Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гір 331 гів (с к о ш т у в а т и и т. п.) ~к6ї перен. терпеть горе, претерпеть горя [Як згадаю, яке воно чепурне та яке ж звичайне. І гіркої випило у короткий вік доволі и[Варв.)]. гіркьй 1) горький; (полный горя, несчастный — ещё) гбрестный [.. революційний клас на власному гіркому досвіді вчиться розуміти, — що не можна перемогти, не навчившись правильно наступати і правильно відступати (Ленін)]; ~кйй полин (полинь) горькая полынь; ~к& д б л я гбрькая (гбрестная) судьба; ~кі с л ь б з и гбрькие (горючие) слёзы [За сльозами за гіркими 1 світа не бачить (Шееч.)]\ 2) (употребляется в значении некоторых существительных, напр., «сльози», «доля»; переводится соответственными существительными с определением «горький», «горестный») [Коли вродилась дитина, Настя змила її гіркими (Коуюб.)]. гіркісінький разг. совсем гбрький; (в сказуемом — ещё) горькохонек. гіркість, -кості 1) горькость; гбречь [Вогко пахло луговими травами, гіркістю верб (Козач.)]; 2) перен. гбречь [Він ішов.. Урочистий і сумний, весь чорний від гіркості, що палила його (перекл. з Горбатова)]. «гіркнути, -ну, -неш гбркнуть. гірко нар. 1) гбрько;. горестно [Гірко, розпачливо заридала (Л. Укр.)]\ ер. гіркий 1; 2) (в значении сказуемого) гбрько [Гафійка ходила на роботу сама. Давня біда знов повернулась. Гірко було Маланці (Коцюб.)]. гіркота 1) гбречь [Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти (Сл. Гр.)]\ 2) перен. гбречь; (чувство неудовольствия вследствие какой- нибудь неприятности) огорчение [В грудях була болюча гіркота і злість (Козач.)]\ з *-^г6ю (как) перен с горечью; с огорчением; огорчённо [Андрій з гіркотою побачив в її очах сльозинки (перекл. з М. Остро в- ського)]\ кёлих ^тй поэз., рит, чаша горести. гіркуватий горьковатый. гіркуватість, -тості горьковатость. гірлянда гирлянда [Як гірлянда із калини, що вже не порветься, між народами країни дружба розцвітеться (Тич.)]. гір ний редк. горный [А поміж зір орлята молоді Заграли, знявшись з гірної оселі (Бажан)', І усе порожевіло: ..далекії темнії гаї на верховинах гірних і пташка, що прудко пролинула понад Дніпром (Вовч.)]. гірник, -ка горняк, горнорабочий, горнозаводский рабочий [Змагання уральських гірників з криворізькими стало вже традиційним (Рад. Укр., 1948, V)]. гірництво горное дело, гірницький горняцкий [Радіовузол потужністю в 500 ват споруджений комсомольцями і молоддю гірницького селища (Рад. Укр., 1948, XI)]. гірничий гбрный; (относящийся к горным заводам) горнозаводский; (связанный с горной промышленностью) горнопромышленный [Я хотів стати гірничим майстром (перекл, в Федорова)]', ~чий інститут гбрный институт; /^ча промисловість гбрная (горнозавбдекая) промышленность. гірничопромисловий горнопромышленный. гірничорудний горнорудный. гірнозавбдчик дорев. горнозавбдчик. гірняк, -ка обл. горец, житель гор [Тут, як твердив тухольський провідник, молодий гірняк Максим Беркут, гніздилася медве- дяча матка (Фр.)\ На горі стоїть хатина, Там живе гірняк старий (перекл. Л. Українки)]. гірнйчка обл. горянка, жительница гор. гірок, -рка обл. огурец. гіронька, гірочка уменьш., ласк, гброчка. гіроекбн мех. гироскбп. гірський гбрныи [Гірські орли кружляли високо в синьому небі (Гонч.)]\ ~кйй хребет гбрный хребет; ~кий віск мин. гбрный воск; ~кий кришталь мин. гбрный хрусталь. гірськокліматичний мед. горноклиматический. гірськострілкбвий воен. горнострелковый. гірчак, -ка 1) бот. (Ро1у§опит Ь.) горец; (АсгорШоп ^ Рісгіз С. А. М.) горчак; почечуйний /^к бот. (Ро1у§опит Рег- зісагіа Ь.) почечуйник; 2) ихт. горчак [Головне — великої риби зловити не вміє, а все таке: гірчаків (Шиян)]. гірчити, -чу, -чйш горчить. гірчиця горчйца. гірчичний горчичный [На порозі став, струшуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорний, з сердитим обличчям гірчичного кольору (Гонч.)]. гірчичник горчичник [Барі клопотався, поставив мушку, поклав на руки гірчичники (Риб.)]. гірчичниця горчичница. гірш см. гірше 2. гіршання ухудшение. гіршати, -шаю, -шасш ухудшаться; обл. плошать [..становище робітника в міру зростання капіталізму дедалі гіршало (Ленін)]\ ~шае безл. станбвитея хуже [Йому щодня все гіршає (Сл. Гр.)]. гірше (прил и нар.), редк. гірш (нар.) 1) прил. елі. гірший; 2) нар. хуже; уст. горше; (больше, крепче) разг. пуще (разг.), сильнее [Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч.)\ Ще гірше закипіла робота! Ще швидше завештались голки в їх руках (Н.-Лев.)', Не слуха Жаба, дметься гірш (Гл.)]', трбхи ~ше немного хуже, похуже. гірший худший; уст. гбрший; (в качестве сказуемого) хуже, разг. горше; с ь о годні погода ще ~ша, ніж учора сегбдня погода ещё хуже, чем вчера; н г- м а нічого гіршого, я к ... нет ничего хуже, чем (разг. как)...; трбхи ~ший немнбго хуже, похуже; охота ~ше н е- в б л і поел, охбта пуще неволи. гісбп, -пу бот. иссоп. гістолог биол. гистолог. гістологічний биол. гистологический. гістолбгія биол. гистолбгия. гістя (род. гбсті) обл. гостья [Яка гістя — така й шана! (Воров.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)