Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДВО 386 деб. двоствольний двуствбльный, двостопний поэт, двустбпный. двосторбнній двусторонний, двостулковий двустворчатый; ~ві д в б р і ' двуствбрчатая (распашная) дверь [В лівій стіні великі двостулкові двері (перекл. а Горького)]. двостулкові 1) прил. см. двостулковий; 2) {род. двостулкових) сущ. воол. двустворчатые. двоступеневий двустепёнпый. двосхилий двускатный; (архт. — ещё) щипцб- вый. двотавровий техн. двутаврбвый. двотактний муз., техн. двухтактный. двотижневий двухнедельный [Значну групу комсомольців і комуністів послали вчитись на двотижневі курси мінерів при обкомі партії (Шер.)]. двотижневик двухнедельник. двотбмняй двухтбмпый. двотбмнпк двухтбмник. двотрубний двухтрубный. двотумбовий двухтумбовый [Праворуч — дубовий двотумбовий стіл [Вісті, 1938, V)]. двоутрббка воол. двуутрббка. ^ двофюзеляжний ав. двух фюзеляжный. двохактний театр, двухактный. двохатомний физ. двухатбмный. двохмільйонний двухмиллибнный. двохосьовий двубсный. • двохсотенник двухсбтник [Відбулася друга нарада стахановців-двохсотенників (Вісті, ** 1941, І)}. дво хс бтеї. п иця двухсбтница. двохсотий двухсотый. двохсотлітній двухсотлетний. двохсотліття двухсотлетие. двохсотрічний двухсотлетний. двохсотріччя двухсотлетие. двохтисячний двухтысячный. двохукісний с.-х. двухукбсный; ~на конюшина двухукбсный клевер; ~пі луки (луги) двухукбсные луга. двочлен мат. двучлен. двочленний мат. двучленный. двошлюбність, -ності двоебрачие. двощбгловий мор. двухмачтовый. двоюрідний двоюродный; ~ний брат двоюродный брат; обл. братан [Фамусов: Такий чудесний він, двоюрідний ваш' брат! (перекл. а Грибоедова)]', ~на сестра двоюродная сестре. двоякий двоякий [..велике господарство ' буває двояке, капіталістичне і колективне (Сталін)]. дво Яг ко пар. двояко. двояковгн утий физ. двояковбгнутый. двоакодйхаючі, -чих сущ. ихт. двоякодышащие. двоякоопуклий физ. двояковыпуклый. де нар. 1) где [Де ти була? (Коцюб.)\ Де відвага, там щастя (Ном.)); кладе, де попадя кладёт, где попало; не з н к ю, де і в чбму помилився пе зн&ю, где и в чём ошибся (погрешил); 2) (при обозначении направления движения) обл. куда [1 не раз питав я річки, де пливе вона від нас {Фр.)\ Де не погляну, ніде ні билинки (Л. Укр.)]\ 3) (при обозначении исходного пункта движения) откуда; разг. где [Давиде? Ну де бо ти взявся? (Головко); А далі як заплаче, як затужить, — де ті й сльози беруться! (Вовч.)]\ А) (при обозначении неопределённого места) разг. где-нибудь; где-либо; разг. где; (при указании на неизвестное место) где-то [1 може, де кобза найдеться, Що гучно йа струни озветься (Л. Укр.); Хоч би слово, Хоч би де голос обізвавсь! (Шевч.); Гори лунають од вітру буйного, Часом де дзвін загуде (Л Укр.)); 5) (союзное слово в придаточных определительных предложениях) где, котбрый (в разных формах и с соответствующими предлогами) [І затремтять сузір'я над окопом, Де одинадцять смілих залягли (Бажан)]; 6) (союзное слово придаточного предложения времени) обл. когда; 7) (относящееся к прилагательному) разг. котбрый (в разных формах); где; тот (та, то, те), что ...; (а также передаётся префиксом соответствующего прилагательного «по-») [Не бере малого, а вибирає, де більший (Сл. Г р.); Де кращого шукає (Сл. Г р.)]; 8) (в восклицательных предложениях для выражения отрицания, сомнения, невозможности и под.; чаще в соединении с частицей «ж») разг. какбе, какбе там; где, где ж, где уж; куда, куда уж; как, как же [Один казав: «Два тижні!» Другийг «Місяць!» Ще інший. «Де! давніше!» (Л Укр.); Се-бо був хрін, Де ж його можна їсти (Квітка)]; дев оіса! вульг. Кой чорті; де вже * где уж, куда уж; (для выражения отрицания) какбе, какбе там [І де вже, сестро, нам рівнятьсяI (Гл.); Де вже забули! І досі плачуть, що ви їх покинули (Вовч.)]; де взявся горобець откуда ни возьмись воробей: де ви бачили! (вводное предложение) как мбжно!, где это виданої; де ж где же [А де ж вони? (Коцюб.)]; де т а м! где там!, куда уж!, какбе!; как можно!; не тут-то было! [— Пан в Переор- ках горить. — Де там! Десь ближче (Коцюб.)]; де тобі! куда тебе!, где тамі, какбе І [Ведмідь той мед тягає,—Так де тобі! — і не кажи (Гл.)]; аж от де * вот где; нема де негде; обл. некуда; ну, де т а м! ну, полбжим!; о с ь де вот где. дебаркадер, -ра ж.-д. уст. дебаркадер [Він побачив вокзальне приміщення та станційних урядовців, що метушилися на дебаркадері (Смол.)]. дебати, -тів прения, дебаты [Після доповіді розгорнулися жваві дебати (Літ. газ.> 1946, XII)]; <-~ти сторін юр. прения сторон. дебатувати, -батую, -батуеш дебатировать. дебатуватися, -батуюся, -батуешся дебатироваться. дебелий 1) тблстый, плбтный; разг. матербй, обл. матёрый; (с оттенком насмешки) разг. дебелый, дебёлый (обл.); и рой сдббный [За дверима пролунали кроки досить-таки дебелої людини (Ільч.)]; 2) (о растениях) крепкий, разг. матерой, обл. матёрый; (о деревьях обл. -— ещё) кондовбй, кбндбвый; (о других предметах) тблстый, тяжёлый, плбтный; (об изделиях —> обычно) *лрбчный, крбпкий. разг. дебелый [Хаєцькии озирнувся довкола, шукаючи очима чогось де- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)