Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дер 392 дер дергач, -ча техн. дергач. деревина 1) дерево; (собир. — ещё) деревья; - (о срубленном — ещё) деревййа (обл.) [Як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок (Мирн.); Мавка швиденько виволікає з лісу чималу суху деревину (Л. Укр.); Чувся плач дитини в хаті крізь стіни та тріск морозу в деревинах хат (перекл. а Л. Толстого); Деревина, підхоплена рухливими роликами, попливла з верховини на верховину (Літ. газ., 1948, І)]. деревини древесина [Гусінь точить деревину, прокладаючи хід під корою сосни (перекл. з Полевого)]. деревинка 1 уменъш., ласк, деревцо, деревце [Кожна деревинка викликала якісь незвичні, незрозумілі для нього самого^ почуття (Коз ач.)]; 2) (кусок дерева) деревяшка. деревинний древесинный. деревище обл. редк. гроб [Як старий умер, то лиш дощок на деревище купили (Стеф.)]. деревій, -вію бот. (АсНШеа Ь.) тысячелистник, деревёй [Міцно тримався землі деревій (Коцюб.)]. деревний древесный [Організувати збирання і заготівлю насіння деревних та кущових порід (Пост. Плен. ЦК КП(б)У про піде. с.-г. робіт за 1949 р. — Рад. Укр., 1949, XII); Уральські антрацити цілком придатні для заміни коксу і деревного вугілля в металургії (Ком., 1938, XI)]. деревня собирщ редк. 1) дерево, лес [В Кайдаша в повітці лежало чимало деревні (Н.-Лев.)]; 2) (растения) деревья. дерево 1) дерево [Комісар стояв коло дерева й уважно дивився на нас (Верш.)]; обже ~во бот. (Агіетізіа ргосега \У і 11 сі.) ббжье дерево; б ц т 6 в е *—«о бот, (КНиз іурНі- па^ Ь.) уксусное дерево, уксусник, сумах; тикове ~во бот. тик; шевське ~во бот. (Вкиз Соїіпиз Ь.) скбмпия; 2) (материал) дерево, лес [Я покажу, де є хороше дерево на хату (Л. Укр.)]; будівельне ~во строевой лес; Она похиле ~во й кбзи скачуть погов. на бедного Макара все шишки валятся» деревобетбн, -ну строит, дерево бетбн. деревобетонний строит, деревобетбпный. деревовидний бот. древовидный. деревонасадження древонасаждение [Школярами в свято деревонасадження вони брали участь у садінні дерев та кущів (перекл. з Фадеева)]. деревонасаджування древонасаждение. деревообрббка деревообработка. деревообрббний спец. деревообрабатывающий (эк.); (занимающийся производством изделий из дерева) деревообделочный, древообдё- лочный [Розвивати виробництво предметів широкого вжитку з відходів деревообробних підприємств (Зак. п'ят, план)]; ~на промислбаість деревообрабатывающая промышленность; ~ний ц є х деревообделочный цех. деревообрббник спец. деревообделочник, древо- обдёлочник. деревоподібний древообразный. дереворит гравюра на дереве [На виставках будуть, зокрема, репрезентовані графіка і дереворити (Рад* Укр., 1946, IV); Між берегів затиснута Кура, Немов окреслена чітким дереворитом (Дмитр.)]. деревосадіння древонасаждение. дерёвцё уменъш., ласкщ деревце, деревцб [Перед милим деревцем Он стоїть хороша дівчина (Мас.)]. дерев*яний деревянный; (из брёвен — ещё) бревенчатый; (о небольших изделиях из дерева — ещё) щепнбй, щепянбй [Голуби жили в дерев*яних клітках у хліві під стелею (Козач.); Вбрід, а почасти по дерев'яному мосту, зробленому нашвидку, перебрався на другий берег (перекл. з Фурманова)]; ~ні вироби деревянные (щепные, ще- пяные) изделия; собир. щепі; ~ний п б суд деревянная (щепи&я,^ щепян?я) посуда. дерев'янистий деревянистый. дерев'янистість, -тості деревянистость. дерев'яніти, -нію, -нібш деревенеть. дерев'янка деревяшка [Теперечки хоч плач — не плач, Оттак, як бач, На дерев'янці шкандибаю (Гл.)]. дерези бот. дерезі [Данило присів у кутку між двома тинами, в густих сплетіннях дерези (Лв)]. дёрен (род. Дёрну) дёрн [Приходячи до лене в курінь, він зручно вмощувався на дерен (перекл. з Горького)]. дерён, -рену бот. (Сотиз таз Ь.) дёрен, кизил [Ой у полі, край дороги, дерен процвітав (Чуб.)}. деренчало разг. трещбтка [Василько ще не вмів читати і випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (Панч)]. деренчання дребезжание [Здалеку долинуло знайоме деренчання гусениць (Панч)]. деренчати, -чу, -чйш дребезжать [Деренчить десь трамвай, але його не видно (перекл. з В. Некрасова)]. деренчливий, редк. деренчатий (слегкі) дребезжащий [Розлігся деренчливий звук розбитого дзвона (перекл. з Горького); Сміх у неї був приємний, трошечки деренчатий (Вовч.)]. деренькотання (громкое) дребезжание, (сильное) дребезжание. деренькотати, -кочу, -кбчеш и деренькотіти, -кочу, -котиш (грбмко) дребезжать, (сильно) дребезжать. деренькотіння см. деренькотання. деренькотіти см. деренькотати. деренькучий дребезжащий. держава 1) государство [Друга світова війна потрясла до краю життя багатьох народів і держав і змінила лице світу (Маленков. Звітна допов. XIX з. партії)]; радянська ~ва советское государство; 2) (страна, управляемая своим правительством, имеющая влияние в международных делах) полит, держава [Живи, Україно, радянська державо, Возз'єднаний краю навіки-віків! (Гімн Української РСР)]; великі і малі ~ви великие и малые державы; 3) (эмблема власти монарха) ист. держ&ва', 4) разг. уст. владения; (о помещичьих земле и хозяйстве — обычно) поместье, имение [Повернулись пани |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)