Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Діл 411 ' ДІР битвах братство закріпляли, По-братськи і хліб ділили (Бажан); С о ф'я: Ділити з І кожним можна сміх (перекл. з Грибоедова)]', /—ти нарівно делить поровну. ділитися, -люся, -лишся делиться [Рустем ні з ким не діливсь своїм щастям (Коцюб.)]. діло дело; (поступок) редк. действие [Про миролюбність Радянського Союзу свідчать не тільки пропозиції, з якими він виступає, але також і його діла (Маленков. Звітна допов. XIX а. партії)', Діло в неї неначе горіло в руках (Н.-Лев.); Здоров, Максиме, маю діло до тебе (Коцюб.); І вільні струни славити не будуть Ні твого ймення, ані твого діла (Л. Укр.); Анікого Не зачепить, ніже ділом, Ніже яким словом (Шевч.); Сталінське діло роби сміло (прислів'я)]', ~ло за малим стало разг. за небольшим стало дело; ~ло на мазі разг. дело на мазй; ~ло не вигоріло дело не выгорело; ~ла нема кому до чого дела нет кому до чего; а мені яке ~ло? разг. а мне какое (что за) дело?; а на ~лі а на деле; на самом деле; головне ~ло разг. главное дело; д о ^ла нар. (по существу) дельно; (в подходящий момент) уместно, кстати, к месту; (разумно) толком; (в значении определения) дельный, уместный, кстати, к месту; майстер свого ~ла мастер своего дела; н а ~лі на деле [Пролетаріат на ділі показував, що ним і тільки ним держиться сучасна цивілізація.. (Ленін)]; не буде з цього ^ла не будет от бтого толку; не в а ш є /^ло не ваше дело; не до ~ла (как) неуместно, некстати; (в значении определения) неуместный, некстати [Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу (Смол.)]; не твоє ~ло фам. не твоё дело, не твоя печаль; перщим ~лом (прежде всего) первым делом, первым долгом; поки дійде до ~ла (о проволочке) разг. пока суд да дело; половина ~ла полдела; пустити в ~ло пустить в дело; так, що куди твоє ^ло (о необычайном) разг. так, что просто моё почтение. діловий І) деловбй [Ми стоїмо за мир і зміцнення ділових зв'язків з усіма країнами.. (Сталін); По закінченні ділової частини відбувся концерт (Прол. пр., 1937, XII)]; *—'Ва атмосфера деловая (рабочая) атмосфера [Поступово в вагоні дирекції входила в свої права ділова атмосфера (Риб.)]; ~вй допомога помощь делом; ~ва мова деловбя речь; 2) спец, деловбй; ~ві ягнята деловые ягнята [Добились 140,3 проц. виходу ділових ягнят (Ком., 1939, VII)]; 3) (знающий, понимающий дело) дельный; разг. деловбй. діловитий деловитый [Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди (Коиюб.)]. діловитість, -тості деловитость [В кожнім русі відчувались сувора діловитість і організуюча рука керівників міста (Шер.)]. діловито нар. деловито [Полк працював рівно, спокійно й діловито (Гонч.)]. діловбд канц. делопроизводитель, деловбд; ист. письмоводитель. діловодна канц. разг. делопроизводительница» вделовбд. діловбдний канц. делопроизвбдственный. діловодство канц. делопроизводство, деловбд- ство; ист. письмоводство. ділок, -лка делец; (влиятельный) фам. воротила [Над Невою, насупроти Біржі, воронячою зграйкою чорніли на снігу екіпажі пітерських ділків та комерсантів (Ільч.)]. діляга неодобр, деляга [Горлов: Ти, брате, ділягою став (Корн.)]. ділянка, (реже) ділянка 1) участок, редк. делянка; (леса — ещё) роща; (назначенная для вырубки — ещё) лесосека [Товариш Сталін майстерно розробив і застосував нову тактику маневрування, тактику одночасного прориву фронту противника на кількох ділянках (Біогр. Сталіна); Перша бригада працювала на найдальшій ділянці сірої піскуватої землі (перекл. в Шолохова)]; ~ка лісу участок леса, рбща; 2) перен. участок; (сфера) область [Кіно стало надзвичайно важливою ділянкою культурного будівництва (Вісті, 1941 І)]. ділянковий участковый; разг. участковый. діляцтво делячество. діляцький деляческий. дільби делёж; разг. делёжка [..царизм був найвірнішим союзником західного імперіалізму по дільбі Туреччини, •Персії, Китаю і т. д. (Сталін)]. дільник, -кй мат. делитель; спільний найбільший ~к ббщий наибольший делитель. дільниця участок [Списки виборців складаються по кожній виборчій дільниці (Полож. про вибори)]. дільничний участковый; разг. участковый [Дільнична виборча комісія утворюється в складі голови, заступника голови, секретаря і 4—8 членів (Полож. про вибори)]; ~ний лікар участковый (участкбвый) врач. дільце, (реже) дільце уменьш. разг. дельце [— Яке ж там у тебе дільце? — допитливо глянув (Вас.)]; обробити дільцб фам. обделать дельце, обтяпать дельце. дільця, -лбць фам. делишки. дільчий юр. уст. раздельный; ~чий акт раздельный акт. дім (род. дому) дом;^ (крестьянский деревянный— обычно) изба; (жилище) поэз. рит. кров [А біля дому був уже рух (Коцюб.); Він дім згадав, і огнище, і втіху, І добрий труд, і дружбу, і сім'ю (Бажан)]; дім для божевільних сумасшедший дом; п і- т й з дому уйтй йз дому; уст. у йти со двора. дібд радио диод. діоптр, -ра геод. диоптр. діоптричний физ. диоптрический. діоптрія физ. диоптрия. діорама спец. диорама.^ діорит, -ту геол. диорит. діоритовий геол. диоритовый. діра дыра; (в предмете из ткани — ещё) про* рёха [Дим вислизав у діри шиб (Бажан)]; куди не кинь, а наверх ~рбю погов. куда ни кинь — всё клин; я к ^ра |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)