Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
та 333 гли такий, що для глухих добрий (Вовч.)]\ 2) церк. глас. гласис воен. гласис. гласити (глашу, гласйш) гласить; параграф програми ~сить параграф программы гласит. глйснйй * прил. гласный [Треба зробити змагання дійовим, гласним {Ком., 1939, VII)]. гласний 2, -ного сущ. дорев. гласный [Гласні мовчали, мов не до них річ (Мирн.)]. гласність, -ності гласность [Всякий згодиться, мабуть, що «широкий демократичний принцип» включає в себе дві такі необхідні умови по-перше, цілковиту гласність і, по- друге, виборність усіх функцій (Ленін)]. гласно нар. гласно. глауберова сіль тим глауберова соль. глаукома мед. глаукома. Глафіра Глафгїра. глашатай, -тая ист. глашатай [Наростає буря, і її вісником, глашатаєм., виступає уже прославлений на весь світ письменник Максим Горький (Рад. Укр., 1946, VI)]. глевкій недопечённый [Страва тхнула недоглядом, хліб був глевкий (Коцюб.)]. глевкуватий немного недопечённый [Цього разу хліб мені не вдався, глевкуватий (Ко- нотопщи'на)].. глевт к, -ка мякйга недопечённого хлеба; недопеченный хлеб [Пани, як пани. Що ми для них? Худоба! Бувало, роСи хоч перервись, очі на лоба лізуть. А харч відома: глевтяк та борщ з червивою таранею (Головко)]. глевчак, -ка бот. (Маїахіз топорпуііа 8 то.) ста гачка. глей 1) (вишнёвый, черешневый, сливовый) клей [Повітря тремтіло набряклим вишневим глеєм (Ст.)]\ 2) (порода) глина [Щодня підмазувала комин та підводила червоним глеєм припічок (Коцюб.)]', 3) (вязкая масса на дне рек, озёр или морей) ил [1 хвиля йшла на прибережний глей (Бажан)]. глейкий клейкий, вязкий. глек кувшин; (с узким горлышком — ещё) горлач [Осьде хліб перед тобою, осьде сир, в глеку водиця — підкріпись і йди додому (Тич.)]; вони ~к розбили перен. ра г. между ними чёрная кошка пробежала. глековий кувшинный. глет, -ту і им глет. глетчер, -чера геол глетчер. глечик 1) кувшин, крынка, кринка, уменьш. кувшинчик; (с узким горлышком — ещё) горлач [На столі з'явився високий глечик з пареним молоком (Собко)]; 2): (жбвті) ~ки бот водяная лилия (жёлтая), кубышка глечиковий кувшинный, крыночный, криночный глечичок, -чка уменьш., ласк, кувшинчик [Продає Мотря молоко глечичок по глечичку (Мирн.)]. глеюватий 1) глинистый [Маланка,.. мов чапля, переставляла по ги по глеюватій ріллі (Коцюб.)]\ 2) (липкий) клейкий, вязкий [I вони рушили. Глеювата глина набиралась на чоботи, і стало важко йти (Гонч.)]. глиб, -бу глубь [Він йшов у глиб ріки (Бажан); Червоні агітатори проходили в самий глиб ворожого розташування (перекл. з Фурманова)]. глиба глыба [В Києві залізничні вагони з гранітними глибами будуть переведені на трамвайні рейки (Ком., 1937, XI)]. глибина глубина; (расстояние по вертикали сверху вниз, место на каком-нибудь пространстве далеко внутрь от края — ещё) глубь [Від залітання бомб, розриву мін вода з глибин злітала як букети (Тич.)\ Десь в глибині лісу почулась автоматна черга (Верш.); Ленін, на самому світанку імперіалізму збагнув процеси, що відбуваються в надрах капіталістичного суспільства і в глибинах робітничого руху (Біогр. Леніна); Агітація за кандидатів повинна відзначатися глибиною, принциповістю, конкретністю (Рад. Укр., 1947, XI); Але в глибині душі він чув, що жінка зробила добре (Коцюб.); Дружба російського і українського народів бере свій початок в глибині віків І^Рад. Укр., 194в,г XII)]; до ~нй д у ш і до глубины души; ~н6ю (об измерении) глубинбю; руль ~нй ав. руль глубины. глибинка глубйнка [Підготувати на глибинках резервні склади, придатні для приймання і зберігання хліба (Пост. XIX Плен. ЦК КП(б)У)]. глибинний глубинный [Останні дощі, які випали по всій Україні, сприяють нагромадженню запасів глибинної вологи (Прол, пр , 1937, XII)]; ~на ббм ба воен. глубинная бомба. глибистий глыбистый [Стерня, навіть злущена після збирання зернових, буває такою висушеною, глибистою (Ком., 1939, VIII)]. глибінь (твор. п. глибінню) глубина; глубь [Темна глибінь лісу перед ними гриміла, ревла, переблискувалась (Гонч.)]. Ср. глибина. глибокий глубокий [Обидва командири залягли в глибокому окопі з біноклями в руках (Собко); Білі, глибокі сніги вкрили околицю (Шиян); 1 тут, в глибокому тилу ворога, всі почули голос рідної Москви (Шер.); Глибока осінь пройшла лісами, торкнулася червоною позолотою кремезних дубів (Куч.); Кіров постійно нагадував про потребу глибокого вивчення історії більшовицької партії (Ком., 1938, XII)]. глибокість, -кості глубина, глуббкость [Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали з глибокбсті (Л. Укр.)]. глибоко нар. глуббкб [Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (Л. Укр.)\ Неначе наш Дніпро широкий, Слова його лились, текли І в серце падали глибоко! (Шевч.); Партійний апарат повинен глибоко вивчати, узагальнювати і поширювати позитивний досвід роботи партійних організацій (Пост. Плен. ЦК КП(б)У про піде, звіт, і еибор. керівн. парт. орг. — Рад. Укр., 1961, III)]. глибоковбдий, глибоковбдний глубоковбдный. глибокодонний глубокодонный [Не мала ріка Дністер, і багато на ній заток, річкових |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)