Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
діт 413 для чуганы [Зараз же до Корольова підійшло кілька дітлахів (Шиян)]. дітовбивець, -вця детоубийца. дітовбивство детоубийство. дітовбивця (м. и ж. р.) детоубийца. дітов бійниця детоубийца. дітолюбний детолюбивый; уст., шутл. чадолюбивый. дїтонька ласк., разг. деточка; ~ки (мн. ч.) деточки; (реже) детушки, ребятушки [Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Л. Укр.)]. дітородіння деторождение. дітородний детородный. діточки (род. діточбк) уменыи., ласк. разг. детки; (обычно в обращении) деточки, (реже) детушки [Ніч обгорнула біленькі хати, Не- в мов маленьких діточок мати (Л. Укр.)]. діуретин, -ну фарм. диуретин. діуретичний фарм. диуретический. діюче нар. действенно. діючий прич. действующий [Забезпечити дальше поліпшення використання діючих потужностей металургійних підприємств (Директиви XIX з. партії по п'ят, п'я- тирічн. плану розвитку СРСР)]; ~ч& ? р- м і я действующая армия; ~че законодавство действующее законодательство. діючий прил. действенный [Через 25 років після написання повість Мирного зберігала свою діючу силу (Літ. газ., 1939, IV)]. діючі сть, -чості действенность. дія действие; (на кого, на что — ещё) воздействие, влияние; (театр. — ещё) акт [Марксистсько-ленінська теорія є не догма, а керівництво до дії (Іст. ВКП(б)); Введено в дію потужний газопровід Дашава — Київ (Резол. XVI з'їзду КП(б)У)]; Дія в і д б у- ваетьсяна Україні действие происходит на Украине; дія друга, ява перша театр, действие вторбе (акт вто- рбй), явтёние первое; воєнні дії военные действия; обставина с п б с о б у дії грам, обстоятельство образа действия; п'є с а на три дії театр, трёхактная /пьеса, пьеса в трёх действиях. діяльний деятельный; (живой, энергичный) подвижной [Почалась діяльна підготовка до зими (Ком., 1939, XI)]. діяльність, -ності деятельность; (за время всей жизни уст. — ещё) жизнедеятельность; (живость, энергичность) подвижность [Жінці надаються рівні права з чоловіком в усіх галузях діяльності (Іст. ВКП(б))]\ поле —ності поле деятельности, поприще; уст рит. чреда. дійльно нар. деятельно [Колгоспники діяльно готуються до весняної сівби (Рад. Укр., 1948, XI)]. діяння действие; воздействие, влияние [Мізерна кількість радію, але потужне, могутнє його^ діяння (Прол. пр., 1937, XI)]; г^ня закону действие закбна. Ср. діяти. діяння уст. деяние. діяти (дію, дієш) действовать; (на кого, на чию — ещё) воздействовать, оказывать действие (книжн.), влиять; (совершать отдельные действия по отношению к кому-нибудь, к чему-нибудь) поступать; (с прямым дополнением) делать [«У виробництві, говорить Маркс, люди діють не тільки на природу, але й один на одного» (Сталін); Мудрий діяв обережно (Верш.); Що ж тепер діять? (Коцюб.)]; ~ти з намови чиєї действовать по внушению чьему; ~ти чесно поступать честно; кожному вільно ~ти так чи інакше каждый волен (свободен) поступать так или иначе, каждый вблен в своих поступках; н е ~тш (пребывать в бездействии) бездействовать. діятися (діється) происходить, делаться; твориться (чаще о необычном); разг. фам. деяться [Навалук мовчала й пильно дивилась, що діється на кризі (Трубл.)]; з ним щось діється с ним чтб-то происходит; с ним чтб-то творится [3 ним діялось щось страшне (Скляр.)]; ц є діялось давно это происходило (было) давно. діяч, -ча деятель [Царизм відчував, що в особі Сталіна він має справу з найви- датнішим революційним діячем.. (Біогр. Сталіна)]; громадський ~ч общественный деятель, общественник; державний ~ч государственный деятель. діячка деятельница; громадська ~ка общественная деятельница, общественница. длубати, -баю, -баеш разг. ковырять [Митрич стояв розгублений і все ще замислено длубав чорним пальцем у сивому покосі бороди (Панч)]. длубатися, -баюся, -баєшся разг. 1) ковыряться [Дідусь сердито длубався голкою у форсунці (Смол.)]', 2) (медлительно делать что-нибудь) копаться [Чого він там длубається так довго, навіщо сірники світить? (Куч.)]. для предл. 1) для; (в интересах кого, чего, по причине; с целью разг. — ещё) ради [Для ворогів у нас нема пощади (Бажан); Коли я сам у хаті, Не палю вогню даремно; Та для гостя запалю вже (Л. Укр.); Ну, я тебе прошу... Для мого спокою... для наших дітей (Коцюб.)]; для революції він багато зробив для революции он много сделал; для розваги для развлечения; разг. ради развлечения; для свого часу це» б у л б досягненням для своего времени 5то было достижением; для т б г о, щ о б... для того, чтобы...; затем, чтобы...; канц. на предмет чего; для чбго для чего; (с какой целью — ещё) зачем [Десь підвода далека в полях гуркотить. Хто, куди та для чого прямує? (Рил.)]; не для нас писано не для нас писано;^разг. не про нас писано; непроникний для води непроницаемый для воды; подорож для розваги увеселительная поездка; 2) (после существительных при обозначении круга деятельности) по; комісія для складання резолюції комиссия по составлению резолюции. длявий разг. редк. 1) медленный [[Люди] наближались до неї длявою, лінивою ходою (Н.-Лев.)]; 2) (о человеке) мешкотный [Дунін- Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)