Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дсб 387 дед белішого за приклад (Гонч.); Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Шевч.); Звисали над дверима в зал гірлянд разки дебелі (Тич.)]; ~л а вимова разг. твёрдое произношение; /^ла коса дівчини толстая (тяжёлая) коса девушки; ~лий ланцюжок прочная {толстая, тяжёлая) цепочка; ~лий рушник грубое (жёсткое) полотенце; ~ ле сукно плотное сукно (в противоположность редкому); грубое сукно (в противоположность тонкому). дебелість, -лості 1) плотность; дебелость; 2) плотность; прочность; дебелость. Ср. дебелий 1—2. дебеліти, -лію, -лівш 1) плотнеть; разг. матереть; (толстеть) тяжелеть; 2) перен. грубеть, черстветь. дебелішати, -шаю, -шаеш плотнеть, становиться более плотным. дебет, -ту бухг. дебет. дебетувати, -бетую, -бетуеш бухг. дебетировать, дебетовать. дебільність, -пості мед. дебйльность. дебіт, -ту горн, дебит. дебітбр, -ра бухг. дебитор. дебордуватп, -дую, -дуєш воєн, дебордйровать. дебош, -шу разг. неодобр, дебош. дебошир, тр&разг. неодобр, дебошир. дебошйрити, -рю, -ритразг. неодобр, дебоширить, дебошйрничать. дебоширство разг. неодобр, дебоширство. дебрі, -рів, редк. дебр, -рі дебри [I слово правди і любові В степи і дебрі рознесли (Шевч.)]. дебушувати, -шую, -шуеш воен. дебушировать. дебют, -ту дебют [Для дебюту Олдріджа давався «Отелло, венеціанський мавр» (Ільч.)]. дебютант дебютант [Публіка з інтересом розглядала дебютанта (Ільч.)]. дебютантка дебютантка. дебютувати, -бютую, -бютуеш дебютировать [Дебютувати довелося мені в героїчній ролі першого плану (Смол.)]. девальвація эк. девальвация. девальвувати, -льв^ю, -львуеш эк. девальвировать. девальвуватися, -львуеться эк. девальвироваться. девіація физ. девиация. девіз девиз [Для Вітчизни жити — наш девіз (Нех.)]; ~з піонерів — «Завжди готов и й!» девиз пионеров—«Всегда готов!». девіза фин. девиза. девон, -ну геол. девон. девонський геол. девонский. девбтка (м. и ж. р.) обл. святоша; (лицемерный — ещё) ханжа [В гурті розпутників, поетів і кривляк Сидить [Мефістофель] з лицем диявола й девотки (Батан)]. дев'яностий девяностый; уст. девятидесятый. дев'яносто, -та девяносто. дев'яностолітній девяностолетний. дев'яностоліття девяностолетие. дев'яносторічний девяностолетний. дев'яносторіччя девяностолетие. дев'ятдесят уст. девяносто. дев'ятерик, -ка девятерик. дев'ятеривбвий девятериковый. дев'ятерний разг. девятерной. дев'ятеро (род. дев'ятьбх) девятеро; девять (человек, душ или штук)» дев'ятий девятый. * дев'ятирічка девятилетка. дев'ятисбтий девятисбтый, дев'ятка девятка. дев'ятнадцятий девятнадцатый. дев'ятнадцять (род дев'ятнадцяти и дев'ят- надцятьбх) девятнадцать. дев'ятсот (род. дев'ятисбт) девятьсот. дев'ять \род% дев'яти и дев'ятьбх) девять; ~ть разів (раз) по п'ять девять раз но пять; мат. девятью пять. дегазатор, -ра техн. дегазатор. дегазаційний техн. дегазационный. дегазація техн. дегазация. дегазувати, -зую, -зуегш техн. дегазировать. дегазуватися, -зуюся, -зусшся техн. дегазироваться. дегенерат дегенерат. дегенеративний дегенеративный. дегенеративність, -ності дегенеративность. дегенеративно нар. дегенеративно. дегенератка дегенератка. дегенерація дегенерация, дегенерувати, -рую, -руеш научн. дегенерировать. деградація деградация [Ми в свідками нечу- ваноі деградації капіталістичного суспільства, його культури й літератури (Літ. газ., 1948, І)]. деградований деградированный. деградувати, -дую, -дувш деградировать. дегустатор, -ра спец, дегустатор. дегустація спец. дегустация. дегустувати, -стую, -стіеш спец. дегустировать. дегустуватися, -стуюся, -стуєшся спец. дегустироваться. дедалі нар. чем цклее;(перед сравнительной степенью и глагшами со значением нарастания качества) всё (иногда с повторением срати,- тельной степени), всё бблее, всё больше [Дедалі розмова ставала запальніша (Ільч.); Фронт дедалі глибше входив у гори (Гонч.); Нитка, що зв'язала нас з Москвою, протяглася далі, в народ, і дедалі міцнішала (Ковпак)]\ ~лі вище (нар.), ~лі вищий (прил.) всё выше (и выше); —лі, то важче чем далее, тем тяжелее; час 6т часу не легче; шум ~лі посилюється шум всё [более, больше] усйтивпется. дё-де 1 нар. 1) (с пространственный значением) кое-где, кой-где; разг. гдё-гдё; (в немногих местах) изредка, местами [Лиш де-де в кошарах цюкали теслі (Фр.)]\ 2) (очень слабо) обл. еле, едва, чуть; (еще слабее) ёле-ёле, едва-едва, чуть-чуть [І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч.); Із Уміні Де-де чуть — гукають Товариші гайдамаки (Шевч.)]. дё-де 2 межд. разг. где уж, где там [Однак поволі уява Панасова в'яла, наче хроблк точив її. Де-де! Хіба так легко змагатись з паном? (Коцюб.)]. дедуктивний филос. дедуктйвпый. дедукувати, -кую, -куєш филос. дедуцировать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)