Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дес 396 деш він був десяцьким, хотіли його простягти і всипати десять різок (Н.-Лев.); Кирило сам знову зробився десятником при волості (Мирн.)]. десь нар. 1) где-то; (безразлично еде) где- нибудь, где-либо [Десь недалеко чути музику (Скляр.); Я побіжу, десь коней попрошу (Л. Укр.)]; 2) (при обозначении направления движения) обл. куда-то; (безразлично куда) куд&-нибудь, куда-либо [Понесло десь у Піски (Коцюб.); А де ж дитина? Побігло десь (Шевч.)]; 3) (при обозначении ** исходного пункта) обл. редк. откуда-то * [— А-а-а... — неслося десь здалеку, як од розірваної греблі (Коцюб.)]', 4) (со значением причины) обл. редк. что-то [Еге, десь Гафійка забарилась на музиках (Коцюб.)]; 5) (в значении вводного слова) обл* верно, вероятно. десь-інде нар. где-то в другом месте [Десь- інде живе, і не побачиш її (Сим.—Сл. Гр.)]. десь-інколи нар. когд?-то в другое время. десь-колись нар. обл. 1) кое-где, кой-где; то там, то сям [Кошари з високими дерев'яними вежами бовваніли в сивому тумані, а десь-колись унизу поблискували світла ліхтарень (Фр.)]; 2) (с временным значением) иногда, изредка [Сиділа в хаті на своїм місці біля вікна і лише десь-колись підносила зір, похилений над шитвом (Фр.)]. десь-не-дёсь см. де-не-дб. дёсь-то редк. см. десь 5. деталізація детализация. деталізований детализированный, детализованный. деталізувати, -зую, -зувш детализировать, детализовать. деталізуватися, -зуюся, -зуешся детализироваться, детализоваться. деталь, -лі 1) деталь; (реже) частность [Дальші пункти статуту викликали далеко більше спорів про деталі, ніж про принципи організації (Ленін); Розв'язуючи різнобічні державні справи великих масштабів, Ленін умів входити в деталі.. (Віоер. Леніна)]; 2) техн. деталь [Аркадій не лише розповідав їм про ракети, а навіть захоплено намалював деталі і роботу своїх ракет (Коп.)]. детальний детальный. детально нар. детально. * детектив детектив, сыщик. детективний детективный, сыщицкий; ~ний ромйн детективный (сыщицкий) роман. детектору -ра радио, техн. детектор. детекторний радио, техн. детекторный. детермінант мат., лингв, детерминант. детермінація научн. детерминация. детермінізм, -му филос. детерминизм. детермініст филос. детерминист. детерміністський филос. детерминистский. детермінувати, -ную, -нуеш филос. детерминировать. дё-то нар. разг. где-то [Лучче поміркую, Де-то моя Катерина 3 Івасем мандрує (Шевч.)]. детонатор, -ра спец. детонатор. детонаторний спец. детонаторный. детонаційний спец. детонационный. детонація 1 спец. детонация; ~ція п 4 л и в а детонация тбплива. детонація 2 муз. детонация. детонувати *, -ную, -нувш спец. детонировать. детонувати 2, -ную, -нуеш муз. детонировать. детрит, -ту физл., мед. детрит. де-факто нар, де-факто. дефекаційний мед., техн. дефекацибнный [У районах бурякосіяння є запаси дефекаційної грязі (Вісник АН УРСР, 1949, 4)]. дефек&ція мед., техн. дефекация. дефект, -ту дефект; (в вещи — ещё) изъян; (у человека и в работе — ещё) недостаток; (неправильность в организме и перен. о работе — ещё) порок. дефективний дефективный. * дефектний дефектный; с изъяном. Ср. дефект. дефектолог дефектблог. дефектологічний дефектологический. дефектологія дефектология. дефензива воен. и пр. дефензива. дефібрер, -ра техн. дефибрер. дефіле нескл. сущ. ср. р. спец. дефиле. дефілювання дефилирование. дефілювати, -люю, -люеш дефилировать. дефінітивний научн. дефинитивный. дефініція научн. дефиниция, определение. дефіс тип. дефис. дефіцит, -ту дефицит. дефіцитний дефицитный. дефлектор, -ра техн. дефлектор. дефляція фин., эк., горн, дефляция. деформація деформация. деформувати, -мую, -м^еш деформировать. деформуватися, -муюся, -муешся деформй- роваться. дехкан, дехканин дехкан, дехканин. дехкапство дехканство. дехканський дехканский. дёхто (род. декого) кбе-ктб, кой-ктб (обычно о немногих); (не все — ещё) некоторые; (при перечислении, противопоставлении) иной, иные, один-другбй, однй-другйе; (при сообщении о чём-нибудь обычном) инбй, иные [Сидять собі [арестанти], розмовляють, А дехто й куняє (Шевч.); Дехто кинув увагу про допг, дехто обізвався жартом, сміхом (Коцюб.І]; дёхто з н а с некоторые (кое- кто, кои-ктб) из нас. децентралізація децентрализация. децентралізм, -му полит, децентралйзм [Ні одна влада в світі не допускала такого широкого децентралізму, ні один уряд у світі не давав народам такої повноти національної свободи, як Радянська влада в Росії (Сталін)]. децентралізбваний децентрализбванный. децентралізувати, -зую, -зуеш децентрализовать. децентралізуватися, -зуюся, -зуешся децентрализоваться. дециграм дециграмм. с децилітр, -ра децилитр. децима муз. децима. децимальний децимальный. децими дія ист. децимация. дециметр, -ра дециметр. дёчий кбе-чёй, кой-чей; ~чиї (мн. ч.) кое- чьй, кой-чьй, некоторых (род. п. от некоторые). дешевенький разг., прен. дешёвенький* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)