Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гео 325 гер геометр, -ра геометр. геометричний геометрический. геометрія геометрия. Георгій Георгий. георгіки, -гік лит. гебргики. геотропізм, -му биол. геотропизм. геофізика геофизика. геофізичний геофизический. геохімічний геохимический. геохімія геохимия. геоцентризм, -му астр. ист. геоцентризм. геоцентричний астр. ист. геоцентрический. ген межд. разе. фам. 1) бряк, хлоп; шлёп; хлюп; плюх [тихін як затруситься та — геп, на ріллю прямо, навзнак і руки розкидав (Головко)]; 2) бряк; шлёп [Геп об землю! (Ном.)]. Ср. гепати 1—2. гепак, -ка обл. тумак [Ну, дістала ж уже вона за те від свого тата добрих гепаків у плечі (Коб.)]. гёпання разг. 1) шлёпанье; 2) удары [Вівчарські окрики лунають по темній штольні, жеремішуючися з глухим гепанням дзюбака (Фр.)]. Ср. гепати 2—3. гепард зоол. гепард. гепати, -паю, -паеш, гепнути, -ну, -неш разг. фам 1) (падать) бухать, бухнуть, бухаться, бухнуться; ляпаться, ляппуться; (преим. с силой) брякаться, брякнуться, хлопаться, хлбпнуться, шарахаться, шарахнуться, (только соверш.) грянуться, ковырнуться; (преим. с шумом) бахаться, бахнуться, шлёпаться, шлёпнуться, шлёпнуть, (только соверш.) грохнуться, трахнуться, ухнуть, ухнуться; (в мокрое) хлюпаться, хлюпнуться; (грузно садиться) плюхать, плюхнуть; (ударяясь) трескаться, треснуться, (особ, носом) клюкаться, клюкнуться [Лісничиха так і гепнула на підлогу, наче хто її скосив (Шиян)]\ 2) (бросать, швырять) брякать, брякнуть; (плашмя — ещё) шлёпать, шлёпнуть [Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув (Вовч.)]\ 3) (бить) редк. ударять, ударить. гёпатиса, -наюся, -даєшся, гепнутися, -пуся, -нешся разг. фам. бухать, бухнуть, бухаться, бухнуться; ляпаться, ляпнуться; брякаться, брякнуться, хлопаться, хлбпнуться, шарахаться, шарахнуться, грянуться, ковырнуться; бахаться, оахпуться, шлёпаться, шлёпнуться, шлёпнуть, грохнутіся, трахнуться, ухнуть, ухнуться; хлюпаться, хлюпнуться; шпохаться, плюхнуться, плюхать, плюхнуть; трескаться, треснуться; клюкаться, клюкнуться. Ср. гбпатп 1. гёанути см. гёиати гепнутися см гбпатися геральдика геральдика. геральдичний геральдический. геранійові, -вих сущ. бот гераневые. геранія, герань, -ні бот. герань [Он питано на вікні, лілові та багряні, В вазонах розцвіли левконії й герані (перекл Рильського)]. герб, -ба герб [Над сотнями шахт, Над містами, Над морем пшеничних хлібів—Цвітуть і сіяють вогнями Шістнадцять Радянських гербів! (Ол.)]. гербаризація бот. гербаризация. гербаризувати, -зую, -зуеш бот. гербаризировать. гербарій, -рію бет. гербарий [Велика наукова робота розгорнулася в гербарії (Рад. Укр.> 1946, VIII)]. гербовий гербовый. гербу вати обл. см. гребувати. Гервасій Герваеий. гсргёна презр. фефёла. гсргіт, -готу гогот. ґерґотання, герготіипя гоготанье [3 далекого степового ставу вітер ніс гусяче ґерґотіння (перекл. з Шолохова)]. герготйти, -гочу, -гочеш и гергзтіти, -гочу, -готйш усилит, гоготать [Корабельня ревла, гула, ґерґотала (Скляр.) Рябкп спитать хотів, але Рябків язик Був в роті спутаний, неначе путом з лик, 1 герготів щось, як на сідалі індик (Г.-Арт.)]. ґерґотіння ем. ґерґотання. ґерґотіти см ґерґотати. ґеркотіти, -кочу, -котиш см. ґерґотати. ґеркотня разе, гоготанье [І завелась на ставі ґеркотня, Гусине діло закипіло (Греб.)]. геркулес геркулес. геркулесівський геркулесовский [Микита Ломов., був велетень геркулесівської сили (перекл. з Чернишевського)]. геркулесові стовпи перен. геркулесовы столбы. герлйга см. гирлйга. гёрма иск. ист. герма. германець, -нця германец. германізм, -му германизм. германій, -нію хим германий. гермапіст филол. германист германістика филол. германистика. германістка филол германистка. Германія ист Германия. германка германка германський германский гермафродит гермафродит. гермафродитизм, -му нацчн. ге[ мчфродитйзм. герменевтика филол ге| меновтика герметичний герметический [— Тут просто герметична закупорка, — скчзав старший лейтенант (Трцбл.)]. герметйчн сть, -ноет і ерметйчность герметично нар герметически [Камера зачиняється герметично (Трцбл I героїзм, -му героизм [Ім'я великою Сталіна .. джерело творчої енергії, героїзму му ірості радянського народу (Прол пр , 1939. V)]. героїка героика [Новий будівничий час, іе- роїка трудових подвигів наших людей народжують нову пісню (Літ га , 194Ь, І)]. героїня героиня [Кожен день приносить нові імена героїнь трудового фронту (Літ газ., 1948, І)] героїчний героический [Славний і героїчний шлях пройшов український народ за це тридцятиріччя (Рад Укр., 194$, /)"]. героічпо нар героически, геройски [Червона Армія героїчно захищала знамените місто на Волзі, яке носить ім'я Сталіна (Біогр. Сталіна)]. герой герой [Герої трудового тилу внесли в нову сталінську п'ятирічку величезний творчий досвід (Літ. газ., 1948, І)]; я к ~р6й |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)