Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дер 394 Дер рями, з його держимордами-полщаями (Ком., 1939, Г)]. держкордбн, -ну (державний к о р дбн) госгранйца (государственная граница). держкредит, -ту (державний кредит) V госкредйт (государственный кредит). Дерзвлітвидав, -ву (Державне видавництво худбжньої літератури) Гослитиздат (Государственное издательство художественной литерату- * ры). Держплан, -ну (Державний плановий комітет) Госплан (Государственный плановый комитет). держп бзика (державна п б з и к а) госзаём (государственный заём). Дерзкподітвидав УРСР, -ву (Державне ¦ видавництво політичної л і- •тератури УРСР) Госполитиздат «- УССР (Государственное издательство поли- г тйческой литературы УССР). .держпромисловість, -вості (державна промислбвість) госпромышленность (государственная промышленность). Держсільгоспвндав УРСР, -ву (Державне видавництво сільськогосподарської літератури УРСР) Сель- хозгйз УССР (Государственное издательство сельскохозяйственной литературы УССР). • держстрах, -ху (державне страхування) госстрах (государственное страхо- * в&ние). держтеатр, -ру (державний т е й т р) гостеатр (государственный тебтр). Держтехвидав, -ву (Д е р ж а в н є видавництво технічної літерату- р и) Гостехиздат (Государственное издательство технической литературы). держторгівля (державна торгівля) • госторгбвля (государственная торгбвля). держустанова (державна устанбва) госучреждение (государственное учреждение). держфонд, -ду (державний фонд) гос- фбнд (государственный фонд). дерзания дерзание [Радянській молоді широко ¦ відкриті горизонти для творчих дерзань (Ком., 193$, XI1I дер з йти, -заю, -заеш, дерзнути, -ну, -нбш дерзать, дерзнуть [Девіз наших літераторів — не відставати від прагнень народу, творити і дерзати (Літ% газ., 1948, Л 11I дерзкий 1) жёсткий [Трава дерзка, трудно тепер її косити (Сквир. у. — Сл. Гр.)\ Виткнеться механістичного сприймання дерзка трава (Тич.)]; 2) (о характере и т. п.) перен. твёрдый; (пренебрегающий трудностями) смелый, дерзкий, дерзновенный; (вызывающий) задбрный [Сама здивувалась, що в неї серце таке не дерзке, таке хистке, змінливе (Н -Лев.); Енергійний і дерзкий Володя кудиефектнішии,ніж скромний і врівноважений Шура (Літ. газ., 1946, ІХ)\ І твій погляд дерзкий в моїх думках встає (Д/ан.ж?.)]. дерзкість, -кості дерзновение, смелость; з якістю (как) дерзновенно. дерзнути см. дерзати, і дёрзосний редк. дерзостный, дерзновенный [А Коцюбинський, щоправда* таки часто з громом розмовляв, але ж не як Л ель, а як одважний дерзосний сміливець, здіймаючи протест проти гніту царату (Тич.)]. дериват научн. дериват. дериваційний мат. и пр. деривацибнный. деривація воен., мат. и пр. деривация. дерйхвіст, -воста орн. (Сіагеоіа) тиркушка. дерій, -рія разг. обирала (разг.); грабитель [3 батька * рідного візьме — такий дерій (Вас.)]. 0 дёркати, -каю, -каеш трещать [Десь обік в трощах деркає деркач (Фр.)]. деркачг, -чи орн. коростель, дергал [Десь деренчав деркач горлатий (Гл.)]. деркач 8, -чб (связка веток) веник; обл. голйк [Забруднений Деркач поважним вельми став — Вже б кухонь він тепер не підмітав (перекл. а Крилова)]. деркачик1 уменьш., ласк, от деркач * [Над берегом між лозами Риплять-дирчать деркачики (перекл. в М- Некрасова)]. * ^ деркачик * уменыи. веничек; голичбк. Ср. деркач 8. деркотіти, -кочу, -котиш усилит. 1) дребезжать; (более глухо) торохтёть [Колеса деркотіли, аж ніби кричали (Н.-Лев.)]; 2) (о коростелях) трещать. дерматин, -ну текст., мин. дерматин. дерматиновий текст., мин. дерматиновый, дерматит, -ту мед. дерматит. дерматблог мед. дерматблог. дерматологічний мед* дерматологический. дерматолбгіа мед. дерматолбгия. дернина дернина. дернистий дернистый. дернбвий дерновый. дернознімач, -ча с.-х., техн. дерносним. дерноріз с.-х., техн. дернорез, дернувати, -ную, -нувш спец. дерновать. дернуватий дерноватьійі дернути, -ну, -непі 1) хватить (разг. фам.)\ (когтями, ногтями — еще) царапнуть [Лев лапою дернув по пиці (Гл.)]; 2) (убежать) дёрнуть, рвануть, рвануться [Панич.., наче вітер, дернув з хати (Мирн.)]. дбрти и драти (деру, дереш) 1) драть (разг.); э (на части — ещё) рвать, разрывать; (на полосы — ещё) полосовать; (верхний слой — ещё) сдирать [Дере порфіру на онучі, І ніби морщить постоли (Шевч.)]; 2) (скрести когтя ни) царапать [Почав [Вовк] землю Під собою дерти (Руд.)]; 3) (причинять боль) царапать, разг. драть; (в горле — ещё) першить [Суха ложка рот дере (Ном.)]; 4) (брать лишнее) перен. драть; фан. лупить [—Не дери ти, — каже, — більше З сільської голоти (Руд.)]; 5) (гнёзда) разорить;^ (яйца, птенцов и т. п.) брать (из гнезіа, из норы); (раков) вытаскивать [Ми з Карпом товаришували, — звісно, зросли вкупі, разом і горобців дерли (Коцюб.)]; О —ти н б с а фа «*. задирать (драть) нос {Щось дуже вже він носа дере (Козач.)]; —ти бч і продирать глаза (разг.) [Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере (Ном.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)