Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
аби 2 абс абичий чей-нибудь, чей-либо, чей бы то ни было, чей угодно; чей попало. абищиця безделица, пустяк; разг. уст. безделка [Це така абищиця, що не варт і казати (Уман. — Сл. Гр.)]; ні, це не ~ця нет, зто не пустяки. абищо (род. абичого) 1) чтб-нибудь, чтб-либо, что бы то нй было, что угбдно; что попало [Та будем там робити абищо, — от, аби не гуляти (Сл. Гр.)]; 2)^ (в значении сущ.) ничтб; пустяк, чепуха; (неизвестно что) невесть что [Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Гл.)\ От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Сл. Гр.); От ще перелякана людина! Хе-хе! Мені о нічого й стояти тут, так утішно дивитись, коли доросла людина, громадянин.. { полохається абичого (Коцюб.)"]; О нехай , тобі ~що! разг. а чтоб тебе! [От-то було б.., але—нехай йому абищо (Греб.)]. абйяв нар. кое-к&к, кой-как, к&к-нибудь, как попало; (заурядно — ещё) посредственно; (плоховато, едва-едва разг. — ещё) с грехбм пополам; (неосновательно, легкомысленно разг. — ещё) на фу-фу [Любої пари не знайшов; а побратись абияк не гоже (Воен.); Ох, братці! Лишенька мого абияк не відбудеш [Гл.)У, вирішити с п р &- в у ~к решить дело кбе-к&к (кой-как, к?к- ниб^дь, как поп&ло); (без понимания сути, несерьёзно разг. — ещё) решить дело с кондачке ; зробити ~к сделать кое-как (кой-как, к&к-нибудь, как попало); (свалять і фам. — егцё) сварганить, свахлять; р о б й- т и ~к делать кбе-кбк (кой-как, как-нибудь, как попало); (небрежно разг. —- ещё) делать спустя рукаве; (преимущественно быстро, но небрежно разг. — еще) тяпать; (валять ¦ фам. — ещё) варганить; (медленно, небрежно разг. — ещё) через пень колоду валить; (быстро и грубо разг. — ещё) делать — тяп да ляп; /^к (без резких изменений) ни шётко, ни валко (погов.). абиякий какбй-нибудь, какбй-либо, какой бы то нй было, какой попало, какбй угбдно; (скудный, ^плохой) кбе-какбй, кой-какбй, плоховатый; (обыкновенный, не выдающийся) заурядный; (невысокий по качеству, средний) посредственный; (не имеющий особого значения) неважный [Вельможна панськая персона Явилася перед Плутона Не як аби- . який харпак (Котл.); Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, чоботи порвані, а частіш і зовсім босий (Квітка)]. абіссінець, -нця абиссинец. Абіссінія Абиссиния. абіесінка абиссинка. абіссінський абиссинский. абітурієнт абитуриент. аблактування с.-х. аблактирбвка, аблактирование. аблактувати, -ктую, -ктуєш с.-х. аблактировать. аблактуватися, -ктуюся, -ктуєшся с.-х. аблактироваться. абляут лингв, абляут. абб союз 1) (разделительный) или, либо [Поливає городину або порається коло набілу (Коцюб.)]', купіть масла абб с?ла купите м&сла йли сала ;поїду на Кавказ абб в К р и м поеду на Кавказ лйбо (йли) в Крым; абб—абб йли—йли, лйбо—лйбо [Міністерства Української РСР є або союзно- республіканськими, або республіканськими (Конст. УРСР)]\ абб перемогти, абб вмёрти; разг. абб здобути, абб дома (вдбма)не бути лйбо победить, лйбо умереть; абб ж йли же [Побачив вовк.. Та й дума: «Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький» (Гл.)]', 2) (пояснительный: иначе; присоединительный: и, а также и) йли; інтернаціональний, або м і ж- нарбдний интернациональный, йли междунарбдный; на дні річбк, морів абб о з ё р на дне рек, морей йли озёр; о) (в значении вопросительного нар.) разг. рбзве, (иногда) йли; разг. нёшто [— А на що ж усі вчаться? — Або я відаю? — понуро відказала Дарка (Л. Укр.)]; або що? (а) р&зве что?, а что?; абб я з н к ю? р&зве (или; нёшто) я знаю?; (на основании чего) разг. почём я зн&ю? аболіціонізм, -му ист. аболиционизм. аболіціоніст ист. аболиционист. абонемент абонемент. абонементний абонементный. абонент абонент. абонентка абонентка. абонентний абонентный. абонбваний абонированный. абонувати, -ную, -пуєш абонировать. абонуватися, -нуюся, -нуешся абонироваться. абордаж, -жу мор. абордаж [Коли смеркло, команда Павловського залишила взяте на абордаж судно (Верш.)]. абордажний мор. абордажный. абордувати, -дую, -дуєш мор., перен. абордировать. абордуватися, -дуюся, -дуєшся мор., перен. абордироваться. абориген абориген. аборигенний аборигенный. аббрт, -ту аббрт. абортивний мед., биол. абортивный. аббщо союз что ли [Замфір потішав себе, що може то не отрута,^ а так які ліки абощо (Коцюб.); Ходи вже* ябощо! (Сл. Гр.)]. абразія геол.у мед. абразия. абракадабра абракадабра. абревіатура аббревиатура, абревиатура% абревіатурний аббревиатурный,абревиатурньш. абрбк ист. абрёк. абрикос, (реже) абрикоса абрикбс [Цілі гори черешень та абрикосів.. (Коцюб.)]. абрикбсівка абрикбсовка. абрикбснпй абрикбсный. абрикбсовий абрикбсовый, абрикбсный [Все село було залите абрикосовими та черешньо- вими садками (Н.-Лев.)]. абрикотин, -ну абрикотин. абрис &брис. абсбнт, -ту абсент. абсентеїзм, -му абсентеизм. абсида архт. абсида, апсйда. абсолют филос. абсолют. абсолютизм, -му абсолютизм. абсолютист полит, абсолютист. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)