док 435 ДОЛ докторальний докторальный. докторйльність, -ності докторальность. докторант докторант. докторантський докторантский [3 листів., видно, що крім докторантської роботи, він працював ще над багатьма іншими науковими питаннями (Рад. Укр., 1946, III)]. докторантура докторантура. докторський докторский. докторша разг. докторша. доктрина доктрина [За деревами не бачити лісу — це основна риса дрібнобуржуазної доктрини (Ленін)]. доктринёр, -ра доктринёр. доктринёрство доктринёрство [Ленін нещадно критикує «ліве» доктринерство, догматичний, шаблонний підхід до революційних завдань, небажання вести роботу серед широких мас (Біогр. Леніна)]. доктринерський доктринёрский. докувати ! см. доковувати. докувати2, -кую, -куёш (о кукушке) окбнчить куковать. докульгйти, -гйю, -гйбш разг. доковылять. докумбкатися, -каюся, -каєшся разг. докумекаться (обл.); смекнуть [Раптом заголосила жінка, її серце відчуло біду раніше, ніж докумекався чоловік (Пани)]. документ документ [В просторих залах музею Шевченка зібрано дуже багато матеріалів і документів (Літ. газ., 1950, ІІІ)\ Доповідь Сталіна на XVIII з'їзді ВКП(б) є програмним документом комунізму.. (Біогр. Сталіна)]. документальний документальный; /^ний фільм документальный фильм [Складна справа — у невеликому документальному фільмі розповісти навіть про один день республіки (Літ. газ., 1951, V)]. документальність, -ності документальность. документально нар. документально. документація документация. документувати, -нтую, -нтуеш документировать. документуватися, -нтуюся, -птуешся документироваться. докупати х, -пйю, -паеш (окончить купать) докупать. докупати 2, -пйю, -пйеш см. докупбвувати. докупитися г9 -паюся, -павшся докупаться. Ср. докупати х. докупитися2, -пйюся, -пйвшся см. докупбвува- тися. докупи нар. вместе; книжн. воєдино [Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Шевч.); Все те зливається докупи в якийсь чудний гомін (Мирн.)]; збитися ~пи сбиться вместе (книжн. воєдино); разг. сгрудиться [Послухали, усі докупи збились І у Ведмедика гуляти заходились (Гл.)]. докупити см. докупбвувати. докупитися, -куплюся, -купишся (преим. с отрицанием «не») докупиться. докупка покупка. доку плити см. докупбвувати. докуплятися см. докуповуватися. докупний докупнбй. докупбвування до купание, докупка. докупбвувати, -пбвую, -пбвувш и докупляти, -ляю, -ляеш, докупити, -куплю, -купиш докупать, докупить, прикупать, прикупить [Трохи не стане деревні па хату, треба докупити (Сл. Гр.)]. докуповуватися, -пбвуюся, -пбвуєшся и докуплятися, -ляюся, -дйешся докупаться, прикупаться. докурити см. докурювати. докуритися см. докурюватися. докурювати, -рюю, -рювш, докурити, -кур іо, -куриш докуривать, докурить [Максим докурив люльку, вибив попіл (Вас.)]. докурюватися, -рююся, -рювшся, докуритися, -курюся, -куришся докуриваться, докуриться. докучання докука; надоедание. докучити, -чию, -чйбш, редк. докучити, -ч^, -чиш (кому) докучать, редк. докучить (кому); (вызывать чувство скуки—ещё) надоедать, надоесть (кому), наскучить (кому); (причинять досаду, неприятность — ещё) досаждать, досадить (кому); (только несоверш. — мучить, донимать — о мысли, о чувствах — ещё) преследовать (кого) [Вона світила очима і всім докучала (Коцюб.); Кашель докучав йому щораз гірше (Фр.)\ Емене докучило врешті сидіти на гарячій землі (Коцюб.)]', як біда ~чить, то й рбзуму научить поел, придёт беда — купишь ума. докучливий, (реже) докучний докучливый, надоедливый, назбйливый; (постоянно преследующий разг. — ещё) неотвязчивый, неотвязный [Вона відсувається від докучливого променя (Коцюб.)]. докучливість, -вості, (реже) докучність, -ності докучливость, надоедливость, назбйливость; неотвязчивость, неотвязность. Ср. докучливий. докучливо, (реже) докучно нар. докучливо, надоедливо, назойливо; неотвязчиво, неотвязно [Вітер докучно свистів коло вух (Коцюб.)]. Ср. докучливий. докучний см. докучливий. докучність см. докучливість. докучно см. докучливо. долагоджувати, -джую, -джуеш, долагодити, -джу, -диш разг. оканчивать починку, окбнчить починку [Чи ти скоро долагодиш воза? (Сл. Гр.)]. доли джу вати, долбдити редк. см. долагоджувати, доли год йти. долйдний 1) складный; стройный [Добрі люди доглядали.., Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Гл.)]\ 2) (дельный, разумный) толкбвый; разг. путный [Ця не зовсім до- ладна промова збудила залу. Присутні заворушились, зашептались (Шовк.)', А щоб була доладна рада.., Пускать на раду всіх хвостатих, А куцих не пускать (Ґл.)]. доладність, -ності складность; стройность [Жихарєв завжди добивався якоїсь особливої, тільки йому одному зрозумілої доладності (перекл. з Горького)]. Ср. долйд- ний 1. доладно нар. 1) складно; стрбйно [Вона говорила ласкаво, весело, доладно (перекл. з Горького)]', 2) толково; разг. тблком; уст. путём. Ср. доладний 1—2. долазити, -лижу, -л&зиш, долізти, -зу, -зеш долезать, долезть; (с трудом доходить —
|