Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дим 404 дир днмйтися, -млюся, ^мишся дымиться; (выде-* лятъ лёгкий дымок) куриться [Скрізь по селах покінчили з панами, скрізь дими- лись руїни {Коцюб.)\ Лози димилися, немов там хто-небудь підпалив купу гною (Во,.)]. ' ; --- диміти см. димити. дймка 1) дымка [Небо — як склепіння матове, в димці осені земля {Тич.)]; 2) {ткань) уст.^ дымка [На їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки і полиняла хвартушина з димки {Л. Укр.)]; 3) {спиртной напиток) разг. обл. самогбн [Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки {Шиян)]. димний дымный; {испускающий дым — ещё) дымящийся [Поїзд ужо біжить на Ростов, далеко за димний Харків {Бажан)]. дймно предик, дымно. димовий дымовбй [Три чорних димових стовпи розпливаються в повітрі {перекл. з В. Некра- ^ сова)]; ~ва завіса воен. дымовая завеса. димбвище разг. пожарище [Димить* димовище під хмару {Мал.)]. димовідвідний техн. дымоотводный. димогарний техн. дымогарный. димок, -мк^ уменыи., ласк, дымбк [Вдалині, майже на обрії, показався димок корабля (Трубл.)]. димомаскувальний воєн, дымомаскирующии. димооборбт, -ту техн. дымооборот. димопровід, -вбда техн. дымопровод. димопуск, -ку воен. дымопуск. диморфізм, -му мин., зоол. и пр. диморфизм. димосбо дымосбс. димохід, -хбду дымоход. димохідний дымоходный, димувати, -муіо, -муєш дымиться [Коли сніг рідшає, то видко чорну пожарину, що димує х сичить од вогкості (Л. Укр.)]. димучий дымящийся [Третій., держить в руках димучу рушницю {Коиюбї)]. димчастий дымчатый [Збляклі димчасті хмари летіли над полем {Гонч)]. дймчатий дымчатый [Хмари, як димчаті килимці, заступали світ сонця {Мирн.)]. дйна физ. дйна. динамізм, -му динамизм. динамік радио динамик. динаміка динамика. динаміт, -ту динамит. динамітний динамитный. динамітник динамитчик. динамічний динамический; {богатый деист- виєм, внутренней силой — ещё) динамичный [Під промінням сонця сріблястий літак здавався легким і динамічним {Собко)]. динамічність, -ності динамичность. динамо нескл. сущ. ср. р, эл. динамо. динамовець, -вця спорт, динамовец [Цершість з стрільби* завоював дніпропетровський ди- _ намовець {Прол. пр., 1939, VII)]. дннамомашйна эл. динамомашина. динамбметр, -юа техн. динамбметр. • динар, -ра динар. дйнао, -су техн. динас. династичний полит, династический [Війна 1792 року була династичною війною необмежених королів-кріпосників проти республіканської Франції.. {Сталіну]. династія полит, династия. * динго нескл. сущ. м. р. зоол. динго, динний дынный. динозавр, -ра палеонт. динозавр. диня дыня [Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє • кавунами {Вовч.)]. динячий, дйньовий дынный. дипкур'єр, -ра дипкурьер. а. диплокбк бакт. диплокбкк. * ** диплом диплом [У 1937 р. вона одержала диплом вищої школи {перекл. з І. Козлова)]. дипломант дипломант [Багато хто з дипломантів—недавні фронтовики {Рад. Укр., 1946, ті. дипломантка дипломантка. дипломат дипломат, дипломатика дипломатика. дипломатичний дипломатический; {перен. — ещё) дипломатичный [В ложах чини дипломатичного корпусу {Рад. Укр.,^ 1946, III)]', ~ні відносини дипломатические отношения; ~нийпідхід до справи дипломатический (дипломатичный) подхбд к делу, дипломатичність, -ності дипломатичность. дипломатично нар. дипломатически; дипломатично [Кротов явно не хотів бути одвер- тим і дипломатично викручувався {Трубл.)]. Ср. дипломатичний, дипломатія дипломатия [Не одну блискучу перемогу здобула радянська дипломатія, керована Леніним {Віогр. Леніна)]. дипломатка разг. дипломатка. динлбмний диплбмньш. диплбмник диплбмник. диплбмниця диплбмница. дипломбваний прич., прил. дипломированный. дипломувати, -мую, -муеш дипломировать. дипломуватися, -муюся, -муешся дипломироваться. дипбль, -ля эл. диполь. диптих иск. диптих. директива директива [Новим яскравим проявом піклування партії про культурний ріст радянських людей є рішення XIX з'їзду партії, зокрема директиви з'їзду по п'ятому п'ятирічному плану розвитку СРСР {Рад. Укр., 1952, XII)]. директивний директивный. директор, -ра директор. директорат, -ту директорат.-* директбрія ист. директория [Наша партія мала рацію, заявляючи, що директорія є замаскована форма диктатури контрреволюції {Сталін)]. директорство директорство: директорський директорский. директорувати, -рую, -руеш разг. директорствовать, с директорша разг. директорша. директриса мат., школън. дорев.,директриса. дирекція дирекция, диригент "дирижёр, диригентський дирижёрский [Єгор Павлович диригентським помахом спинив неспокій {перекл. з Федіна)]. диригування дирижирование. диригувати, -гую, -гуеш дирижировать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)