Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

/гад
310
гаддя, -дя собир. обл. гады,
гаджуга обл. молодая пихта [Безстрашно за-
г^ бирався у темиий ліс, де гаджуги кивала
, над ним галузками (Коцюб.)].
гадина презр. година [Фашистський фронт,
немов гадинаг був розсічений навпіл мо-
ь гутніми ударами (Рад. Укр., 1946, IV)].
(Гйдів, -дова, -дове прям.; перен. бран. г&да
(род% п. 4т гад) [Енея, гадового сина,
*о пужни по-своєму (Котл.)].
(Гадка мысль; (предварительное суждение)
предположение* (взгляд на что-нибудь) мнение;
(исходный пункт) предпосылка [Кров
непомітно живіше закружила в жилах, гадки
Г' непомітно плуталися (Фр.); У Миколи враз
* пролетіло десять гадок, (перекл. й
Панферова); Про її гадку і згоду ніхто не пи-
0 тавсц (Черемш.)]; в ~дці в мысли; (как)
мысленно; в Л н а н і <*~еи, він і <-~ки
*г (в ~дці) не ж а є разг. он и не думает_в6все,
он совершенно не думает, у негб и в мыслях
нет; оіЬи-мьісли не допускает; (не беспокоит-
1 ъя—без дополнения) он и в ус не дует (фам.)
*" [Шура і в гадці не має, як її прихід
позначається на чиїйсь діяльності, на чиїхось
настроях (Гонч.)]; вихбдити з
правильної <-~ки исходить из
правильного предположения (из правильной предпо-
г сылки); шкоді й ^ки разе* нечего и
і думать {Шкода й гадки, не буде нічого
(Шевч.)].
гадку в йти, -к^ю, ?кувш обл. размышлять,
мыслить; (понимать —•» еще) соображать
[Іван зовсім справедливо гадкував, що
ніяк татові так швидко відвикнути від
горілки (Фр.)].
гадонька, гадочка уменьш., ласк* думушка;
гадка- ~нька дума-думушка; і г а д к и-
~ньки не м к є ни о чём не
думает и не предполагает; (не беспокоится *—
без дополнения) и в ус не рует (фам.) [I
гадки-гадоньки [чабан] не має, Пасе,
і доїть, і стриже Свою худобу та співає
(Шевч.)].
Гадрамаут, -ту Хадрамбут, Гадрамаут.
гадюка гадюка; змея [Під дубом у гаю жила
гадюка (Гл.); Цупке коріння спліталось у
клубки й повзло по горах немов гадюки
(Коцюб.); Як Сталін нас кликав добою, він
дав нам знаряддя до рук, щоб нам
розквитатись з тобою, фашистська гадюка з
гадюк (Тич.)].
гадюченії, -нити, (реже) гадючії, -чати
**-змеёныш [Гадюка й гадюченята (Ком. Ц*—
Сл. Гр.)].
гадючий гадючий; змеиный [Уста., шиплять
від лютості% і голос Спотворився, неначе
свист гадючий (Л. Укр.)]? ^че к 6 д л о
перен. змеиное отрбдье (гиезлб).
гадючин, -на, -не гадючий; змеиный.
гадючка уменьш. змейка [Срібний серпанок на
Мавпі звився угору, мов блискуча гадючка
(Л. Укр.); Гадючки полум'я кидались на
кожну суху комишину, і вони палали,
наче смолоскипи (Бойч<)].
гадючник разг. 1) змеиное гнездб; 2)
перен. разг. (низенькая) землгінка; прен.
нора [Виконав якийсь гадючник у землі
(Н.-Лев.)].
гадюччя собир.*гадюки,,
гадячий разг. см. гадючий.
гадь, -ді собир. обл. г?ды,
гаечка уменьш. гаєчка. "Я®?
газ х, -зу физ., физл. газ [Частина печей
тракторного заводу працюватиме на газі (Рад.
Укр., 1946* VII); Гази сповнили повітря,
аж гірко було дихати (Гонч.)].
газ 2, -зу текст, газ.
газават, -ту газават. *
газатор, -ра спец, газатор.
газація спец. газация.
Газгольдер, -дера техн. газгбльдер.
ґазда обл. хозяин [Старий Маланчук був собі
зовсім небагатий ґазда (Фрі)].
ґаздйнити, -цю, -пиш обл. быть хозяйкой;
вести хозяйство.
ґаздиня обл. хозяйка [Стара Катря.. частує.,
ґаздинь (Коб.)]. «
газдівство^обл. хозяйство [Лишив стару на
ґаздівстві (Фр.); І ґаздівство розуміли
вони неабияк (Коб.)}. ч
ґаздівський обл. хозяйский.
ґаздування обл. хозяйничание; ведение
хозяйства, "з
ґаздувати, -дую, -дуєш >обл. хозяйничать;
вести хозяйство [Як я буду ґаздувати,
такий молоденький? (Голі — Сл. Гр.)].
газёла поэт, газелла, газела.
газель і, -лі зоол. газель [Мов у газелі, ясні
очі чорні у філістимлянки (Л. Укр.)].
газель *, -лі поэт, газель [Про нього скрізь
складав газелі люд, 1 пісню ніс з осель в
оселі люд (Бажан)].
газета газета [В грудні 1900 року за кордоном
вийшов перший номер газети'«Искра» Aст.
ВКП(б)); Газета для людини — що вікна
для хатини (прислів'я)]; вечірня ^та
вечерняя газета; разг. вечбрка; стінна
*^та стенная газета.
газетка уменьш. разг. газетка [Я "все газетку
читаю (Ле)].
газетний газетный [Йому ясні були тільки
циркуляри й газетні статті (перекл. з
Чехова)]. "•*
газетчик газетчик.
газбтчиця газетчица.
газетяр, -ра газетчик [Газетяр., пробіг з купою
газет (Риб.)].
газетярка газетчица.
газирі, -рів спец. газыри [Та в нього ж усе
козацьке — і черкеска, і газирі, і папаха
(перекл. з Серафимовича)].
газифікація техн. газификация [Посилити
роботу по газифікації міст (Резол. XVI
з'їзду КЩб)У)].
гази(|ік6ваний техн. газифицированный
[Незабаром всі' промисли були газифіковані
(Рад. Укр., 1946, /)]~
газифікувати, -кую, -куєш техн.
газифицировать [Треба швидше газифікувати
максимально більшу кількість квартир (Звіт
ЦК КЩб)У XVI а.)].
газифікуватися, -куюся, -куєшся техн.
газифицироваться.
газівник, -ка спец, газовшйк [Газівник тов.
Морд овець працював раніш теслярем (Ком ,
1939, VIII)].
газобалон техн. газобаллбн.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)