Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
док 433 Док докипати, -паю, -пбвш, докипіти, -плю, -пйш докипать, докипеть. докисання докисание. докисати, -саю, -савш, докиснути, -ну, -неш докисать, докиснуть. дбкіль см. дбки. докінчувати, -чую, -чуєш, докінчити, -чу, -чйш доканчивать, докончить [Будем домолочувать, ворога докінчувать, За проводом партії всі гвинти загвинчувать (Тич.)]. докір, -кору укор, упрёк; (только ед. ч. — ещё) укоризна, уст. пеня; (придирчивое замечание — ещё) попрёк [В її погляді Данило прочитав і докір, і запитання (Коп.); Та не в докір тобі се я говорю, Ти висловив лиш те, що дума всякий (Фр.); Докори і сварки підіймали стару ворожнечу (Коцюб.)]; ~кбри сбвісті (сумлін- н я) укоры совести, угрызения совести [Олег почував докори сумління від того, що він досі не о дві дав Валю (перекл. з Фадеева)]; без найменшого ~к6ру сбвісті без малейшего угрызения совести; разг. без малейшего зазрения сбвести; робити, зробити ~р (кому) укорять, укорить (кого); не в ~р (не на ~р) сказати безл. не в укор (не в упрёк; будь сказано. докірливий укоризненный [Самсонові докірлива та мова У серці тяжко, гостро віддається (Л. Укр.)]. докірливість, -вості укоризненность, укоризна [Він з презирливою докірливістю щулився на Мешкова (перекл. з Федіна)]. докірливо и редк. докірно нар. укоризненно [— Як? — примружив очі і докірливо запитав Щорс (Скляр.); — Ну, а чи хоч гарна ж вона? — ще раз допитується котрийсь... — Хто, Оксана? — Щур докірно подививсь на товариша (Вас.)]. Докія Евдокйя. доклад, -ду портн.у сапожн. приклад. докладання докладывание. до клад йти, -даю, -даєш, доклбсти, -ладу, -ла- дёш 1) прибавлять, прибавить, добавлять, добавить [До книжок докладає своє розумне слово (Сл. Гр.)]\ ~ти [всіх, багато] зусиль (всіх сил) прилагать, приложить [все] усилия (все силы); (соверш. преим. є преш. ер. —еще) понести мнбго трудов [Готуючись до виборів, наш народ усіх сил докладав, щоб достойно зустріти це всенародне свято новими успіхами (Вісті, 1938, VII); Радість сповнювала вщерть молодого лейтенанта, і йому доводилося докладати зусиль, щоб стримувати її (Собко)]; ~ти рук перен. прилагать, приложить руки [Не було в селі жодної людини, яка б не доклала своїх рук до тієї станції (Куч.)]; 2) (сообщать) разг. докладывать, доложить [П а л а ж к а: Товариш Будьонний, вітаю від колгоспу «Смерть капіталізму» і докладаю, що весь колгосп наш запрошений до Москви на виставку за роботу нашу (Корн.)]; 3) (только несоверш.) (кому) обл. подшучивать (над кем); смеяться (над кем) [Молодиці жартували, докладали одна другій, знов співали, то переставали, то знов починали (Н.-Лев.)]. докладатися, -дйюся, -даєшся 1) прибавляться, добавляться; прилагаться; 2) докладываться. Ср. докладати 1—2. дбкладка обл. острая насмешка, острота [Почну... — глузувати... Вже на до кладки я лихий (Квітка)]. докладний 1) подробный, обстоятельный; (о слишком длинной речи или письме — ещё) пространный [На докладну розмову вже не було часу, бо під'їздили до аеропорту (Трубл.); Та кухар перебив йому докладну мову, Про щось питаючи (перекл. Рильського)]; 2) обл. точный. докладність, -ності 1) обстоятельность, подробность (реже); пространность; 2) точность. Ср. докладний 1—2. докладно нар. 1) подробно, обстоятельно; пространно [Перед кожною бойовою операцією комісар докладно інструктував політ- керівників (Шер.); Він розповідав мені про себе, як людині свіжій і новій, докладно, з подробицями (Козач.)]; говорити ^но говорить подробно (обстоятельно; излишне длинно: пространно); разг. распространяться; 2) точно [Я пішов з ним, все ще не знаючи докладно, чи то сон, чи ява (Фр.); Докладно нічого не міг згадати (Коцюб.)]. Ср. докладний 1—2. докласовий доклассовый. докласти см. докладати. доклеїти см. доклеювати. доклеїтися см. доклеюватися. доклепати см. доклепувати. доклепування доклёпывание. доклепувати, -ную, -пуеш, доклепати (доклей аю, доклепаеш и доклеплю, доклеплеш) техн. доклёпывать, доклепать.. доклеювання доклеивание. доклеювати, -лсюю, -лбювш, доклеїти, -лею, -леїш доклеивать, доклеить. доклеюватися, -л?ююся, -дёювшся, доклеїтися, -лбюся, -лбїшся доклеиваться, доклеиться. докликатися, -лйчуся, -лйчешея дозваться [Де ти бродиш, моя доле! Не докличусь я тебе (пісня)]. докльовувати, -льбвую, -льбвуеш, доклювати, -люю, -люєш доклёвывать, доклевать. докбваний докбванный. доковий мор. доковый. докбвка доковка. докбвування докбвка. докбвувати, -кбвую, -кбвуеш. докувати, -кую, -куёш доковывать, доковать. доколбти см. доколювати. доколупати см. доколупувати. доколупатися см. доколупуватися. доколупувати, -ную, -пуеш, доколупати, -паю, -павш доковыривать, поковырять. доколупуватися, -пуюся, -пуешся, доколупатися, -пйюея, -пнешся доковыриваться, поковыряться [Се була одна з тих грубих натур, у яких душі не доколупаєшся (Фр.I. докблювати, -люю, -дювш, доколбти, -колю, -кблеш доказывать, доколбть. доконаний: ^>шай факт совершившийся факт; ~иий вид грам, совершенный вид. 28-1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)