Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
все 299 ЕСТ [Побудова^ соціалізму в СРСР становить величезний поворот в історії людства і всесвітньо історичну перемогу робітничого класу й селянства СРСР (Іст. ВКП(б))]. всесилля всесилие [Імперіалізм є всесилля монополістичних трестів і синдикатів, банків і фінансової олігархії в промислових країнах (Сталін)]. всесильний всесильный [Учення Маркса всесильне, тому що воно вірне (Ленін)]. всеслов'янський всеславянский. всесоюзний всесоюзный [На першому Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників 19 лютого 1933 року товариш Сталін висунув і обгрунтував лозунг: зробити колгоспи більшовицькими, а колгоспників заможними (Біогр. Сталіна)]. всеепалепня рел. ист. всесожжение. всестановий ист. всесословный. всесторбпній всесторбнний; (осуществляемый всеми мерами — ещё) всемерный. всесторбнньо нар. всесторонне. всё-таки союз всё-таки; однако [Марія повідомляла, що вирішила все-таки залишитись в Алма-Ата (Смол.)]; а всё-таки а всё- таки, тем не менее [Довго уникав обережний птах підступної петельки, а потім все-таки впіймався (ДончЛ всетвбрчяй, всетворйщий всетворйщий [Листи матеріалів, колонки цифр холодні, Але який всетворчий огонь їх осявав І (Бажай)]. всеукраїнський всеукрайнский. всисний всасывательный. всілякий всяческий, всевозмбжный, различный, разный, всякий; (осуществляемый всеми мерами — ещё) всемерный [Численні не- руські народності царської Росії були зовсім безправні, безперестанно зазнавали всіляких принижень і образ (Іст. ВКП(б)); Його захоплювала робота, хотілося працювати, в голові народжувались всілякі проекти (перекл. з Шолохова)]. всіляко всячески; (по-разному — ещё) различно, разно; (осуществляя всеми мерами — ещё) всемерно; разг. всяко [..пролетаріат повинен всіляко старатися зміцнювати й посилювати ту партію, яка здійснюватиме ідейно-політичне керівництво його класовою боротьбою (Сталін); За командира роти Багіров піклувався далеко більше, ніж за самого себе, всіляко оберігав його честь, бо то була честь роти (Гонч.); Говорили всіляко, але я не міг добре розміркувати (Фр.)]. вскач, (реже) вскачки нар. вскачь; разг. вскок [Коні важко йшли вскач на гору (Ле); Кінь рве з копига вскачки, ніби його сполохано (Куч.)]. вскбки, (реже) вскбчки нар. обл. вскачь; разг. вскок [Спитала, засміялась.. І вскоки подалась (перекл. з М. Некрасова)]. всліпу нар. вслепую [Тільки завдяки витримці і вмінню вести машину всліпу вони перебороли ці труднощі (Ком., 1938, X)]. всмбкту вальний всасывательный. всмбктуваний всасываемый. всмоктуваність, -ності научн. всасываемость. всовування всовывание; вдвигание; вдевание; впяливание. Ср. всовувати, всувати. всбвувати см. всувйти. всовуватися см. всуватися. вспбмин, -ну редк. память [Посаджу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку, і грушеньку, На вспомин єдиній! (Шевч.)]. вспом'янути, -м'яну, -м'янёш уст. вспбмнить; разг. вспомянуть. вставка вставка; (вписанное в тексте — ещё) вноска [Робила в рукопису вставки та поправки (Коцюб.)]. вставний вставной; (относящийся к вставке) вставочный; ~н6 речення (с л 6 в о) грам, вводное предложение (слово). вставочка вставочка. вступ, -пу 1) вступление; (в школу и т. п. — ещё) поступление [Вступ Радянського Союзу у війну проти держав осі міг лише носили* ти, —1 справді посилив, — антифашистський і визвольний характер другої світової війни (Сталін); Партія підготувала всі необхідні матеріальні умови для масового вступу селянства в колгоспи (Біогр. Сталіна)]; 2) (предварительная, вводная часть чего-нибудь и перен.) введение; вступление [Загаснув день, і знову смерк прийшов, Сибірський смерк, повільний вступ до ночі (Баоюан); Але треба було зробити вступ, і Рая, зробивши наузу, заявила.. (Коп.)]; ~п до мовознавства введение в языкознание (в языковедение). вступити, -паю, -п?вш, вступити, -плю, -пиш вступать, вступить; (идти, проникать внутрь чего-нибудь — ещё) входить, войти; (зачисляться в школу и т. п.— ещё) поступать, поступить; уст. определяться, определиться [Робітники не бояться дисципліни й організації і вони охоче вступають в організацію, якщо вони вирішили стати членами партії (Іст. ВКП(б)); В Казані Ленін вступив до марксистського гуртка, організованого Федосєєвим (Іст. ВКП(б)); Наша країна вступила в нову смугу, розвитку — в смугу поступового переходу від соціалізму до комунізму (Зак. пят. план); Сулейман вступив з ними в розмову (Коцюб.); Вступила вона в якісь таємнії палати (Л. Укр.); У хату вступив гість (Коцюб.); — Ця дівчина вступила в комсомол? — запитав Лодиженко (Ле)]; ~ти в спілку (в сою з) з ким вступать, вступить в союз с кем; <^пйтп в б і й вступить в бой; (воен. — ещё) ввязаться в бой; ~ти у чбботи, у черевики разг. надевать, надеть сапоги, башмаки [Вступивши в чоботи, накинувши наопашки кожуха, Радченко вийшов на двір (Кач.); Мати кив на мене: вийди, мов. Я вступила в черевички (Тесл.)]. См. ещё уступити, уступити. вступний 1) вступительный; (являющийся введением—ещё) вводный [Вступні внески зараховуються в неподільний фонд артілі (Стат. с-г. арт.)]; ~н& частина курсу вступительная (вводная) часть курса*/2) (об экзамене) вступительный, приемный [Почалися вступні екзамени в вузах (Рад. Укр.9 1949, VIII)]. вступник, -ка вступающий, поступающий |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)