезнайка ок. р. ирон, всезнайка. ег: всезн&йко м. р. ирон. всезнайка. <* .всезнайство ирон. всезнайство [Дід Северин наче хвалько хизувався своїм всезнайством (Риб.)]. « * 1 всезнання всеведение, + всезнйючий всеведущий. всезціляючий всеисцеляющий. , всеїдний всеядный. ч ^ вселення вселение. * * вселенський церк. вселенский. вселити см. вселяти, вселитися см. вселятися, вселюдський общечеловеческий [І проспівай усій землі про свято Вселюдськрї-неликої весни! (Бджан)]. / вселення вселение, * { вселити, -ляю, -ляеш, вселити, >лю, -лиш 1) (кого во что) вселять, вселить [До жовтневих свят ми повинні вселити до п'яти тисяч душ у нові будинки (Коп.)]; 2) (что в кого, во что) вселять, вселить; (что в кого — ¦ещё) внушать, внушить (кому) [Ця доповідь [товариша Сталіна] вселяє в серця трудящих гордість за нашу соціалістичну батьківщину (Ком., 1939, IV); Він здійснював, що доручив Ілліч, в серця людей вселивши знову віру (Дмитр.)]. ївселйтися, -ляюся, . -ллєшся, вселитися, -люся, -лишся 1) вселяться, вселиться; 2) хтрад. в. (несоверш.) вселяться; вселяться; внушаться; ср. вселити 1—2. .всемірний всемерный [XV з'їзд виніс рішення про всемірне розгортання колективізації сільського господарства (Іст. ВКП(б))]. -всемірно нар. всемерно [Член партії зобов'язаний: а) всемірно охороняти єдність партії, як головну умову сили і могутності партії (Статут КПРС)]. жсемог утлій всемогущий [Цей плечистий майор з сірими розумними очима уяв- лявся їм всемогутнім заступником, який все може, варто тільки звернутись до нього (ГончїїГ всемогутність, -ності всемогущество [Рушаться ілюзії відносно всемогутності капіталізму взагалі, всемогутності північно-американського капіталізму особливо (Сталін)}. всемогущий, всемогучий всемогущий [Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни І (Фр.)\ А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі (Шевч.)]. всенародний всенародный, общенарбдный [В державних підприємствах засоби виробник цтва і продукція зиробництва становлять всенародну власність (Сталін)]. ссенарбдність, -ності всенарбдность, ж се нар 6 дно нар. в сена рб дно. псёпбшна, -ної сущ. церк. всенощная. •всбпький разг. весь [А зірок, зірок, мамо І.. Ген покотилася одна, і через всеньке небо розіслалася довга-довга срібна смужка (Вас.)]. псеобіймаючий всеобъемлющий. всеобуч всеобуч (всеббщео обучение), всеобучник всеобучник. Ср. всеобуч. всеозброєння; у ~ні во всеоружии [Наш найперший обов'язок— зустріти весняну сівбу ^ у всеозброєнні (Рад. Укр., 1948, /)]; у ~ні чого во всеоружии чегб. всеосяжний всеобъемлющий [У гігантській,всеосяжній творчості генія людства В. І. Леніна питання, зв'язані з Україною, займають дуже значне місце (Прол. цр.г1941, І)]. всеохбплюючий всеохватывающий [..єдиного і всеохоплюючого капіталізму нема вже більше в світі (Сталін)]. всеперемагаючий всепобеждающий [Ленінізм— всеперемагаюча зброя, прапор перемог (Прол. пр., 1941, І); Покоління ра- •дянських героїв вирощені і виховані на всеперемагаючих ідеях Леніна, пройняті його великим духом (Біогр. Леніна)]. всепереможний всепобеждающий; всесокрушающий [Іде по вулицях шумливих всепереможная весна (бос.)]~ всеніддаціший дорев^ всепбдданейший. ' всеплодющий приносящий всяческие плоды; редк. всеплбдный [Земле, моя всеплодющая , мати. Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! \Фр<)]. всепоглинаючий всепоглощающий^ всепожирйючий всепожирающий. всепрощаючий всепрощающий [Більшовиць- ¦ кий гуманізм це не всепрощаючий «гума- > нізм» лібералів і міщан (Ком.г 1939, IV)]. всепрощення уст* всепрощение. всередині 1} нар. внутри; изнутри [Двічі , побілила ^хату знадвору і ^всередині (Ко-, цюб.)]; 2) предл. внутри (когб, чегб) [ВКП(б) -росла і міцніла в принципіальній боротьбі, з ^дрібнобуржуазними партіями всередині робітничого руху.. (Іст. ВКП(б))]. всередину 1) нарі внутрь [їй здавалось, що його сірі, трохи холодні очі дивились не так на неї, а всередину, в себе (Коцюб.)]; 2) предл. внутрь (когб, чегб); разг. вовнутрь (когб, чегб). ^ всерйбз нар. всерьёз [Треба, не шкодуючи сил; вивчати культурну спадщину. Треба знати її всерйоз і глибоко (Ком., 1939,* IV)]; *** і надб^го всерьёз#и надбл- га [Ленін ^говорив, що*»неп запроваджено всерйоз і надовго. Ала він ніколи не говорив, що неп запроваджено назавжди (Сталін)]. всерозтрбщуючий всесокрушающий, всеросійський всероссийский, всесвіт, -ту 1) вселённая, мир, мироздание; уст* подсблнечная; фольк.% уст. поднебесная} 2) (население земного шара) (весь) мир [Всесвіт звертає свої погляди на далеку Москву (Риб.)]. всесвітній всемирный; мировбй; уст* всесветный [Війна породжена піввіковим розвитком всесвітнього капіталу, ^ мільярдами його ниток і зв'язків (Ленін); Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила нову еру всесвітньої історії (Рад^^Укр., 1946, І)]; ~ня і с т б р і я (всех народов) всеббщая (всемирная) истбрия; ~ня література всеббщая (всемирная, мировая) * литература. всесвітньовідбмдй известный всему миру; разг. всемирноизвёстный. всесвітньоісторйчний всемирноисторйческий |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)