Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

Доп
445
ещё) приемлемый, терпимый [В боротьбі
проти народників Ленін вважав допустимою
тимчасову угоду з «легальними
марксистами», щоб використати їх проти народників..
(Іст. ВКЩб))-].
допустимість, -мості допустимость;
приемлемость, терпимость [В книжці Леніна
«Держава і революція» (серпень 1917 року)
партія, в особі Леніна, робить перший
серйозний крок до визнання допустимості
федерації, як перехідної форми «до
централістичної республіки».. (Сталін)]. Ср.
допустимий.
допустимо предик, допустимо; приемлемо. Ср.
допустимий.
допустити см. допускати.
допуститися см. допускатися.
допустовий грам, уступительный.
допустуватися, -стуюся, -стуєшся
добаловаться; разг. дошалиться.
допущений допущенный.
допущенний допустимый; (с каким молено
і согласиться — ещё) приемлемый,
терпимый.
допущенність, -ності допустимость;
приемлемость, терпимость. Ср. допущенний.
допущення допущение.
допхатися, -пхаюся, -пхйєшся фам.
дотащиться [Маланка ледве допхалась до
' своєї халупки (Коцюб.)].
доп'яна, доп'яну нар. разг. дбпьян?.
доп'ясти, -пну, -пнёш и допнути 1) прям,
редк. допялить; 2) перен. разг. достать (с
трудом), раздобыть.
доп'ястися^ -пнуся, -пнешся и допнутися разг.
1) дотянуться [Пнеться, пнеться, та й
допнулось ручкою до квітки (Сл. Гр.)]; 2) (чого)
перен. разг. добиться.
дорадник редк. 1) советчик [Гнів — сліпий
дорадник (Фр.)]; 2) обл. уст. советник [Та
се не в смак було його міністрам,
Дорадникам, вельможам, генералам Сидіти поруч
старців у лахміттю (Фр.)].
дорадниця редк. советчица [Жінка — вірна
помічниця, дорадниця чоловікові (Горд.)].
дорадчий совещательный [Коли цар у серпні
1905 року оголосив скликання дорадчого
«парламенту», більшовики оголосили
бойкот його .. (Ленін)]; /--'чий голос
совещательный голос.
дорадянський досоветский.
доріізу нар. обл. сразу [Чуємо.. — нісні
хтось співає. — Це він — впізнала доразу
Катря (Воєн.)].
дораховувати, -ховую, -ховусш, дорахувати,
-рахую, -рахуєш досчитывать, досчитать
[Мирон дорахував уже до чотириста
дораховуватися, -ховуюся, -ховуешся,
дорахуватися, -рахуюся, -рахуєшся
досчитываться, досчитаться.
дорахувати см. дорахбвувати.
дорахувитися см. дораховуватися.
дорвати см. доривйти х
дорватися х см. дориватися 1.
дорватися 2 см. дориватися 2.
дореволюційний дореволюционный [Як і в
усіх капіталістичних країнах, у
дореволюційній Росії роки промислового піднесення
змінялися роками промислових криз..
(Іст. ВКП(б))]. #
дореготатися, -гочуся, -гбчешся дохохотаться.
до ректи см. дорікати.
дореформений дорефбрменный.
доречний уместный [Несподівана поява
Максима була доречна (Риб.)].
доречність, -ності уместность.
доречно нар. уместно; разг. к месту.
дорив йти х, -вйю, -в?еш, дорвйти, -рву, -рвёш
дорывать, дорвать [Одежа була й так
порвана, я ще дорвав (Тесл.)].
дорив йти 2, -вйю, -виєш, дорити, -рию, -риєш
(кончать рыть) дорывать, дорыть.
дорив йтися *, -в&юся, -вйєшся, дорватися,
-рвуся, -рвешся (об одежде и пр.) разг.
дорываться, дорваться. Ср. доривати *.
дориватися2, -вйюся, -вйєшся, дорвйтися,
-рвуся, -рвбшея (накидаться на что) разг.
дорываться, дорваться.
дориватися8, -ваюся, -в&єшся, доритися,
-рйюся, -риєшся дорываться, дорыться.
Ср. доривати 2.
дорисбвапий дорисбванный.
дорисбвка дорисовка.
дорисовування дорисовывание, дорисбвка.
дорисовувати, -сбвую, -сбвувш, дорисувати,
-сую, -сувш дорисовывать, дорисовать.
дорисбвуватися, -сбвуюся, -сбвуешея дорисб-
вываться.
дорисувйти см. дорисбвувати.
дорити см. доривати2.
доритися см. дориватися8.
доричний архт. дорический.
дорїбок см. доробок.
дорівнювати х, -нюю, -нюєш, дорівняти, -пяю,
-ниєш (когб, що до кого, до чбго)
приравнивать, равнять (разг.)у приравнять (когб, что
к кому, к чему); н е ~нюй йогб до с ё-
б е разг. не равняй его с собой.
дорівнювати2, -нюю, -пюєш (чому) быть
равным, равняться (чему) [Відмова від
підлеглості керівництву центрів дорівнює
відмові бути в партії, дорівнює зруйнуванню
партії .. (Ленін)]; ~пюе мат. равняется,
равнб;два плюс один ~нюе трьом
два плюс один равняется (равнб) трём.
дорівнюватися, -нююся, -нюєшся,
дорівнятися, -няюся, -няешся 1) (кому, чому)
равняться, сравниться, сравняться (с кем, с чем)
[Гордо, пишно, променисто Золотії світять
зорі, Та не може дорівнятись Ні одна з них
Ізідорі! (Л. Укр.)]; 2) страд, з. (несоверш.)
приравниваться; равняться; ср.
дорівнювати х.
дорівнюючий равняющийся, равный. Ср.
дорівнювати 2.
дорівняти см. дорівнювати х.
дорівнятися см. дорівнюватися.
дорідний 1) (о зерне і плодах и т. п.)
крупный [Він пригинався між кущами,
збираючи дорідні гриби (Куч.)]; 2) (о злаках)
буйный, рослый [Дорідні, густі хліба
вкрили степові простори (Рад. Укр., 1946,
УІ)]\ 3) (отличающийся хорошим урожаєм)
редк. урожайный [Достигали дорідні
воскові ниви (Горд.)].
доріженька ласк, фольк. дороженька [В себе
на вежі вогонь запалила я.., Хай він про-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)