Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

дер 392 дер
дергач, -ча техн. дергач.
деревина 1) дерево; (собир. — ещё) деревья;
- (о срубленном — ещё) деревййа (обл.) [Як
білочка на деревину в лісі, так вона збігла
прудко на згірок (Мирн.); Мавка швиденько
виволікає з лісу чималу суху деревину
(Л. Укр.); Чувся плач дитини в хаті крізь
стіни та тріск морозу в деревинах хат
(перекл. а Л. Толстого); Деревина,
підхоплена рухливими роликами, попливла з
верховини на верховину (Літ. газ.,
1948, І)].
деревини древесина [Гусінь точить деревину,
прокладаючи хід під корою сосни (перекл. з
Полевого)].
деревинка 1 уменъш., ласк, деревцо, деревце
[Кожна деревинка викликала якісь
незвичні, незрозумілі для нього самого^ почуття
(Коз ач.)]; 2) (кусок дерева) деревяшка.
деревинний древесинный.
деревище обл. редк. гроб [Як старий умер, то
лиш дощок на деревище купили (Стеф.)].
деревій, -вію бот. (АсНШеа Ь.) тысячелистник,
деревёй [Міцно тримався землі деревій
(Коцюб.)].
деревний древесный [Організувати збирання і
заготівлю насіння деревних та кущових
порід (Пост. Плен. ЦК КП(б)У про
піде. с.-г. робіт за 1949 р. — Рад. Укр.,
1949, XII); Уральські антрацити цілком
придатні для заміни коксу і деревного
вугілля в металургії (Ком., 1938, XI)].
деревня собирщ редк. 1) дерево, лес [В Кайдаша в
повітці лежало чимало деревні (Н.-Лев.)];
2) (растения) деревья.
дерево 1) дерево [Комісар стояв коло дерева й
уважно дивився на нас (Верш.)]; обже
~во бот. (Агіетізіа ргосега \У і 11 сі.) ббжье
дерево; б ц т 6 в е *—«о бот, (КНиз іурНі-
па^ Ь.) уксусное дерево, уксусник, сумах;
тикове ~во бот. тик; шевське ~во
бот. (Вкиз Соїіпиз Ь.) скбмпия; 2)
(материал) дерево, лес [Я покажу, де є хороше
дерево на хату (Л. Укр.)]; будівельне
~во строевой лес; Она похиле ~во
й кбзи скачуть погов. на бедного
Макара все шишки валятся»
деревобетбн, -ну строит, дерево бетбн.
деревобетонний строит, деревобетбпный.
деревовидний бот. древовидный.
деревонасадження древонасаждение
[Школярами в свято деревонасадження вони брали
участь у садінні дерев та кущів (перекл. з
Фадеева)].
деревонасаджування древонасаждение.
деревообрббка деревообработка.
деревообрббний спец. деревообрабатывающий
(эк.); (занимающийся производством изделий
из дерева) деревообделочный, древообдё-
лочный [Розвивати виробництво предметів
широкого вжитку з відходів
деревообробних підприємств (Зак. п'ят, план)]; ~на
промислбаість
деревообрабатывающая промышленность; ~ний ц є х
деревообделочный цех.
деревообрббник спец. деревообделочник, древо-
обдёлочник.
деревоподібний древообразный.
дереворит гравюра на дереве [На виставках
будуть, зокрема, репрезентовані графіка і
дереворити (Рад* Укр., 1946, IV); Між
берегів затиснута Кура, Немов окреслена
чітким дереворитом (Дмитр.)].
деревосадіння древонасаждение.
дерёвцё уменъш., ласкщ деревце, деревцб [Перед
милим деревцем Он стоїть хороша дівчина
(Мас.)].
дерев*яний деревянный; (из брёвен — ещё)
бревенчатый; (о небольших изделиях из дерева —
ещё) щепнбй, щепянбй [Голуби жили в
дерев*яних клітках у хліві під стелею
(Козач.); Вбрід, а почасти по дерев'яному
мосту, зробленому нашвидку, перебрався
на другий берег (перекл. з Фурманова)];
~ні вироби деревянные (щепные, ще-
пяные) изделия; собир. щепі; ~ний п б суд
деревянная (щепи&я,^ щепян?я) посуда.
дерев'янистий деревянистый.
дерев'янистість, -тості деревянистость.
дерев'яніти, -нію, -нібш деревенеть.
дерев'янка деревяшка [Теперечки хоч плач —
не плач, Оттак, як бач, На дерев'янці
шкандибаю (Гл.)].
дерези бот. дерезі [Данило присів у кутку
між двома тинами, в густих сплетіннях
дерези (Лв)].
дёрен (род. Дёрну) дёрн [Приходячи до лене
в курінь, він зручно вмощувався на дерен
(перекл. з Горького)].
дерён, -рену бот. (Сотиз таз Ь.) дёрен,
кизил [Ой у полі, край дороги, дерен
процвітав (Чуб.)}.
деренчало разг. трещбтка [Василько ще не
вмів читати і випросив газету для нового
змія, якого він надумав тепер зробити з
двома деренчалами (Панч)].
деренчання дребезжание [Здалеку долинуло
знайоме деренчання гусениць (Панч)].
деренчати, -чу, -чйш дребезжать [Деренчить
десь трамвай, але його не видно (перекл. з
В. Некрасова)].
деренчливий, редк. деренчатий (слегкі)
дребезжащий [Розлігся деренчливий звук
розбитого дзвона (перекл. з Горького); Сміх у
неї був приємний, трошечки деренчатий
(Вовч.)].
деренькотання (громкое) дребезжание,
(сильное) дребезжание.
деренькотати, -кочу, -кбчеш и деренькотіти,
-кочу, -котиш (грбмко) дребезжать,
(сильно) дребезжать.
деренькотіння см. деренькотання.
деренькотіти см. деренькотати.
деренькучий дребезжащий.
держава 1) государство [Друга світова війна
потрясла до краю життя багатьох народів і
держав і змінила лице світу (Маленков. Звітна
допов. XIX з. партії)]; радянська ~ва
советское государство; 2) (страна,
управляемая своим правительством, имеющая
влияние в международных делах) полит,
держава [Живи, Україно, радянська державо,
Возз'єднаний краю навіки-віків! (Гімн
Української РСР)]; великі і малі
~ви великие и малые державы; 3) (эмблема
власти монарха) ист. держ&ва', 4) разг. уст.
владения; (о помещичьих земле и хозяйстве —
обычно) поместье, имение [Повернулись пани

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)