Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гос 356 гра гострорилий острорылый. * гострослдв разг. острослбв [Мене зустрічали ^цікаві люди: тесляр Осип, сивенький., «вправний робітник і гострослов (перекл. а Горького)]. гострословити, -влю, -виш острослбвить [Вони надто вільно почувають себе, безліч розваг находять, гострословлять, жартують (Горд.)]. - . гостроти острота [Перші години бою дивували і вражали незвичною гостротою усіх відчувань (Собко)}. гостро у хий остроухий. гострохвбстий острохвбстый» гоструватий остров&тый. гоструха фам. воструха [На все здалась вона, гоструха: її давно вже знаю я (Гл.)]. гострик, -кй 1) ж.-д. остряк; 2) обл. остриё. гострячбк, -чкй уменыи. обл. остриё [Хлоп'якам заважали кудлаті очеретинки, « що стирчали з-під криги, гострячки безлистої куги (Ільч.); Дув зустрічний вітер і гострячками колов обличчя (Панч)]. гостювальник разг. гость [Гостювальники вертались додому (Мирн.)]. гостювання пребывание в гостях. гостювати (гостюю, гостюєш) гостить [А гарний який козак у нас гостює І (Тоб.)]. гбстя гбстья [Гостя з сонячного міста, глянь з привітом на лиці (Криж,)]. гостьовий гостевбй, государ, -ря дорев. государь ?А цар... Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву.. (Шевч.)]. государиня дорев. государыня. гот ист. гот. готель, -лю гостиница, отель [Коло десятої А години він повернувся в готель (перекл. з -, Вабаевського)]. готельний гостиничный, отельный [Збільшити ~ готельний фонд міста (Зак. п'ят, план)]. гбтика архт.^ готика. готичний готический [На тому березі., бовваніли похмурі готичні контури німецького міста (Смол.)]. готівка наличные деньги, наличные, налйч* ность, разг. чистоган* (о большой сумме ~- ещё) наличный капитал; з а ~ку за налйч- "*~ныи расчёт; за наличные деньги; заплатити ~кою заплатить наличными (разг. чистоганом) [—А ми б уже за все це, — говорив далі філософ, — розплатилися б завтра як слід—готівкою! (перекл. в Гоголя)]) розрахунок ~кою наличный расчёт. Гбтланд, -ду Гбтланд. готовальня готовальня. готовенький уменыи., ласк. разг. готбвенький [Галя покинула полоти й оглянулася округи, наче от стріти готовенька щось несподіване (Вовч.)]. готбвпй готбвый [Широкі маси селянства стали розуміти* що тільки партія більшовиків., готова віддати землю селянам " (Іст. ВКП(б)); Скаже Сталін тільки слово —* ми готові, хай веде! (Тич.)]; ~ві грбш і см. грбші; жити на всьбму ~вому жить на всём готовом; завжди ~вий! {лозунг пионеров) всегдб готбв! готовити, -влю, -виш готовить [Тимчасом ^атько звелів поставити самовар і готовити ^закуску (Н.-Пев.)]. готовитися, -влюся; -вишся готбвиться. готбвість, -вості, готовність, -ності готбв- . ность [Це значить.,, що Жовтнева револю- " ція підняла на певну височінь силу і питому "І вагу, мужність і бойову готовність пригноблених класів усього світу.. (Сталін); Командир дивізії та його заступник по політичній частині виїхали до полків перевірити їх готовість (перекл. з Фадеева)]. готово предик* готбво [Готово! Парус розпустили (Шевч.); Сталін скаже слово, а ми відповідаємо: Готово! (прислів'я)]. ^ гбтський ист. готский. готтентбт готтентбт. готтентбтка готтентбтка. готтентбтський готтентбтский. готування приготовление; подготбвка; составление; разг- стряпня;собир&ние [Швидко закінчили готування» і дивізія рушила в путь (перекл. з Фурманова)]; /^ня до війни подготбвка (приготовление) к войне; ~ня до пбдорожі приготовления к поездке (к путешествию), <$)бры к путешествию (в дорбгу); ~ня кадрів подготбвка кадров. Ср. готувати. готувати (готую, готуєш) готбвить; (частд— ещё) приготовлять^ рит. уготовлять^ (кого, что ~- к чему или для чего — ещё) подготовлять; (из отдельных частей — ещё) составлять; (пищу для еды *— ещё) стряпать; (подавать на стол •— ещё) собирать; (припасать впрок обл. —- ещё) прочить [Робота Леніна, його лозунги згуртовували мільйони майбутніх бійців, готували їх до штурму капіталізму (Біогр. Ленін а) ;^окія вже розтоплювала піч, готувала сніданок (Козач,); Стеха готувала на стіл (Коп.)]. готуватися (готуюся, готуєшся) 1) готбвиться; (приводить себя в состояние готовности к чему-нибудь — ещё)*" подготовляться, приготовляться, уст. изготовляться [Маланка добре знала, до чого воно йдеться. Вона почала готуватись (Коцюб.)]\ 2) страд, з. готбвиться; приготовляться; подготовляться; составляться; стряпаться; ср. готувати. готувач, ^ча составитель. готувачка составительница. гбтур, -ра орн. облщ глухарь [Готури голосять у гущаві (Фр,)]. гофмаршал дорев. гофмаршал. ^^^~* гофмейстер, -тера дорев. гофмейстер. ^*~* гофрирбвка гофрирбвка. гофрбваний прич.у прил. гофрирбванный. гофрувальний техн. гофрировальный, гофрування гофрирбвка. гофрувати, -рую, -рувш гофрировать. гофру в йтися, -руюся, -руешся гофрироваться. гоц межд. гоп [Не кажи гоц, поки не перескочиш (Ном.)]. гоціік, -ка разг. треп&к {Усі чоботи свої пробив, вибиваючи гопака (Квітка)]. ГПО (готбвий до праці і оборб- н и) ГТО (готбв к труду и оборбне). гра игра [У нас немає на ринку вільної гри цін, як це буває звичайно в капіталістичних країнах (Сталін); У грі актора не було нічого неприродного, ніяких штучних ефек- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)