дом 439 дом домішати см. домішувати2. домішка примесь; разг., спец. пбдмесь; разг. подмеска [Більшість кам'яновугільних верств Донбасу містить порівнюючи малозольну органічну масу, але в деяких з них спостерігаються включення мінеральних домішок (Геол. ж., 1951, 4)]. домішувати г9 -шую, -шувш, домісити, -мішу, -місиш 1) (меся, добавлять) примешивать, примесить, подмешивать, подмесить; 2) (оканчивать месить) домешивать, домесить. домішувати 2, -шую, -шувш, домішати, -шаю, -шавш 1) (мешая, добавлять) примешивать, примешать, подмешивать, подмешать; 2) (оканчивать мешать) домешивать, домешать. домішуватися, -шуюся, -шуешся 1) примешиваться, подмешиваться; 2) домешиваться. Ср. домішувати1'2 1—2. домкрат техн. домкрат [Стовпи громохкі. Палі риштувань. Підойми зігнуті. Поламані домкрати (Бажан)]. домкратний техн. домкратный. дбмна мет. домна [В роки війни Радянська країна воювала і будувала. Ні на один день не припинялась робота по будівництву нових промислових підприємств, шахт, домен, електростанцій (Біогр. Сталіна)]. домобудівництво, домобудування домостроительство, домостроение [Збудувати два комбінати стандартного домобудування і організувати масове фабрично-заводське виробництво стандартних будинків (Зак. п'ят. план)]. домовий 1) домовый; ~ва книга домовая книга; 2) обл. домашний [Домового злодія не встережешся (Ном.)]. домовий, -в6го сущ. см. домовик. домовик, -кй миф. домовбй [Коли переїжджа- . ли на квартиру, бабуся .. почала викликати домовика (перекл. з Горького)]. домовина гроб [Не на ліжко — в домовину Сиротою ляже! (ШевчМ Чекає на ката ганьба й домовина, Де б чоботом він не ступив. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів 1 (Бажан)]. домовинка уменьш. гробик [От уже й домовинку принесли новеньку, всипали квітками пахучими та зіллям (Вовч.)]. дом6вйти см. домовляти. домовитий домовитый [Біля віконець кількох хат юрмились різномасті голуби, уже розведені домовитими хлопчаками (Ряб.)\ І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі (Фр.)]. домбвитися см. домовлятися. домовитість, -тості домовитость. домовласник домовладелец. домовласниця домовладелица. домовласницький домовладельческий. домовленість, -ності договорённость; уговбр. ДОМОВЛЯТИ, -ЛЯЮ. -ЛЯ6Ш, ДОМбВИТИ, -ВЛЮ, -виш 1) договаривать, договорить, досказывать, досказать [Тільки бачу, Маруся щось так, як не домовляє: то у землю очі спустить, то щось у думці має собі (Вовч.); Йон лиш звичайно привітався, а решту домовив очима (Коцюб.)]] 2) редк. упрекать, упрекнуть (когб), укорять, укорить (ког6|; уст. выговаривать, выговорить (кому) [— Бач, ти об мені й не думаєш І — домов л я йому (Вовч.)]. домовлятися, -ляюся, -ляешся, домбвитися, -влюся, -вишся 1) договариваться, договориться, уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться; (заключать договор — еще) входить в соглашение, войти в соглашение; (условливаться о цене, плате разг.—ещё) рядиться (несоверш.)\ разг. сладиться (соверш.) [Пішов Василь до ковалів— погомоніти, домовитись про перші роботи для цегельні (Коп.)\ Тільки домовся з нею так, щоб вона про мене не знала (Шевч.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) договариваться, досказываться; ер. домовляти 1. домоводство домоводство. домоволодіння домовладение. домогосподарка домохозяйка [Обрали редколегію з домогосподарок, які виявили себе на громадській роботі (Прол. пр., 1939, V)]. домогтися см. домагатися. домбк, -мка уменьш. дбмик; прен. домишко [Ось домок опальний, де бідна няня при мені жила (перекл. з Пушкіна)]. домолбти см. домелювати. домолотий домблотый. домолбчувати, -чую, -чуєш, домолотити, -лоч;ь -лбтиш домолачивать, домолотить [Хліб домолочувати треба було (Барв.)]. домонополістичний домонополистический [..капіталізм старий, домонополістичний, переріс і розвинувся в капіталізм монополістичний, в імперіалізм.. (Сталін)]. домонтйр, -ря арх. тиходбм (уст.)\ домосед [Хай товариство сміється з мене, що я., домонтар (Барв.)]. домонтйрка арх. домоседка. домонтарство арх. домоседство. домоправитель, -теля уст. домоправитель. домоправителька уст. домоправительница. доморббний домодельный. доморббщина прен. домодельщина. доморбслий доморощенный [Та се моя кобила, навіть усі скажуть, що вона доморосла, а не купована (Киев. у. — Сл. Гр.)]. доморбчитпся, -чуся, -чишся разг. довозиться. доморбщений доморбщенный [От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! (Коцюб.)]. домосід домосед; уст. тиходбм [Письменник не може бути домосідом (Літ. газ., 1940, /)]. домосідка домоседка. домосідство домоседство. домостити см. домбщувати. домострбївський книжн. домострбевский. дом от йти см. домбтувати. домотатися см. домотуватися. домотканий домотканный; обл. самоткбнный. домбтувати, -мбтую, -мбтуеш, домотати, -мо- тйю, -мотаєш доматывать, домотать. домбтуватися, -мбтуюся, -мбтуешся, домотатися, -мотаюся, -мотнешся доматываться, домотаться. домоуправління домоуправление. домохазяїн домохозяин [Всього за дев'ять років (з 1906 по 1915 рік) з общини виділилось понад два мільйони домохазяїв (Іст. ВКП(б))]. домохазяйка домохозяйка.
|