Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ГІС 332 гда хість (род. гбстя) гость [Ти гість мені сьогодні — облазити тебе я не хотів би (Л+ Укр.)]; постійний /^ть постоянный гость; разг. завсегдатай. гіт спорт, гит. гітара гитара [Ночі ті, та гітара й жоржини, може, сняться тепер і тобі (Сос.)]. гітарист гитарист. гітаристка гитаристка. гітлеризм, -му презр. гитлеризм. гітлерівець, -вця презр. гитлеровец. гітлерівський презр. гитлеровский [Віроломний напад гітлерівської Німеччини на нашу Соціалістичну Батьківщину в 1941 році порушив мирну працю радянського народу (Зак. п*ят. план)]. гітов мор. гйтов. гічка мор. гичка, глиб ці, -ців с&ни (обшитые лубкбм) [Було загальмуєш оце і до самої протоки як на глабцях пливеш (Ле)]. глави глава [Державна діяльність Леніна як глави уряду першої в світі Радянської республіки була в цей період надзвичайно різнобічна й багатогранна (Біогр. Леніна); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Рил.); Я тут главу і докінчу (Рил.); Ім'ям Леніна відкривається нова глава в людській історії (Ком., 1941, І)]. главк, -ку главк (главный комитет) [Він [Сталін] особисто вникає в усі деталі роботи по технічній реконструкції промисловості й сільського господарства, запалює і окриляє робітників та інженерів> керівників підприємств і главків.. (Біогр. Сталіна)]. глагбл уст. глагбл [А в нас І.. На те письменні „ ми, Читаєм божії глаголи! (Шевч.)]. глагблиця филол. глагблица. глаголичний филол. глаголический. гладенький 1 разг. гладкий; уменыи. гладенький [Сніг міцно припав до землі, гладенький, покірний (Коцюб.)]. Ср. гладкий. гладенький а уменыи. разг. жирненький; тбл- стенький, плбтненький. Ср. гладкий. гладенько нар. разг. гл&дко; гладенько [Мій кінь, згубивши підкову я передньої ноги, часто спотикався на гладенько наїждженій нашим обозом дорозі (Верш.)]. Ср. гладенький Ч гладесенький уменыи., ласк- разг. гладенький. См глйдкий. гладесенько нар. уменыи., ласк, гладенько [Не верти [зимонько] хвостом. А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком (Гл.)]. См. гладко. глйджеппй 1) прич. глаженный; утюженный; ср. глйдити; 2) прил. глаженый. глйдженпя глажение; утюжение, утюжка; поглаживание [У нас будуть встановлені нові парові преси, що прліпшать гладження (Вісті, 1939, VII)). Ср. глйдити. гладилка жив. гладилка. гладильний спец. гладильный. гладильник спец. гладильщик. гладильниця спец. гладильщица. глйдити, -джу, -диш гладить; (утюгом — ещё) утюжить; (время от времени) поглаживать [Тарас підводив схилене чоло, шосміхався, простягав міцну руку й обережно гладив дітей по головах (Ільч.); Гладила сукні, спідниці, варила кофе {Н.-Лев.); Хорь присів на лаву і, спокійнісінько гладячи свою кучеряву бороду, розпочав зо мною розмову (перекл. з Тургенева)]. гладитися, -джуся, -дишся гладиться; утю* житься. Ср. гладити. гладиш, -ша энт, гладыш. гладишка обл. кувшин [На березі сушиться хустя, на кущах стримлять горщики, гладишки (Л. Укр.)]. гладі йтор, -ра ист. гладиатор [Я з смертю в грудях гладіатора грав (перекл. Л. У країн- ки)]. гладіаторський ист. гладиаторский. гладінь (твор. п. гладінню) гладь [Гладінь ріки дише холодом (Козач%)]„ гладі 6л у с бот. гладиолус, шпажник. глйдкий гладкий [Вони йшли гладким шосе (ГавР.)]% ^ гладкий тучный^ жирный, откормленный; (полный) толстый, плотный; (тяжеловесный) грузный [Гладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине розжеврілось (Коцюб.); Перед рчима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана в постолах (Коцюб.)]. глйдкість 1, -кості гладкость. Ср. гладкий. глйдкість а, -кості точность, жирность; плотность; грузность. Ср. гладкий. глйдко нар. гладко [Це, проте, не значить, що зміни виробничих відносин і перехід від старих виробничих відносин до нових відбувається гладко, без конфліктів, без потрясінь (Сталін)]. гладкошерстий гладкошёрстный, гладкошёрстый, гладкошёрстый. глйднути, -пу, -неш тучнеть, жиреть; толстеть. Ср. гладкий. гладуп, -ни разг. толстяк. гладуха разг. толстуха [Ач, гладуха — трясе салом, розносить поговір! (Коцюб.)]. гладушник бот. (Скеїійопіит та/из Ь.) обл. чистотел. гладущик обл. горлач. глйдшати, -шаю, -шаєш тучнеть, жиреть; толстеть, плотнеть, разг. добреть; грузнеть [Гладшаєш щодня (Я.-Лее,)]. Ср. гладкий. гладь, -ді 1) гладь [Корабель, коливаючись на синій гладі, тихо став на рейді (Панч)]; 2) (о вышивке) гладь [Техніка шитва найрізноманітніша — >* гладь, тамбурний і бісерний шви (Літ. газ., 1939, IX)]. глазет, -ту текст, глазет. глазетовий текст, глазетовый [Дідок у глазетовому каптані поквапно допив третю свою чашку [чаю] (перекл. з Пушкіна)]. глазур, -рі 1) глазурь; 2) (об украшении) глазировка. глазурбваний прич., прил. глазирбванньщ [В керамічному цеху багато різноколірних глазурованих ваз (Ком., 1939, VI)]. глазуровка глазирбвка. глазурування глазирование, глазирбвка. глазурувати, -рую, -руеш глазировать. глазуруватися, -рушся, -руешся глазироваться. гл&нда анат. гл&нда; /-да (мн. ч.) гланды. глас, -су 1) (голос) уст. глас [Глас в неї був |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)