Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Дор 446 Дор світить по морю доріженьку, Щоб не зблудив ти, з чужини вертаючись (Л. Укр.)]. доріжечка уменыи., ласк, дорбжка [І стежеч- ка-доріжечка.. Поросла травою (Шевч.)]. доріжка дорбжка; (постилка на полу — ещё) половйк [Польова доріжка стелилася між високими хлібами (Гонч.); Коли б не м'яка доріжка, що приглушувала мій тупіт, то я, мабуть, сполошив би весь готель (Трубл.)]. дорізувати, -зую, -зуеш, дорізати, «ріжу, -ріжеш дорез&ть, дорезать; (умерщвлять кого—ещё) прирезывать, прирезать, прирезать. дорійський ист. дорический. дорікання 1) нарекание; со вир. нарекания, упрёки; уст. укбры [Л у к а ш: Так я й знав 1 Тепер уже почнеться дорікання (Л. Укр.)]; 2) попрёки. Ср. дорікати 1—2. дорікати, -каю, -кавш, до ректи, -речу, «речёш и (однократно) дорікнути, -ну, -нёш (кому, чому) 1) упрекать, упрекнуть, укорять, корить (разг.), укорить (когб, что); уст. попрекать, попрекнуть (ком^, чем^); разг. пенять, попенять (кому, чему или на когб,на что); (делать выговор) разг. уст. выговаривать (кому) [Хвилинку тому я дорікала Валентинові за те, що він не взяв з вас слова ; прийти до нас сьогодні (Шовк.); Тілько того, що харчує нас та дає хату! А за все те дорікав (Н.-Лев.); Дорік парубок гірко (Федьк.)\ — Ех ви... телепні! Свого не впізнали... — дорікнув він тремтячим голосом (перекл. а Бірюкова)]; 2) (за сделанное одолжение) попрекать, попрекнуть (когб за что, чем), дормез ист. дормез. дорббало, дорббло б ран. чучело, фефёла. доробити см. доробляти. доробитися см. дороблятися. дорббка дораббтка; доделка [Сьогодні в павільйоні закінчуються останні доробки, виправляються хиби, на які вказала комісія (Вісті, 1939і VII)]. Ср. доробляти. дорбблений дораббтанный; доделанный. Ср. доробляти. дорбблення дораббтка; доделка. Ср. доробляти. дорббло см. дорббало. дороблювання дораббтка; доделка. Ср. доробляти. дорбблювати см. доробляти. дороблюватися см. дороблятися. доробляння дораббтка; доделка. Ср. доробля- ти. доробляти, -ляю, -ляеш и дорбблювати, -люю, -люеш, доробити, -роблю, -рббиш дорабатывать, дораббтать; (оканчивать —- ещё) доделывать, доделать [Доробили, положили, Понесли, сховали... (Шевч.)]. дороблятися, -ляюся, -ляешея и дороблюватися, -лююся, -люешся, доробитися, -роблюся, -рббишся (чогб, до чбго) 1) разг. дорабатываться, дораббтаться [Доходились ніжки, доробились ручки (Ном.)]; 2) обл. приобретать (трудбм), приобрести (трудбм) (что) [Яким же способом доробився Герман Гольд- кремер такого великого маетку? (Фр.)]; 3) страд, а. (несоверш.) дорабатываться; до- дёлыватьси; ср. доробляти. дорббок, -рібку и обл. дорібок (чий) 1) сделанное (кем); созданное (кем); (писателя — обычно) написанное (кем) [Написав він [Черемшина] небагато, але доробок його позначається високою якістю і цілком відмінним характером стилю (Ком., 1939, XII)]; 2) (заработанное) обл. заработок. дорога дорбга; (во всех значениях и редко при обозначении полосы земли — ещё) путь; (фолък* — ещё) путина; уст. рит. стезя [В . боях гартували ми військо могутнє, Загарбників підлих з дороги зметем! (Гімн Радянського Союзу); Машина вискочила на широку дорогу (Собко); Позаростали дороги, де ходили панські ноги (Полтавгцина); Дорога була далека (Куч.); Олекса Безик їздив у містечко, але з дороги вернувся (Коцюб.); Катерина, сам знаєш, з дороги нікому не сходить (Панч)]; ~т& додому дорбга домбй, обратный путь; ~га назад обратный (возвратный) путь; п о ~рбзі (во время следования) по дорбге, дорбгой, -в пути [По дорозі наткнулась на Гущу (Коцюб.)]; п о /^рбзі (кому: идти, ехать) по дорбге, по пути; половина ~ги половина дороги (пути), полдорбги, полпути; польові (степова) ~га полевая {просёлочная) дорбга, просёлок [Машина йшла польовою дорогою (перекл. з Федорова)]; с а н н а ~га санный путь, санная дорога [Вночі на 26 листопада хорошою санною дорогою ми вирушили в напрямку Лельчиць (Верш.)]; Чумацька Дорбга астр. разг. Млечный Путь; щасливої ~ги! счастливого пути!; полотнбм ~га! разг. ирон. скатертью дорбга!? великому кораблеві велика й ~га погов. болыпбму кораблю болыпбе [и] плавание. дорогенький (о цене) дорогбнький, дороговатый. дорогий дорогбй; (очень ценный —- егиё) драгоценный; (милый, любимый—егцё) любезный (уст.) [Ім'я Шевченка було, в і буде дорогим для всіх народів Радянського Союзу (Корн.); Дорогих перлин коштовних 6 багато в синім морі (Л. Укр.)]; дуже ~гйй очень дорогбй; разг. предорогбй. дброго нар. дброго [Усе вони цінують і на все кажуть, що дорого (Воєн.); Для наших дружніх народів, —.каже тов. Бажан, — дорого і рідно звучить творчість росіянина і грузина, творчість українця і білоруса (Ком., 1939^ VII)]; дуже ~го, надзвичайно ~го бчень дброго, чрезвычайно дброго; разг. предорого, втридорога; н а д т о ^*то просити слишком дброго просить; разг. слишком дорожиться. дороговказ, -зу указатель пути; (перен. •— обычно) путеводитель [Складне мереживо залізних конструкцій підноситься над степами, як дороговказ на дорозі в майбутнє . (Янов.); Слава мужніх — Батьківщини слава, Приклад славних — нам дороговказ (Дор.Д. дороговказний путеводный [Історична промова В. І. Леніна була програмним доку- [ ментом, який і тепер є дороговказною зіркою у всьому житті, роботі і діяльності ленін- I сько-сталіпського комсомолу (Ком.91938, Х)у |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)