Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
габ 309 гад щая полоса по краю ткани) кайма; (нашитая) оторбчка [Плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою (Вовч.)\ Лісовик виходить з гущавини Він у довгій киреї барви старого золота з тем- ночервопою габою внизу (Л. Укр.)]\ 3) пе- рен. пелена, покров; (узкая полоса чего-нибудь) кайма [Вже вечір темною габою накрив всю землю з краю в край (Сос.)) А в ліску Кленове листя по піску Лежить багряною габою (Мал.)) Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом (Л. Укр.)]. габардин, -пу габардин. габардиновий габардиновый. габарит, -ту ж.-д. и пр. габарит [Нова машина відзначається простотою конструкції, невеликими габаритами і високою продуктивністю (Ком., 1939, IV)]. габаритні в о р 6 т а ж.-д. габаритные ворота. габёлкбвий уст. опойковый, из телячьей кожи. габблок, -лка уст. опоек, телячья кожа. габітус мед. габитус. габлі, -лів обл. вилы. гав межд. гав [Вовк .. побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! (Рудч.)]. гава 1) ворона [Літаючи по дворах, Гава Шматок ковбаски добула (Гл.)]) 2) перен. разг. ворона, зевака; 0 ґави (гав) ловити разг. ворон считать, зевать, смотреть по сторонам, ротозейничать, ротозействовать, воронить [Гав ловив та витрішки продавав (Ном.)]) не будь ~вою!, не лови гав! разг. не зевай!; піймати ~ву перен. разг. проворонить, дать зевка [Трапилося так, що Ладя знову піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Панч)]. Гаванські острови Гав&йские острова. Гавана Гавана. гаванський гаванский [З'явився Гришка Чел- каш, старий цькований вовк, добре відомий гаванському людові (перекл. з Горького)]. гаванський гаванский. гавань, -ні гавань [Транспорти, забравши поранених, спокійно виходили з гавані (Трипіл.)]. ґавеня, -нити воронёнок. гавенйтко ласк, воронёнок [А ноги, як у ґавенятка — чорні, побиті стернею (Головко)]. гавин, -на, -не вороний [Ґавине гніздо (Сл. Гр.)]. гасити, -влю, -виш разг. зевать. гавіал зоол. гавиал. гавк, -ку разг. лай. гавкання лай, лаяние; обл. гавканье [Почулося собаче гавкання (перекл. з Чехова)]. гавкати, -каю, -кавш, гавкнути, -ну, -неш 1) лаять, залаять; обл. гавкать, гавкнуть [Собіки весело гавкали (Горд.)\ Розбій уривчасто гавкнув і сів біля ніг дівчинки (Трубл.)]) 2) перен. прен. гавкать, гавкнуть. гавкаючий лающий. гавкіт, -коту разг. лай [В ту ж секунду залилося дзвінким гавкотом маленьке собача (Собко)]. гавкнути см. гавкати. гавкотий усилит, разг. лай [Побачили врешті село, що иривітало нас серед темряви осяяними вікнами та гавкотнею собак (Коцюб.)]. гавкун, -па разг. 1) собака; 2) перен. презр. собака [— Гавкуном у пана був, — як грім серед ясного неба, на ті врочисті слова впала зневажлива відповідь (Горд.)]. гавк>чип разг. 1) (о животном) громко лающий, часто лающий [Це в нас гавкучий собака (Сл. Г р.)]) 2) (о голосе) л&ющии. гавлення разг. зевание. гавот муз., ист. гавот. гавра обл. берлога [Гуркіт близького бого ще восени вигнав ведмедя з гаври (перекл, а Полевого)]. гаврап обл. ворон [Гавране, гавране, високо літаєш (Гол. — Сл. Гр.)]. Гаврилів, -лова, -лове Гавриила (род. п. от Гаврийл); уст. Гавриилов. Гаврило Гаврийл. гавря обл. 1) ворбна [Зовсім осінь! У полі пусто, тільки гаврі літають (Греб.)\\ 2) перен. разг. ворбна, зевака. ґав'ячий ворбний. гага орн. гага. гагакання га гака ниє. гагакати, -каю, -кавш, гагйкнути, -ну, -неш гагакать, гагакнуть [Риплять вози, гагакають гуси (Вовч.)]. гагара орн. гагара [Гагари також стогнуть — їм, гагарам, неприступна насолода битв життєвих (перекл. в Горького)]. гагарка орн. гагарка. гагарові, -вих сущ. орн. гагйровые. гагароподібні, -нтіх сущ. орн. гагарообразные, гагароподобные. гагарячий орн. гагарий. гагат, -ту мин. гагат. гагачий орн. гагачий. Гагра, -ри Гагра. гад 800л.; перен. б ран. гад [Чужими руками добре гада ловити (Ном.)\ Вони до нас підкрались крадькома, Скажені звірі і отруйні гади (Бажан)]. гаданий 1) предполагаемый; книжн. предположительный [Гуйван канавою, хильці, скрадався до місця гаданої зустрічі (Кач.)]) 2) (мнимый) кажущийся. гадання редк. гадапие. гадати,-даю,-даєш думать, (реже) полагать, книжен уст. мнить; (без дополнения редк.— ещё) судить; (строить предположения — ещё) гадать; (догадываться — ещё) подозревать; (иметь намерение — ещё) предполагать, уст. располагать [Я теж гадаю, що нічого не буде (Коцюб.)) Шура гадала раніше, що при атаці треба обов'язково бігти, бігти по геометричній прямій, як у фільмах (Гонч.)) Пише, що дуже скучив за землею, до нового року повернутись гадає (Корн.)]) треба ~ти надо думать (полагать); що ви ~даЧ;те робити? что вы думаєте (предполагаете) делать?; я ~даю, щ о... я думаю (полагаю), что...; безл. мне думается, что...; разг. мне сдаётся, что... гадатися, -дається безл. думаться; (о наличии какого-нибудь намерения) предполагаться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)