Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Для 414 ДО, дляво нар. разг. редк. медленно [Важкий човен помаленьку й дляво сунувся по воді (Н.-Лев.)]. дляти (дляю, длйєш) редк. затягивать; уст. длить. длятися (дляюса, дляєшся) обл. мешкать [Кричу, гукаю, кличу, — хоч ти згинь! І де ти длявся? (Л. Укр.)]. Дмитро Дмитрий, Димитрий. дмух предик, разг. фук. дмухати (дмухаю, дмухаєш), дмухнути, -ну, -нёш и редк% дмухнути, -ну, -неш 1) дуть, дунуть, подуть; (только ртом разг. — ещё) фукать, фукнуть; (о ветре поэз. — еще) веять, повеять, пахнуть [Та вітер, бач, дмухав Усе по діброві (Метл.); Музиканти завзято дмухали в свої труби (Гонч.)\ Негр дмухнув на свічку (Ільч.); З гір дмухнув свіжий нічний вітрець (Донч.)]; 2) (только соверш. — о быстрых действиях) перен. фам. махнуть (куда-нибудь); (удирая) улепетнуть; (выпить) глотнуть, фам. выдуть, осушить (при названии сосуоа); (ударить) хватить [Взявши миленьку, 3 нею по долу.. Дмухнув додому! (Метл.); Примчали з казанок сивухи, Ентелл ії разком дмухнув (Котл.)]. днедавній, обл. днедавний уст* древний; старинный [І вдвох тихенько заспівать Ту думу сумную, днедавну (Шевч.)]. днйпа день [Була осіння сонячна днина (Коб.); Гармата котилась в дорозі війни Не першу днину, не першу годину (Мал.)]; випала ~на! разг. выдался денёк!; кожної ~ни (когда) разг. каждый день; о д н 6 ї ч у- д б в о Ї ~ни (когда) разг. в один прекрасный день. днйнка разг. денёк, денёчек; н у й днйнка вйпала! разг. ну и денёк задался (выдался)! днище 1) днище [Перевернув я човен днищем догори, заліз під нього й кожухом укрився (Донч.)]; 2) (донце под кудель) пряслица [Узяла днище й веретено (Квітка)]. Днінрб, редк. Дніпр, -ра Днепр [Дніпро геть собі розкинувсь (Шевч.); Реве та стогне Дніпр широкий (Шевч.)]. дніпрбвський, .редк. дніпровий днепрбвский. Дніпрогбс, -су (Дніпрянська гідроелектрична станція імені В. І. Леніна) Днепрогэс (Днепрбвская гидроэлектрическая станция имени В. И. Ленина). Дніпропетрбвськ Днепропетрбвск. Дніпропетрбвська ббласть Днепропетрбвская ббласть. дніпропетрбвський днепропетрбвский. дніпрянський редк. днепрбвский. Дністер, -три Днестр. дністрбвський, редк. дністрбвйй, дністрянський днестровский. дніти (днів) безл. светать, рассветать [Починало дніти (Горд.)]. дно дно [Кілька годин рухалися лощиною по дну міжгір'я (Гонч.)]; О іти, піти, пускати *н а дно разг. идти (иттй), пойти, пускать ко дну [Соціалістичний уклад став неподільно пануючою силою в усьому народному господарстві, всі інші уклади пішли на дно (Біогр. Сталіна)]; спускайся на ррої .перен. разг. пиши проп&ло! дноочисний, дноочищувальний техн. дноочистительный. днопоглиблювальний техн. дноуглубитель- % ный. днювальний, -ного сущ. воен. дневальный [Кличе мене днювальний^ до начальника, (перекл. г Короленка)]; б ^ т и ~ним быть дневальным; разг. дневалить. днювання днёвка [Похід тривав чотири дні, крім днювання на хуторі Окоп (Ковпак)]. днювати (днюю, днюєш) дневать [Днювати спинялися, як правило, в гаях та лісах (Шиян)]. днями нар. редк. на днях [Днями тут цілком закінчують молотьбу (Колг. Укр.% 1939, дньбвка дневка [Полки стали на дньовку (Гонч.)]. до 1 (кого, чбго) предл. 1) а) до (когб, чегб); І в некоторых выражениях — ещё) по (что); до какого-нибудь момента книжн. — ещё) впредь до [Червона Армія перемогла тому, що вона була вірна і віддана до кінця своєму народові.. (Іст. ВКП(б)); Довгі чорні коси упали до землі (Л. Укр.); Цієї ночі в землянці третьої роти до ранку горів вогонь (Верш.); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серцо від довгого пробування на чужині? (Коцюб,); Вона совала йому перед очі сухі і чорні, немов залізні, руки, голі до самого ліктя (Коцюб.)]; б) (раньше кого, чего) до (кого, чегб); перед (кем, чем); уст. прежде (когб, чегб) [Карпенко до війни працював трактористом (Верш.)]; до відпустки до отпуска; перед отпуском; прежде бтпуска (уст.); 2) а) (при обо- значении направленности действия, чувства к какому-нибудь предмету) к (кому, чему), (при сочетании некоторых согласных) ко [Серйозне місце в роботах VIII з'їзду партії зайняло питання про ставлення до середняка (Іст. ВКП(б)); До сонця нас Сталін привів (Сос); Як прапор, схиляється сонце до братських могил Погребища (Бажай); Вітрець весняний тихенько дише, Немов діток тих до сну колише (Л. Укр.)]; до чотирьбх додати один к четырём прибавить один; до ц ь б г о додаються документи канц. при сём прилагаются документы; в і д б з в а до всіх трудящих воззвание ко всем трудящимся; вперёд до нових перемог комунізму вперёд к нбвым победам коммунизма; завдання до річниці Жовтня задание к годовщине Октября; зайти до товариша зайти к товарищу; люббв до п р а ц і любовь к труду; нахил до фантазії склбн- ность к фантазии; ненависть до експлуататорів ненависть к эксплуататорам; підготуватися до з би рання врожаю подготбвиться к уббрке^урожая;, підійти до стола подойти к столу; прислухатися до слів прислушиваться к словим; приед- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)