Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гай 312 гад гай пий 2 (от гай) обл. лесной [Повій, вітре і гайний (Гол. — Сл. Гр.)]* гайно нар. обл. мешкотно, неспешно, медлите л ьно, медленно. гайпб 1) обл. навбз; 2) обл. медвежье лбгово; берлбга; 3) разг. беспорядок; все ^нбм стоїть всё в беспорядке; (сильнее) всё вверх дном [Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гай- ( ном (Сл. Гр.)]. гайнування трата; мотовство, мотанье; расточение, расточительство. Ср. гайнувати 1. гайнувати, -ную, -нуеш 1) тратить, растра- ц чивать; разг. мотать, проматывать, спускать; книжн. расточать_{г вона, і небіжчик., гайнували гроші (Н.-Лев.)]; ~ти час тратить время пбпусту; 2) (производить беспорядок) поднимать кутерьму [Ну бігать.., гайнувати, аж усе піде жужмом! (Вовч.)]. гайнуватися, -нуюся, -нуешся тратиться, растрачиваться; мотаться, проматываться, спускаться; расточаться. Ср. гайнувати 1. гайнути, -ну, -нёш разг. махнуть, хватить [—Ми вдвох до радгоспу гайнемо І — підстрибнула Люба (Гонч.)]. гайовий 1) прил. леснбй [Гарна, як квітка гайова (Ном.)]; 2) (род. гайовбго) сущ. обл. леснбй стброж, лесник. гайовйк, -кй обл. фольк. лёший. гайбк, -йкй уменъш. рощица, лесбк [В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (Ільч.)]. гайбчок, -чка уменъш., ласк, рощица, лесочек. гайсапнП редк. см. гасання. гайсатк редк. см. гасйти. тайстер1, -тра обл. еле. чорногуз. гайсті'р2, -тра обл. см. айстра. гак І) крюк; (поменьше) крючбк [Ой крик- .^азув цар на свої гайдуки: «Візьміть Байду добре в руки, На гак ребром зачепіте!» (народна пісня); — Тю-у, тю-у! —лунко співає гак і входить в стіну по саме кільце (IIIер.)]; 2) (отпорный, для ловли рыбы и пр^) багбр {Щіпки гаками вкочували крижини на сани (перекл. з Нолевого)]; 3) (окольный путь) разг. крюк; 4) обл. шип (на подкове); 5) мор. храп; E) (добавок, излишек) обл. гак; з /^ком разг. с гаком (разг.)з с лишним; (с небольшой прибавкой) с хвбетиком (разг.) [А було це, треба тобі зпати, років тридцять тому, а може й з гаком (Козач.)]; О тут йому й ~к фам. тут ему и крышка. Гаківниця ист. гаковница [На вали стягнено всі гармати й гаківниці (Ле)]. галабурда обл. 1) дебош; 2) см. галабурдник. галабурдити, -джу, -диш обл. буянить, дебоширить, скандалить. галабурдник обл. буян, дебошир, скандалист [З якою насолодою побив би він його, згнітив своїм тілом, здушив за горло!.. Та що сказала б вона? Міщанин!.. Галабурдник!.. (.Коцюб.)]. галаган редк. 1) орн. галган; 2) обл. искра; головня; 3) обл. медный таз; 4) обл. попла- вбк (на неводе) [Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться ґалаґанами (Н.-Лев.)]. І гал ай-бал ай: н а гал ай-бал ай разг. на авбсь; как попало, как-нибудь. галайда обл. бродяга. галайкати, -каю, -кавш и усилит, галайкотати, -кочу, -кбчеш и галайкотіти, -кочу, -котищ обл. разг. горланить [Його прозивали Га- лаєм, бо вічно, скоро вжене худобу в ліс, галайкоче та галайкоче і не вгаває на волосок (Фр.)]. гал айстри обл. орава« галакати см. гал йй кати. галактика астр, галактика. галактичний астр, галактический. Гал акті 6п Галла ктибн. галамагати, -гаю, -гаєш обл. фам. болтать вздор [Ну, не галамагай! Роби, як веліо галантерейний галантерейный; (только прям.— ещё) щепетильный (уст.). галантерейник галантерейщик. галантерейниця галантерейщица. галантерейність, -ності разг. ирон. галантерейность. галантерея галантерея. галантний галантный. <> галантність, -ності галантность. галантно нар. галантно. га лайці, -ців уст. (узкие) брюки, (узкие) штаны [Сухий миршавий парубчак у споловілих галапцях.. (Коцюб.)]. Галапагбсські острови Галапагбсские острова. галас, -су шум; (нестройный гул голосов—еще) гам, разг. галдёж, галдёние; (перен. — ещё) шумиха [Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, з стін руїн з галасом знялось вороння (Коцюб.); Діти без галасу виходили з класу (Горд.); Сміх. Галас (Вас); Піднявся страшенний галас (Коцюб.); Не терплячи галасу, вимагаючи в усьому простоти і скромності, Ленін сам був зразком такої виняткової скромності (ВіогрГЛеніна)]; на робити ~су наделать шуму, нашуметь; зняти ~с поднять шум; (перен. — ещё) поднять шумйху. галасати, -саю, -саеш разг. 1) (на кого) кричать [Еней на старших галасає (Котл.)]; 2) см. галасувати. галасливий шумливый, шумный [Рустем поправлявся; його одвідували товариші, галасливий, жвавий гурток (Коцюб.)]. галасливість, -вості шумливость [3 гирла чулися інші звуки. їх галасливість говорила про спішність, захватність роботи (Ле)]. галасливо нар. шумливо, шумно [Село галасливо святкує (перекл. з Горького)]. галасування разг. галдёж (разг.), галдсние (разг.), шум. гал асу в йти, -сую, -суеш разг. галдеть (разг.), шуметь; (кричать громко и протяжно, выть) вопить; (громко кричать) драть горло (фам.) [Чути мені крізь бурю, як галасують на пароплаві (Донч.)]. галасу витий разг. шумливый [— Це вже батько розходився,—подумав Йон про галасу ватого, та несердитого батька (Коцюб.)]. галдикати, -каю, -кавш разг. прен. галдеть [Довго ще в опочивальнях галдикали, гомоніли (Вас.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)