доб т 416 Доб добалакуватися, -куюся, -куєшся, добалака- і тися, -каюся, -каєшся -разг. договарива- , ться, договориться; фам. доболтаться, добачити, -чию, -чаєш, добачити, -чу, -чиш видеть, увидеть; (преим. с отрицанием — ещё) замечать, заметить, разг. примечать, приметить; (перен книжн* — ещё) усматривать, усмотреть [Перевагу нашу я добачаю найголовніше в тому, що ми поставили собі завданням перевести наші ідеї в життя (Коцюб.); Ніхто нічого не добачив, ніхто нічого *не дізнався (Мирн.); Оповідання це збереглося в уривках., проте все ж можна добачити в ньому риси примітив-, ного світогляду і примітивного ідеалу (Л. Укр.)]. дбберман-пінчер, -ра доберман-пинчер. добивання 1) добивание; доколачивание; при- канчивание; 2) добивание. Ср. добивати 1—2. добивати, -ваго, -ваеш, добити, -б'ю, -б'єш 1) добивать, добить, разг. доколачивать, доколотить; (убивать раза. —'- еще) приканчивать, прикбнчить [Це завдання-— добити народництво, як ворога марксизму — випало на долю Леніна (Іст. ВКП(б))]; 2) (приводить в негодность) добивать^ добить; 0 ~бйти в і к у разг. дожить (век); закбн- чить жизненный путь [3 ким дожить? Добити віку вікового? (Шевч.)]. добиватися, -ваюся, -ваєшся, добитися, -б'юся, -б'єшся 1) добиваться, добиться [.. комуністи всюди добиваються об'єднання і порозуміння між демократичними партіями всіх країн (Комун. ман.)\ 3 прапором Леніна добились ми вирішальних успіхів у боротьбі за перемогу соціалістичного будівництва (Сталін)^ зватися свогб ставить на своём; разг. добиваться своего; битися перембги над вброгом добиться победы (торжества) над врагом; не ~бйтися толку разг. не добиться толку; 2) (только несоверш.: лезть насильно) ломиться [В двері котельні добивались охоронники (перекл. з М. Островського)]; зватися у відчинені двері перен. ломиться в открытую дверь; 3) (доезжать, доходищь) разг. добираться, добраться [Машина у них коло греблі застряла, так вони пішки добились до нас (Корн<)]\ 4} страд, з. (несоверш.) добиваться; доколачиваться; приканчиваться; добиваться; ср. добивати 1—2. добирання 1) подбор; подбирание; 2) отббр; отбирание [Уява закінчує процес вивчення, добирання матеріалу і остаточно формує його в живий, позитивно чи негативно значний соціальний тип (перекл. в Горького)]. Ср. добирати 2—3. добирати, -раю, -равш, добрити и дібрати (доберу, добереш) 1) добирать, добрать; 2) (находить подходящее, сходное) подбирать, подобрать [Необхідно добрати хороші кадри (Прол. пр.% 1940, /)]; 3) (выбирать некоторое количество из большего) отбирать, отобрать [Старанно добираючи все цінне, що дав у своїх творах Гегель, Ленін послідовно розкриває хибність гегелівської ідеалістичної позиції (Біогр. - Леніна)]; 4) (смыслить) понимать^ понять; разг. разбирать, разобрать; (догадаться) сообразить [Спершу важко було.* Заважав шелест комишу, не добирав змісту окремих слів і речень (Риб.V, Надія дивилась на нього і * не могла добрати, чи правду він говорить, чи жартує (Шиян); Якими дворами, якими стежками зникли козаки, вона ніяк добрати не змогла (Ле)]; 5) (о пигце) разг. редк. доедать, доесть; О "Обрати до с м а к ^ выбрать по вкусу [Ви й сукню добрали до свого смаку(Н.-Лев.)У,~яя розуму («є теря- ться)разг. находиться, найтись;-~ти смаку входить, войти во вкус; ~брати смілості набраться смелостиїразг. расхрабриться [Ото він смілості доорав I став до куцого казати (Руд.)]; обирати с п 6 с о б у изыскивать средство (средства); не ~брав рбзуму, що відповісти не. нашёлся, что ответить; не *~ти слів не находить, не найти слов; не «-обирати смаку в чому не находить вкуса в чём. добиратися, -риюся, -риєшся, добратися, -беруся, -берешся 1) добираться, добраться (до кого, до чего и куда) [Він біг вулицею й мав одно бажання;, швидше добратись додому, сховатись од людей, од сорому (Коцюб.)]; 0 ^пралося до півдня разг. время подходило (подошлб) к пблудню; время приближалось к пблудню; обиралося за північ разг. переваливало за полночь; і ~биратися ^до /п р а в д и добираться до правды; разг. докапываться до правды; 2) страд, г. (несоверш.) добираться; подбираться; отбираться; ср. добирати 1—3. добирач, ^-чаі подббрщик;«*^ч хутра подборщик мехов. добирачка подборщица. добити см. добивати. добитий 1) добитый; доколоченный; приконченный; 2) добитый. Ср. добивати 1—2.> добитися см. добиватися. добича и редк. дббич, -чі добыча [Як послу жить доля, то цього року буде велика доби* (Вовч.)]. добйчник арх. разбойник [А з байраку сорої і чотири Добичників виїздило (Чуб.)]. добігати, -гаю, -гаєш, добігти, -біж$, -бі ясйш 1) добегать, добежать [Вони добігают до паркана, що відгороджує сад від вулиі (Трубл.); Першим добіг до моря Марк (Трубл.)]; 2) обл. перен. у приближаться приблизиться [Червень місяць добігав уж до кінця (Фр.)]; 3) (только соверш.: прцоі рести) обл. захватить [Мабуть чи не сухот добігла (Барв.)]. добігатися, -гаюся, -гаєшся добегаться. добігти см. добігати. добілювати, -люю, -люєш и добіляти, -лйв -ляеш, добілити^ -білю, -білиш добеливат] добелять, добелить. добілюватися, -лююся, -люешся, добіляти® - ляюся, і -л яєшся до беливаться, до бе л ять( [Добіляються полотна, розстелені по зем, (Вовн.)]. добіляти см. добілювати. > добілити ся *см. добілюватися, » дббїр (род. доббру) 1) подббр; разг. подбор] [Ленін говорив, що питання про добір люд є одним з дсповних питань будівництва < с
|