ДО 415 до& натися до більшості присоединиться к большинству; трохи до сходу немного к востбку; б) (при обозначении адресата действия—переводится дат. п. без предлога); (иногда) с (кем,чем); редк.к (кому,чему) [А до кого ж я говорю? (Н.-Лев.); По садочку я ходила, До соловейка говорила (Чуб.); Ніхто не обізвався до неї (Коцюб.)] Коли сонце зійшло, до нього всміхнулись тільки червоні маки (Коцюб.); Наливайко повагом тричі вклонився до козаків (Ле)]; говорить до себе говорит сам себе; (разговаривает) говорит сам с собой [Андрій гасне відразу і вже більше до себе говорить:— З'їли мене.. Взяли та й з'їли (Коцюб.)]; пис&ти до кого писать кому; уст. к кому [Пишу до Вас, бо так схотіла (Тич.)]; привітний до кбго приветлив ^ласков) с кем, приветлив (ласков) к кому [Аж серце стиснулося, так хотілося, щоб він знову був до неї привітний (Вас.)]; привітатися до кого поздо- рбваться с кем [— Що там чувати, розказуйте!.. — привітався до нього господар (Коцюб.)]; в) (при обозначении учреждений, организаций, которым адресуется заявление) в (что); до Президії АН в Президиум АН; г) (при обозначении связи с какой-нибудь группой, сферой) к (кому, чему); належати до к л & с у пролетаріату принадлежать к классу пролетариата; д) (в заглавиях) к (чему); до питання про походження мови к вопросу о происхождении языка; 3) (при обозначении движения внутрь, в пределы чего, в группу людей) в (что); (при сочетании некоторых согласных) во [Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви (Верш.); Руднев провадив партійні збори, розмовляв з тими, що мали вступити до партії (Воронько)]; він пішов до театру он пошёл (ушёл) в театр; звернутися до м і л і ц і ї обратиться в милицию; х о- дйти до школи ходить в школу; 4) (при обозначении объекта действия) за (кого, что); (после глаголов «идти», «вставать», «сзывать» и под.) на (кого, что) [Алі взявся до роботи (Коцюб.); По черзі бралися до праці і до книг (Бажан); Схопилась голота до панського чуба (Тич.); Сини пополуднали й пішли знов до роботи (Н.-Лев.); В останній раз шотландський люд До бою він скликає (Л. Укр.)]; 5) (при обозначении назначения предмета) для (чегб); (реже) к (чему) [Знов подолана, я не маю сил до бою (Л. Укр.)]; 6) (при обозначении условий действия) редк. обл. при (чём) [Сторож Юхим із якимось сусідом у зеленому поясі сидять за столом, читають до кухонної гаснички із завжди надбитим склом (Вас); Полюбила пройдисвіта, А до місяця стоя! (Чуб.)]; О до цієї пори до сих пор; байдуже йомудовсьб- г о см. байдуже; в й п и ти до кого разг. уст. выпить за кого; добирати до масті подбирать под масть; звести до кого погляд взглянуть на кого [І з долу вгору він до мене звів такий болючий погляд (Л. Укр.)]; миг- т й т ь червоне до сонця мелькает красное на солнце [3 будинків вибігають дівчата і тільки мигтять червоним до сонця (Коцюб.)]; не промовити слова до себе не разговаривать [между собой или друг с другом] [Усі сердиті.. Слова не промовлять до себе (Коцюб.)]; обо в'я зкбвий до виконання обязательный к исполнению [Постанови і розпорядження Ради Міністрів Української РСР обов'язкові довиконаний на всій території Української РСР (Конст. У РСР)]; од кінця до кінця (при глаголах движения) из конца в конец [Він ще раз проходить його од кінця до кінця, самотній і безпомічний (Коцюб.)]; підступило до горла подкатило к горлу (под горло); подібний до» чого похожий на что [її змарніле обличчя подібне до Лукашевого (Л. Укр.)]; сісти до столу сесть з.а стол; сесть к стол^ [Всі сіли до столу (Коцюб.)]; скласти да н і г сложить к ногам [Ні зброї вони, ні своїх корогов Едварду до ніг не зложили (Л. Укр.)]; упасти до ніг уп&сть » ноги [— Я батькові до ніг упаду, —нахваляється Катря (Вовч.)]; у три чоловіка до землі разг. в три (человеческих) роста от земли [Сонце стоїть низько, так, у три чоловіка до землі (Коцюб.)]\ як до погбди разг. смотря по погоде. до 2 нескл. сущ. ср. р. муз. до. добй 1) пора; (иногда—ещё) время [Ніч була темна, а доба пізня (Н.-Лев.)]; в пізню ~бу поздно ночью [В пізню добу він побудив товаришів (Н.-Лев.)]; літньої '—'бй (когда) в летнюю пору, в летнее время; о п і в н і ч- н а ~бй полночный час; 2) B4 часа) сутки [Другу добу лютує^ хуртовина (Трг/бл.)]; в і д ~бй (как) посуточно; д в і ~би двое суток; другої <-^бй (в значении обстоятельства времени) на вторые (на следующие) сутки [Загін ми догнали другої доби (Верш.)]; кожної ~бй (когда) каждые сутки, ежесуточно; під таку ~бу в такую пору; ціла ^й целые сутки; (без перерыва — ещё) круглые сутки [Електрифікація дала змогу провадити молотьбу цілу добу (Куч.)]; 3) (продолжительный промежуток, выделяемый по какому- нибудь явлению) эпоха; (иногда) время, пора [Тих орден Леніна вінчає, Ато служить Сталінській добі (Мас.)]; рання г^бй української історії ранняя пора (эпоха) украинской истории. добавити см. добавлйти. добавитися см. добавлятися. добавка разг. добавка; (реже) добавок; на (в) ~ку вдобавок, в придачу. добавлення добавление. добавляння добавление. добавляти, -ляю, -лйсш, добавити, -влю, -виш добавлять, добавить. добавлятися, -ляюся, -лйешся, добавитися, -влюся, -вишся добавляться, добавиться. добавок, -вка разг. добавок. добазікатися, -каюся, -каєшся разг. доболтаться.
|