Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дом 438 дом (Головко); Що ж, вона — хороша, чула, і прониклива дівчина.. І наполеглива: захоче чого —доможеться (Шовк.); Український народ в дружбі з усіма братніми народами домігся перемоги над своїм ненависним ворогом — гітлерівською Німеч- І чиною (Гал.)]; ^гйтися популярності искать популярности. домйзування домазывание. домйзувати, -зую, -зуеш, домазати, -мйжу, -мйжеш домазывать, домазать [Настя, молода дівчина, домазувала припічок (Н.-Лев.)]. .домазуватися, -зуюся, -зуешся домазываться. домалювати см. домальбвувати. домальований дорисбванный. домальбвування дорисбвывание, дорисовка. домальбвувати, •льбвую, -льбвуєш, домалювати, -лиш, -ліобш дорисбвывать, дорисо-- в&ть [Кожної вільної хвилини вона домальовувала картину на завтра на вечір (Коп.)]. домальовуватися, -льбвуюся, -льбвуєшся до- рисбвываться. домарксистський домарксистский. домастити см. домащувати. домаха уст. разг. дамасская с?бля, клинок [Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує Щевч.)]. Домаха разг, ДомнаТ^ ч домйцуватися, -цуюся, -цуєшся, домацатися, -цаюся, -цаешся дощупываться, пощупаться ; [Я почав злегка допитувати.., заходив з різних боків, але, окрім звичайних сварок та ворогувань, нічого не домацався (Ф/>.)]. домашні 1) прил. см. домйшпій; 2) (род. домашніх) сущ. дом&шние [До одного столу із дітьми [Оленка] не сяде, за страву, що домашні їдять, не візьметься (Горд.)]. домашній домашний [Іван охоче оповідав про своє життя домашнє (Коцюб.); Домашні господарки вивчають історію громадянської війни (Ком., 1938, II)]. домащування домазывание. домащувати, -щую, -щуеш, домастити, -мащу, -мастиш домазывать, домазать. домащуватися, -щуюся, -щуєшся домазываться. дбмбра муз. дбмбра [Старий натхненно співав. Бриніла, промовляла домбра (Донч.)]. домелений домблотый, домелювати, -люю, -лювш, домолбти, -мелю, -мёлеш домалывать, домолбть. домелюватися, -лююся, -лювшся домалываться. домен, -ну ист. домен. дбменний мрт. дбменный; ~на піч дбмен- ная печь [Руда і кокс ідуть у доменну піч (Вишня)]. дбменщив мет. дбмешцик [Доповідач докладно розповів, як доменщики їх' печі добилися рекордної продуктивності праці (Ком., 1939, ГІІ)]- домести см. домітати. і доместик, -ку текст, доместик. доместикація с.-х. доместикация, дометати *, -мечу, -мбчеш карт, дометать, дометати а см. дометувати, дометнути, -ну, -нбш дометнуть, добрбсить (с силой). дометувати, -мбтую, -мбтуеш, дометати, -тйю, -тйєш (о шитье) домётывать, дометать. дометуватися, -мбтуюся, -мётуешся домётываться, домив йти, -вйю, -виєш, домити, -мию, -миєш домывать, домыть [Хай уже дівчата домивають [посуд]. Ідіть собі! (Головко)]. домиватися, -вйюся, -вйєшся, домитися, -миюся, -миєшся домываться, домиться. дбмик уменьш. дбмик [В глибині двору стояв домик з високим піддашшям і з двома освітленими вікнами (Туд.)]. домилювати, -люю, -люєш, домилити, -лю, •лиш домыливать, домылить. домин йти, -нйю, -ниєш, дом'яти, -мну, -мнёш 1) доминать, домять [Доминай-бо швидше перець І (Киев. у. — Сл. Гр.)]; 2) перен. разе, уплетуть. доминйтися, -нйюся, -іійешся доминаться. дбмисел, -слу дбмысел, дбмысл, догадка, предположение [Всі говорили про неї з різними догадками й домислами (перекл. з Пушкіна)]. домислюватися, -лююся, -люєшся, домислитися, -люся, -лишся разг. догадываться, догадаться, додумываться, додуматься [Сама собі домислююсь, що мені робити (Барв.); Капітан, мабуть, устиг уже домислитись і, сполотнілий, щось шепнув на вухо молодій (Панч)]. домити см. домив йти. домитися см. домив йтися, домйще увел. разг. домйще, домйна. домівка дом; поэз. кров; рит. домашний оч&г [Жваво гомоніла молодь, розходячись по домівках (Кач.); У партизана була своя партизанська домівка (Воронько)]; рідна ~ка родной дом; поэз. отчий кров (дом), уст. родная сень. домінанта доминанта. домінйнтний доминантный, домінібн, -ну доминибн. до мін б нескл. сущ. ср. р. доминб. домінувати, -ную, -пуеш доминировать. домінуючий доминирующий; (преобладающий — ещё) госпбдствующий [Заклик до боротьби за свободу стає домінуючим у Бернса, особливо в роки французької революції (Літ, ваз., 1939, /)]. дом ірити см. домірювати, доміркувйтися, -куюся, -куєшся додуматься; (понять) сообразить [Тоді знов-таки хтось доміркувався, винайшов спосіб (Головко); Циганки доміркувалися, чого вона пішла з ними (Коцюб.)]. домірний соразмерный [Та як сказано? Чистою. , народною мовою, яскравим, як сонячний промінь, малюнком і невеличкими, домірними нарисами (Літ. газ., 1939, IV)]. домірність, -ності соразмерность. домірно нар. соразмерно. <- домірювати, -рюю, -рюєш, доміряти, -ряю, -ряєш и (реже) доміряти, -рю, -риш домеривать, домерить. домірюватися, -рююся, -рюєшся домериваться. доміряти" еле. домірювати, домісити см. домішувати г. домітати, -мітйю, -мітйєш, домести, -мету, -метеш дометать, домести [Не домела до порога й кинула сміття серед хати (Сл. Гр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)