Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
*ДЄД дедукуватися, -к^юся, -куєшся фалос, дедуцироваться. дедукція филос* дедукция. деетимологізація лингв, деэтимологизация. дежу риги, -рю, -риш редк* дежурить [— Ми дежурили в пекарні всі по черзі, —* сказала Ольга (Н.-Лев.)\ Савченко дежурив сьогодні при штабі дивізії (Панч)]. дежурка разг. дежурка [Сабуров увійшов до * дежурки (перекл. з Симонова)]. дежурна 1) прил. см. деасурний; 2) (род. дежур- ної) сущ. дежурная. дежурнпй 1^ прил. дежурный; ~на к і м н А- т а дежурная комната; *^ний лікар дежурный врач; 2) (род. дежурного) сущ. дежурный. дежурство дежурство» дезабільє нескл. сущ. ср. р+и в значении неиз- ? меняемого прил. дезабилье. дезавуїрувати, -рую, -рувш дезавуировать. дезавуїруватися, -руюся, -руешся дезавуироваться. дезертир, -ра дезертир. дезертирство дезертирство. дезертирування дезертирование. дезертирувати, -рую, -рувш дезертировать, дезинсекційний спец. дезинсекцибнныи, дезпнсбкція спец. дезинсекция. дезинтеграція научн. дезинтеграция. дезинфектор, -ра дезинфектор. дезинфекційний дезинфекционный; (реже)яез- # инфицирующий. дезпнфікція дезинфекция. дезпнфікування дезинфицирование. дезинфікувати, -кую, -куєш дезинфицировать. дезинфікуватися, -куюся, -куєшся дезинфицироваться. " дезинфікуючий прич.9 прил. дезинфицирующий. дезипформація дезинформация. дезодоратор, -ра хим. дезодоратор. дезодорація хим. дезодорация. дезодорувати, -рую, -рувш хим. дезодорйро- „ вать. дезодоруватися, -руюся, -руешся хим. дезодорироваться, дезорганізатор, -ра дезорганизатор. дезорганізаторський дезорганизаторский. дезорганізація дезорганизация. дезорганізбваний дезорганизованный. дезорганізбвувати, -збвую, -збвуєш, дезорганізувати, -зую, -зуеш дезорганизовывать , (несоверщ.), дезорганизовать (несоверш. и соверги.) [Реакційна буржуазія об'єднується з самодержавством, щоб голодом примусити робітників скоритися і дезорганізувати боротьбу за свободу (Ленін)]. дезорганізуватися, -збвуюся, -збвувшся, дезорганізуватися, -зуюся, -зуєшся дезорга- низбвыватьсц (несоверш.), дезорганизоваться (несоверш. и со верш.). дезорганізувати смк дезорганізбвувати. дезорганізуватися см. дезорганізбвуватися. дезорієнтація дезориентация. дезорієнтування дезориентирбвка. дезорієнтувати, -нтую, -нтуеш дезориентировать. деінде «др. (где-нибудь) в инбм месте, (гдё- , нибудь) в другим место; (в разных неопреде- дек ленных местах) кбе-гдё, кой-где, в иных мес- * тах; (реже—при определении направления) ^куда-нибудь, (куда-нибудь) в инбе место, (куд&-нибудь) в другое место [Алі.. примощувався під кав'ярнею або деінде (Коцюб.); Деінде біля вирв сивіє безводний полин (Гонч.)]. деїзм, -му филос. дейзм. ^ деїстичний филос. деистический, дёйко предик, обл. ну-ка [Знай, неборак, ганя то в той, то в сей куток: То зазирне в курник, то дейко до свинок (Г.-Арт.)]. дейнёка ист. вбин [вооружённый дубиной] [Іван Голота вже стоїть В уборі вбогого дейнеки (Рил.)]. дек. мор. дек~ дёка муз. дека [Перед ним лежала декою униз мандоліна (Смол.)]. декабрист ист. декабрист [Справу Радіщева у формуванні історичної науки продовжували декабристи, Бєлінський (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. декаграм декаграмм. декада декада. декаданс, -су декаданс» декадент декадент. декадентка декадентка. декадентство декадентство» декадентський декадентский. декадний декадный. декадник декадник. декаедр, -ра мат. декаэдр. декалітр, -ра декалитр. декалькувати, -кую, -куєш техн. декалькировать. ,, декалькуватися, -куюся, -куєшся техн. декалькироваться. декаметр, -ра декаметр. декан декан. Декан, -ну ееогр. Декан. деканат, -ту деканат. деканство деканство. деканський деканский. декатирбваний спец. декатйрбванный. декатирбвка спец, декатирбвка. декатирувальник спец, декатирбвщик. декатирувальниця спец~ декатирбвщица. декатируваний см. декатирбваний. декатирування спец, декатирбвка. декатирувати, -тирую, -тйруеш спец. декатировать. декатйрувитися, -тируюся, -тируєшся спец. декатироваться. декатонна спец, декатбнна. декваліфікація деквалификация. декваліфікувати, -кую, -куєш деквалифицировать. декваліфікуватися, -куюся, -куєшся деквалифицироваться. декель, -келя тип. декель. с декілька 1) (род. декількох) числ. несколько [Декілька дівчат зареготалися, другі кинулись геть навтікача (Мирн.)]\ в дбкількбх словах в нескольких словах; взяти ~ка речовин взять несколько веществ; 2) нар. : ~ка ч ? с у некоторое время [Декілька часу йшли мовчки (Мирн.)]. декламатор, -ра декламатор. декламаторський декламаторский. *31 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)