Доп 445 ещё) приемлемый, терпимый [В боротьбі проти народників Ленін вважав допустимою тимчасову угоду з «легальними марксистами», щоб використати їх проти народників.. (Іст. ВКЩб))-]. допустимість, -мості допустимость; приемлемость, терпимость [В книжці Леніна «Держава і революція» (серпень 1917 року) партія, в особі Леніна, робить перший серйозний крок до визнання допустимості федерації, як перехідної форми «до централістичної республіки».. (Сталін)]. Ср. допустимий. допустимо предик, допустимо; приемлемо. Ср. допустимий. допустити см. допускати. допуститися см. допускатися. допустовий грам, уступительный. допустуватися, -стуюся, -стуєшся добаловаться; разг. дошалиться. допущений допущенный. допущенний допустимый; (с каким молено і согласиться — ещё) приемлемый, терпимый. допущенність, -ності допустимость; приемлемость, терпимость. Ср. допущенний. допущення допущение. допхатися, -пхаюся, -пхйєшся фам. дотащиться [Маланка ледве допхалась до ' своєї халупки (Коцюб.)]. доп'яна, доп'яну нар. разг. дбпьян?. доп'ясти, -пну, -пнёш и допнути 1) прям, редк. допялить; 2) перен. разг. достать (с трудом), раздобыть. доп'ястися^ -пнуся, -пнешся и допнутися разг. 1) дотянуться [Пнеться, пнеться, та й допнулось ручкою до квітки (Сл. Гр.)]; 2) (чого) перен. разг. добиться. дорадник редк. 1) советчик [Гнів — сліпий дорадник (Фр.)]; 2) обл. уст. советник [Та се не в смак було його міністрам, Дорадникам, вельможам, генералам Сидіти поруч старців у лахміттю (Фр.)]. дорадниця редк. советчица [Жінка — вірна помічниця, дорадниця чоловікові (Горд.)]. дорадчий совещательный [Коли цар у серпні 1905 року оголосив скликання дорадчого «парламенту», більшовики оголосили бойкот його .. (Ленін)]; /--'чий голос совещательный голос. дорадянський досоветский. доріізу нар. обл. сразу [Чуємо.. — нісні хтось співає. — Це він — впізнала доразу Катря (Воєн.)]. дораховувати, -ховую, -ховусш, дорахувати, -рахую, -рахуєш досчитывать, досчитать [Мирон дорахував уже до чотириста дораховуватися, -ховуюся, -ховуешся, дорахуватися, -рахуюся, -рахуєшся досчитываться, досчитаться. дорахувати см. дорахбвувати. дорахувитися см. дораховуватися. дорвати см. доривйти х дорватися х см. дориватися 1. дорватися 2 см. дориватися 2. дореволюційний дореволюционный [Як і в усіх капіталістичних країнах, у дореволюційній Росії роки промислового піднесення змінялися роками промислових криз.. (Іст. ВКП(б))]. # дореготатися, -гочуся, -гбчешся дохохотаться. до ректи см. дорікати. дореформений дорефбрменный. доречний уместный [Несподівана поява Максима була доречна (Риб.)]. доречність, -ності уместность. доречно нар. уместно; разг. к месту. дорив йти х, -вйю, -в?еш, дорвйти, -рву, -рвёш дорывать, дорвать [Одежа була й так порвана, я ще дорвав (Тесл.)]. дорив йти 2, -вйю, -виєш, дорити, -рию, -риєш (кончать рыть) дорывать, дорыть. дорив йтися *, -в&юся, -вйєшся, дорватися, -рвуся, -рвешся (об одежде и пр.) разг. дорываться, дорваться. Ср. доривати *. дориватися2, -вйюся, -вйєшся, дорвйтися, -рвуся, -рвбшея (накидаться на что) разг. дорываться, дорваться. дориватися8, -ваюся, -в&єшся, доритися, -рйюся, -риєшся дорываться, дорыться. Ср. доривати 2. дорисбвапий дорисбванный. дорисбвка дорисовка. дорисовування дорисовывание, дорисбвка. дорисовувати, -сбвую, -сбвувш, дорисувати, -сую, -сувш дорисовывать, дорисовать. дорисбвуватися, -сбвуюся, -сбвуешея дорисб- вываться. дорисувйти см. дорисбвувати. дорити см. доривати2. доритися см. дориватися8. доричний архт. дорический. дорїбок см. доробок. дорівнювати х, -нюю, -нюєш, дорівняти, -пяю, -ниєш (когб, що до кого, до чбго) приравнивать, равнять (разг.)у приравнять (когб, что к кому, к чему); н е ~нюй йогб до с ё- б е разг. не равняй его с собой. дорівнювати2, -нюю, -пюєш (чому) быть равным, равняться (чему) [Відмова від підлеглості керівництву центрів дорівнює відмові бути в партії, дорівнює зруйнуванню партії .. (Ленін)]; ~пюе мат. равняется, равнб;два плюс один ~нюе трьом два плюс один равняется (равнб) трём. дорівнюватися, -нююся, -нюєшся, дорівнятися, -няюся, -няешся 1) (кому, чому) равняться, сравниться, сравняться (с кем, с чем) [Гордо, пишно, променисто Золотії світять зорі, Та не може дорівнятись Ні одна з них Ізідорі! (Л. Укр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) приравниваться; равняться; ср. дорівнювати х. дорівнюючий равняющийся, равный. Ср. дорівнювати 2. дорівняти см. дорівнювати х. дорівнятися см. дорівнюватися. дорідний 1) (о зерне і плодах и т. п.) крупный [Він пригинався між кущами, збираючи дорідні гриби (Куч.)]; 2) (о злаках) буйный, рослый [Дорідні, густі хліба вкрили степові простори (Рад. Укр., 1946, УІ)]\ 3) (отличающийся хорошим урожаєм) редк. урожайный [Достигали дорідні воскові ниви (Горд.)]. доріженька ласк, фольк. дороженька [В себе на вежі вогонь запалила я.., Хай він про-
|