Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гва 322 гег гвайюла бот. гвайюла. гвалт разг. 1) {род. гвалту) сущ. гвалт [Люди розсипались скрізь, по всьому домі і кожну кімнату сповнили гвалтом (Коцюб.)]; 2) (род. гвалту) сущ* гвалт (редк.), насилие, сила [Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих (О,, 1861, VIII ~-Сл. Г р.)]; 3) (крик о помощи в случае опасности) межд. караул [Гвалт! РятуйтеI (Шевч.)]; <У н а г^т к р и ч ? т и разг. кричать караул [Лікар і не сперечався особливо,., він тільки неймовірно кричав на гвалт (Ле)]; бити на г^т бить тревбгу; (прямт—ещё) бить в набат [Уся кров збігається йому до серця, серце дочина бити^на гвалт (Коцюб.)]. гвалтівний редк. разе, 1) шумный, крикливый; 2) насильственный* ґвалтівник, -к& насильник; растлитель. Ср. ґвалтувати 1. гвалтівпо нар. редк. разг. 1) шумно, крикливо; 2) насильственно. гвалтбвний см. гвалтівний. гвалтбвпо см. гвалтівно. ** ґвалтування 1) насилование, насилие; растление; 2) лай; 3) крик. Ср. ґвалтувати 1—3. ґвалтувати, -лтую, -лтувш 1) насиловать (когб), насильничать (над кем); (лишать девственности малолетнюю) растлевать (когб); 2) (о собаках) неистово л&ять, заливаться [Десь далеко-далеко, на тім краї села, тюкнув хтось, і ґвалтували десь далеко собаки (Головко)]; 3) (производить шум) шуметь; (производить громкий крик) крич&ть, орать (разг.) [Перед ними сосновий бір стояв, як чорна стіна, за ними місто ґвалтувало, — невгавучий крик та гомін доносився до них (Мирн.)\ Люди на пристані, як черва, ворушилися, бігали, всяку всячину виносили, кричали, ґвалтували (Мирн.); Чули, як Сидір ґвалтував, що він коней ваших покрав (Тоб.)]; 4) (выводить из состояния спокойствия) (кого) тревбжить; (что) нарушать, возмугдДть (уст.) [Ну, то чого ж кричати, чого людей ґвалтувати І {Вас); Немов дика орда наступала на город і ґвалтувала тишу стуком копит об камінь (Коцюб.)]; 5) (сообщать об опасности) поднимать тревогу; звать на пбмощь. ґвалтуватися, -лтуюся, -лтуешся 1) насиловаться; растлеваться; 2) тревбжиться; нарушиться; возмущаться. Ср. ґвалтувати і, 4. гвардієць, -дїйця гвардеец [Поверталися гвардійці 3 Вітчизняної війни (Воронько)]* гвардійський гвардейский [Нічим не зупинить Гвардійської відваги (Шер.)]* гвардія гвардия; Ч є р в 6 н а ^дія Красная гвардия; ^дії полковник, гвардии полкбвник. Гватемала Гватемала. гваякбл, -лу фарм. гваякбл, гвельф ист, гвельф. гвинт, -ти винт [Шум гвинта стих, корабель зупинився (Трубл.)]* гвинтик уменьшу вйнтик. гвинтити, -нчу, -нтйш винтйть. гвинтівка винтбвка [Підкинувши гвинтівки на плечі, виступили роти (Верш.)]. гвинтівковий винтовочный. гвинтовий винтовбй. гвинтомоторний ав, ринтомотбрный. гвинтоподібний винтообразный. гвинторізний техн. винторезный. * гвинтувальний техн. винтовальный; ~на д б ш к а техн. винтовальная доска, винтовальня. гвинтувальня техн. винтовальня. гвинтувати, -нтую, -нтуеш техн. винтовать. гвинту витися, *нтуюся, -нтувшся техн. винтоваться. гвіздбк, -дкй гроздь; уменьш. гвбздик [Тесляр поміж гвіздками вибирає Новий, прямий, найбільш загострений гвіздок (Тич.)]. гвіздбчок, -чка уменьш. гвбздичек. Гвінея Гвинея. гвоздик, (обычно мн. ч.) гвоздики, -ків бот. (Та§еіез егесіиз Ь.) бархатец крупноцветный [В прогалину між вербами визирнув у Настин двір повний місяць, жовтий, як гвоздик (Вас.)]. гвоздика1, (обычно мн. ч.) гвоздики, -див бот% [ріапІНиз Ь.) гвоздика [Палали рожі від кохання палу; Гвоздики пахли і немов горіли (Л. Укр.)]. гвоздика2 (о пряности) гвоздика* гвоздиковий гвоздичный. гвоздикові, -вих сущ* бот. гвоздичные. гвоздильний спец. гвоздильный [Краматорський гвоздильний завод освоїв виробництво дитячих ліжок (Ком., 1939, V)]. гвоздити (гвожджу, гвоздиш) разг. редк. гвоздить [І пішли ми гвоздити панів російських офіцерів (перекл. з М. Островського); І все то не по верхах скаче, а розумним словом глибоко гвоздить (Мирн.)]. гвоздичка уменьш., ласк. бот. гвоздичка. Ср. гвоздика х. гвоздички1, -чок мн. ч. от гвоздичка. гвоздички2, -ків бот. (Та§еіез раїиіиз Ь«) бархатцы мелкоцветные [Ріс на грядці на самому краю здоровий кущ гвоздичків (Н.-Лев.)]. гвоздичний гвоздичный. гвоздяний редк. гвоздянбй. гвоздь, »дя редк. перен. гвоздь. Гданськ Гданьск. гданський гданьский. V Гдйня Гдыня. ге межд.. э [Ге, сякі-такі! Мене хочуть воювати, а ви нічого не знаєте? (Рудч.)]. гебраїст филол, гебрайст. гебраїстика филол. гебраистика. Гебрідські острови, Гебріди, -рід Гебридские острова, Гебриды. гегатп, -гаю, -гаєш см. гегёкати, гегёкання гоготанье. гегёкати, -каю, -кавш гоготать [Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда, що саме висипала ґеґекаючи з брами на вулицю (Коцюб.)]. гегелівський гегелевский. гегельянець, -нця филос. гегельянец [На протилежність Гегелю та іншим гегельянцям, Маркс і Енгельс були матеріалістами (Ленін)]. гегельянство филос. гегельянство. гегельянський филос. гегельянский. гегембн гегембн [3 другого боку, цілком зрозуміле й те, що пролетаріат Росії не вдоволь- няється тим* щоб плентатися в хвості лібе» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)