Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Доб 417 доб ціалізму {Сталін)];~р книг з хімії под- І бор книг по химии; статевий ~р виол. половой подббр; 2) отбор; ~р кандидатів отбор^кандидатов; природний ~р биол. естественный отбор. Ср. добирати 2—3; 3) спец. добор; ср. добирати 1. добірка спец. подборка [Кілька раз на декаду «Стахановець» подає змістовні добірки «По нашому району» (Ком., 1939, IX)]. добірний 1) отборный [У кожній групі вивішено стінні газети з добірним матеріалом і влучними карикатурами (Шиям)]; ~на лайка отборная ругань; ~не коло людей избранный круг людей; 2) (красивый) изящный, изысканный [Добірне все було, як у велике свято (Рил.)]; 3) (о величине) крупный [Осіння ніч плакала добірними дощовими краплинами (Риб.)]. добірність, -ності изящество, изысканность. добірно нар. изящно, изысканно. дбблеспий доблестный [В цих великих битвах наші доблесні бійці, командири і політпра- цівники вкрили невмирущою славою бойові прапори Червоної Армії.. (Сталін)]. доблесно нар. доблестно [Сотні тисяч робітників, селян, інтелігенції України пішли на фронт і доблесно билися в рядах Радянської Армії (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. доблесть, -ті доблесть [Багато колгоспників показують приклади трудового героїзму і доблесті (Ком., 1939, XI)]; медаль «За трудову дбблесть» см. медаль. добовий суточный; (производимый из расчёта за сутки или происходящий по суткам) посуточный; ~в& готовність мор. суточная готбвность; ~вб чергування суточное дежурство (продолжающееся сутки); посуточное дежурство (производящееся по суткам)\ ~вйй рух планет суточное движение планет. добові 1) прил. см. добовий; 2) (род. добових) сущ. суточные. доборотися, -борися, -борешся доборбться. дббра (род. добр) уст. богатства; (земельные — ещё) имения [Косинський умів перелічувати добра Острозького (Ле)]. добраний 1) подобранный [186 добраних і перевірених товаришів зібралося в залі міськради (перекл. з Федорова)]; 2) отобранный. Ср. добирати 2—3. добраніч неизм. покойной ночи, спокойной ночи, дбброй ночи [— Прощайте, Насте Михайлівно, — добраніч! — Прощай, Мела- сю, — добраніч! (Воен.); Соломія сказала матері добраніч і собі пішла слідком за ним (Н.-Лев.)]. добрити см. добирати. добратися см. добиратися. дббре 1) прил. см. добрий; 2) нар. хорошо; разг. хорошенько, ладно, знатно; (приятно) славно; (удачно) благоприятно; (изворотливо) лбвко; (прочно) крепко; (много, сильно) основательно, порядочно, порядком, изрядно [Вона добре чула розмову в сусідній кімнаті (Тру6л.); Сухо потріскувало гілля в добре, по-мисливському складеному вогнищі (Верш.)]; <-~ре жйти хорошо жить; I (в довольстве и весело) жить припеваючи (разг.); ~ре писати хорошо (разбор- I 27—1211 чиво: чётко) писать; г^ре попоїсти хорошб [разг. основательно; (сытно) плотно] поесть; ~ре пригадати хорошенько (точно: доподлинно) вспбм- нить (припомнить) [Я не міг добре пригадати, де саме я цю особу бачив (перекл. з Салтикова-Щедріна)]; ^ре-т а- к и хорошо-таки; разг. порядочно, порядком; н є /^ре почути плохо расслышать, ослышаться; слухайте /^ре хорошб слушайте; разг. слушайте хорошенько; чоботи ~ре прийшлйся сапоги хорошб пришлись, сапоги оказались впору; 3) (в значении сказуемого) хорошб [I добро Хариті на ниві, і страшно (Коцюб.); Добре, що ти вже прийшов (Коцюб.)]; <^ре б у- л б б хорошб было б, не худо было б; ~ре навесні в лісі хорошб весной в лесу; ~ре, що він цього не знав хорошб, что он этого не знал; все ~ре всё [обстоит] хорошб, всё [обстоит] благополучно; це ~ре з вашого боку это хорошб с вашей стороны; 4) част, (для выражения согласия) хорошб; разг. ладно, идёт, изволь; (после колебания) разг. так и быть, куда ни шло; обл. добро [Добре, синку, нехай і по-твоєму (Квітка)]; 5) (род. доброго) сущ. хорошее; всього ~рого!, на все ~ре! всего хорошего!, всего доброго!; счастливо!, счастливо оставаться!; на ~ре п і ш л б послужило в пользу; разг. пошло впрок; не на ~ре (в значении сказуемого) разг. не к добру; справа повернула на ~ре дело приняло хорбший оборбт; це на ^~ре это к добру; 6) союз разг.: ^ре> щ о благо. добренький уменыи., ласк. разг. дббренький [Соціалістична дисципліна праці, підкреслював Ленін, народжується не з добреньких побажань і не падає готовенькою з неба (Ком., 1939,1)]. добрести, -реду, -редёш разг. добрести [Він до Михайловського добреде помалу (Дмитр.)]. добрехатися см. добрїхуватпся. добривати, -ваю, -вйеш, добрити, -рию, -рйеш добривать, добрить; (только соверги.: окончить брить — ещё) отбрить. добриватися, -ваюся, -вйвшся, добритися, -риюся, -рйвшся добриваться, добриться. добривечір неизм. добрый вечер [Добривечір, сусіде мій! (Гл.)]. добриво удобрение [Збільшується виробництво комбайнів та інших сільськогосподарських машин, мінеральних добрив (Пост. XIX Плен. ЦК КП(б)У)]. добридень неизм. здравствуй; дббрый день; (форма вежливости и при обра ^нии ко многим) здравствуйте [—Добридень!—сказав сміючись Бреус (Скляр»)]; н а ~нь дав^І- т и уст. здороваться. добризкувати, -кую, -куєш, добризнути, -ну, -неш добрызгивать, добрызнуть. добрий 1) добрый [Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду (Л. Укр.); Спасибі вам, серце, за добре слово (Коцюб.)]; винятково ~ра людина исключительно дббрый человек, человек рёд- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)