Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дір 412 Ді? в м 6 с т і (о ненужном) разе, как прошло- І гбдний снег. дірка дырка, дыр?; прореха [Газету зачитали до дірок (Донч.)]; дешевше від *^ки з бублика погов. дешевле пареной репы. Ср. діри. діркопробивний9 діропробивний техн. дыро- I пробивнбй. дірочка уменыи. дырочка [І пити дасть [Марія], і отрясе, Одує прах з його хітона, Зашиє дірочку (^Шевч.)]. дірчйвий дырчатый [Маєтки пустіли, нищилися; височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами, забитими дверима, дірчавою покрівлею і дожидалися, коли їх негода повалить (Мирн.)]. дірчйвіти, -вію, -вієш делаться ноздреватым, становиться ноздреватым; рыхлеть [Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Мирн.)]. Ср. дірчйстпй. дірчастий дырчатый; (с небольшими углублениями) ноздреватый; (пористый) рыхлый [За останні дні по весняній, дірчастій сніговій "корі, залитій водою, ми відмахали кілометрів зо сто на схід (Верш.)]; '¦^ге дерево рыхлое дерево; ~тий камінь рыхлый (ноздреватый) камень. дірчастість, -тості ноздреватость; рыхлость. Ср. дірчйстпй. дірчйтий дырчатый. дірявий дырявый [Ой піду я до дірявого млина, Чи не побачу кучерявого Василя? (Чуб.)]. дірявити, -влю, -виш дырявить. дірявіти, -вію, -вієш разг. делаться дырявым,, продырявливаться. діставання 1) достав?ние; 2) доставание; при- - обретение; 3) получение р извлечение; черпание; *~ня в спадщину наследование. Ср. діставати 1—3. діставати, -ста/о, -стаёш, дістйти, -тину, -тй- неш 1) (до кого, до чего) доставить, достать [Ми до полюса дістали, бо окрилив людство Сталін (прислів'я)]; 2) (кого, что) доставать, достать; (раздобывать фам. — ещё) заполучать, заполучить; (в собственность -^ещё) приобретать, приобрести [Мовчали комсомольця, доки Никанор діставав писану заяву (Ле); А то спектакль ставити почнуть, живий ліхтар дістануть (перекл. э Фурманова)]; 3) (от кого-нибудь; о состоянии, звании и т. п.; подвергаться чему-нибудь) получать, получить; (из чего-нибудь — о положительных результатах — еще) извлекать, извлечь; (только несоверш. и только перен* — ещё) черпать [..більшовики наполегливо готували скликання II з'їзду Рад, ч& розраховували дістати більшість (Іст. ВКП(б)); У статтях Сталіна більшовики дістають принципіальні керівні вказівки для своєї роботи (Біогр. Сталіна); Наша промисловість дістала величезну кількість машин, верстатів та інших знарядь виробництва (Біогр. Сталіна); Моторист дістав наказ негайно чистити мотор (Трубл); Хоче лютий [ворог] чи не хоче, — а від нас дістане смерть! (Тич.)]', О ~ти відстав- к у получать, получить отставку; '^ти в спадщину получать, получить в наследство, наследовать, унаследовать; ~ти -.громадсько-політичне звучання приобретать, приобрести общественно-политическое звучание; ~вйти Д о- г а н у получать выговор; ~в?ти освіту получать образование; г^вйти постачання получать снабжение; (о людях — ещё) довбльствоваться. діставатися, -стаіося, -стаёшся, дістатися, -тануся, -т&нешся 1) доставаться, достаться [Вони [робітники] хочуть, щоб не було багатих і бідних, щоб плоди праці діставалися тим, хто працює.. (Ленін); Кевпаківцям дісталися великі трофеї (Воронько)]; 2) (куда- нибудь) добираться, добраться [Мавка надбігає на його крик, але не може дістатися до нього (Л. Укр.)]; 3) (только соверш.: о службе, учёбе) обл. поступить [її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію (Коб.)]; 4) страд, з. (несоверш.) доставаться; заполучаться; приобретаться; получаться; извлекаться* черпаться; ср. діставати 2—3. дістаний прич. 1) приобретённый; 2) полученный; О* ~ний в спадщину наследованный, унаследованный. Ср. діставйтв 2—3. дістання получение. дістати см. діставйти, діст йтися см. дістав йтися, дітвак разг. ребёнок, дитя; (о мальчиках — обычно) мальчуган; ~кй (мн. ч.) ребята, детвора, детишки, ребятишки, (реже) ребятушки; (о мальчиках — ещё) мальчуганы [Ми виходимо з літака, — з * усіх хат щодуху стрімголов летять до нас дітваки (Смол.)]. дітвори собир. детворе; ребятишки [Словами й поглядами щирими, його вітає дітвора (Мур.)]. діти * (род. дітей) сущ. дети; разг.. ребята [Живе в серцях братів, онуків і дітей Ця «кров, пролита в час великого походу (Ба- жан); У школі було повно дітей (перекл. з Л. Толстого)]; ~ти батька не вчать погов* яйца курицу не учат. діти * см. дівйти^ > дітися см. дівйтися." дітище детище [Наша держава є дітище світового пролетаріату (Сталін)]. дітки (род. дітбк) уменьш., ласк, дётки; (только о мальчиках и девочках разг. — ещё) детишки, ребятки, ребятишки, (реже) ребятушки [Тихий, тихий Дунай! Моїх діток забавляй (Шевч.); Чоловік умер, двоє діток мені покинув, два сини (Вовч.); [Качечка] Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Шевч.)]. діткнути см. дотикйти. ** діткнутий 1) трбнутый; (до боли) укблотый [А вітер синю тшь переганяв., через ліс, Уже вечірнім діткнутий промінням (Рил.); Кіт скулить очі, жалібно нявчить, далі ж, немов діткнутий електричною іскрою, виривається й тіка (Коцюб.)]; 2) перен. задетый; уязвлённый, укблотый; ~тий образою задетый оскорблением [Він., раптом, діткнутий образою страшною, Венецьке скло тонке в руці могучій стис (перекл. Рильського)]. діткнутися см. дотикатися, дітлахи, -хів разг. детишки, ребятишки, (реже) ребятушки; (о мальчиках—ещё) маль- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)