гал 313 гал: галоп, -ну радио галён. галепй, -пити галчбнок [Чорнесенькі галенята, підійміться вгору (Чуб.)]. галера мор. ист. галера [І в Рим галера при- плила (Шевч )]. галерейний галерёйный. галерея галерея [Вийшовши з вітальні, вони темною скляною галереєю пройшли у віддалені кімнати будинку (перекл. з Павленка); У Айри очі розбігались перед багатствами галереї (Ільч.)]. галерний, редк. галерський мор. ист. галерный. галета галета. гали, -лів бот. галлы. Галина Галина. гал к ти, -лю, -лиш редк. торопить [Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте (Котл.)]. гал йтися, -люся, -лйшся редк. торопиться, спешить. галицький галицййский. галич, -чі собир. 1) галки; (реже) галочье; (вообще о хищных птицах) вороньё [Галич чорною хмарою кружляла над будипками і садками (Гонч.)\ Всі злетілись, наче галич, Наче теє хиже птаство На порубаного трупа, Щоб розшарпати до краю (Л. Укр.)]; 2) перен. вброны; презр. вороньё. Галич Галич. галичанин галичанин. галичанка галичанка. галичий галочий. Галичина Галиция. галій, -лію хим. г&ллий. галіфе нескл. сущ. ср. р. галифе [Вийшов із кімнати сам хазяїн. Уже взутий, в галіфе і в сорочці спідній із манишкою на всі груди (Головко)]. галка * орн. галка [Схопився Лев, хвостом крутнув, На всю діброву кашлянув, Аж галки крику наробили (Гл.)]. галка 2 разг. катыш [Вона, узявши хліб, зліпила галок три, До прецікавої готуючися гри, — І каже вибрати (перекл. Рильського)]. галл ист. галл. галліцизм, -му филол. галлицизм. Галлія ист. Галлия. галльський ист. галльский. галоїд, -ду хим. галбид. гал бідний хим. галоидный. галбн спец. галлон. галонька ласк. 1) г&лочка; 2) (в обращении) разг. голубушка [Спасибі тобі, Марусенько, галонько! (Вовч.)]. галоп, -пу галоп; у ~п галбпом, вскачь [—До Леніна! — і партизани гнали Шляхом північним коней у галоп (Бажан)]. галопом нар. галбпом, вскачь [Миттю я осідлав коня і пустив його галопом (Верш.)]. галопувати, -пую, -пувш галопировать. галочка х уменьш., ласк. 1) г&лочка; 2) (в обращении) разг. голубушка [А народ дитини питає: Яка ж твоя, галочко, мати? (Боров.)]. галочка2 уменьш. разг. катышек, скатыш, шарик; ~ка з хліба хлебный шарик. галстук галстук [Хлопчина пов'язав перед дзеркалом піонерський галстук (Донч,)]. галстуковий галстучный. гал у-бал у неизм. разг. тары-бары [Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу,—кого вже- тут не згадають І (Сл. Гр.)]. галуження ветвление. галузевий отраслевой; (реже) бтраслевый. галуззя собир. ветви, ветки [Ми зупинилися* під деревом, я чув, як шуміло над головою його галуззя (Янов.)]. галузитися, -лужуся, -лузишся ветвиться. галузка уменьш., ласк, веточка [Н мерзлих галузках дерев шелестів спіг (Панч)]. галузонька ласк, веточка [Є у лісі галузонька (Гол. — Сл. Гр.)]. галузь, -зі 1) область; (отдельная, самостоятельная часть какого-нибудь рода деятельности) отрасль; (более узко ограниченная сфера какой-нибудь деятельности) участок [В галузі політичній Ленін пропонував перехід від парламентарної республіки до республіки Рад (Іст. ВКП(б)); Основною лінією партії в галузі зовнішньої політики була і лишається політика миру між народами і забезпечення безпеки нашої соціалістичної Батьківщини (Маленков. Звітна допов. XIX з. партії); Забезпечити дальший технічний прогрес у всіх галузях народного господарства УРСР (Зак. пуят. план)]; г^гь промисловості отрасль промышлен» пости [Розвиток товарного господарства веде таким чином до збільшення числа окремих і самостійних галузей промисловості (Ленін)]; важлива ~зь роботи важный участок работы; великий успіх в ~зі колгбспного будівнйцт- в а большой успех в области колхозного строительства; працювати в ^зі господарства работать в области хозяйства, раббтать по хозяйственной части; 2) (дерева) редк. ветка, ветвь [Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (Ном.)]; 6) (линия родства в родословной) ветвь; 4) (потомство) уст. отрасль. галун х, -ни (тесьма, нашивка) галун [На ньому був гарний козацький каптан, обшитий галунами (перекл. з Пушкіна)]. галун 2, -ну хим. квасцы. гал упити, -ню, -ниш техн. кваспевать. галунитися, -шося, -пишся техн. квасцеваться. галунний галунный. галуновий 1 (от галун х) галунный. галупбвий 2 хим. квасцовый. галушка кул. галушка; клёцка [Смачно пахла борщем або галушками (Коцюб.)]. галча, -чати галчбнок [Кричать галчата жовтороті (Рил.)]. галчачий галочий ^ [Блідішим ставало небо, затихали галчачі крики (Шиян)]. галченя, -пяти галчбнок. галченятко ласк, галчбнок. галюцинація галлюцинация. галюцинувати, -пую, -нуеш галлюцинировать. галябарда ист. алебарда. галява, галявина поляна, прогалина [На галяву вискакує з гушини сарна (Коцюб.); Ми вийшли з села, перебрели річечку, пройшли більшу частину лісової галявини (Верш.)]. галявинка, галявка уменьш, полянка, прога-
|