Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДОС 449 ДОС ко многий или на «вы» — ещё) полноте [Для того, щоб розбити стару владу, досить було тимчасового союзу повсталих робітників і солдатів (Сталін); Досить з нього, що не був він Ні голодний, ні холодний (Л. Укр.); Ну, досить! Бувай здоров! (Фр.)]; ~ть , тільки (в сложном предложении) стоит только; з мене <^ть с меня довольно, с меня достаточно; разг. с меня хватит. досихання досыхание. доспхати, -спхаю, -сихаеш, досохнути, -ну, -неш досыхать, досохнуть. досі нар. 1) (о времени) до сих пор; до настоящего времени, до сего времени, до сей поры; поныне; разг. посейчас; уст. по сей день, по сие время; разг. уст. доселе, досель [Попереду їй відкривались не бачені досі краєвиди (Гонч.)\ Чому досі віконниці не одчинені? (Коцюб.)]; ~сі нема до сих пор (до настоящего времени, до сей поры) нет, всё нет; в і н ~сі уже д б м а он сейчас уже дома; я к ~сі как до настоящего времени (до сих пор, до сей поры); (при сравнительной степени) чем до сих пор (до настоящего времени и т. д.) [Воно їх з'єднало краще, міцніше, як досі (Коцюб.)]; 2) (о месте) до сих пор; раїг. досюда; уст. до сего места; разг. уст. доселе, досель. досів, -ву с.-х. досёв. досівання с.-х. досевание, досёв. досівати, -ваю, -ваєш и досіювати, -сіюю, -сіЮбш, досіяти, -сію, -сієш досев&ть, досеивать, досеять. досіватися, -ваюся, -вавшся и досіюватися, -сїююся, -сїюсшся досеваться, досеиваться. досіл, -сблу досбл. досіювати см. досівати. досіюватися см. досіватися. досіяти см. до сів йти. доскакувати, - с какую, -скакуеш, доскакати, -скакаю, -скакаєш, доскочити, -кбчу, -кб- чиш 1) (до чого) доскакивать, доскакать, доскочить; (прыжками — ещё) допрыгивать, допрыгнуть [Мале ягнятко там гуляло; Скік- верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало (Гл.); Северин Наливайко на своєму вороному коні квапився доскочити до високої могили в степу (Ле)]; 2) (только соверш.: чого, що) фам. добыть (что); (перен.— ещё) достичь (чего) [Коли б я мав ваш стан і сили, Оцю я погань би не їв, Щоб сей та той мене, коли б я не доскочив Собі щодня шматок м'ясця! (Греб.); Нехай би там пожив Тадеуш, походив, Посад доскочивши і славних орденів (перекл. Рильського)]. доскіпуватися, -пуюся, -пуешся, доскіпатися, -кіпаюся, -кїпаешся разг. 1) придираться, придраться [Він доскіпувався до неї., чому те та друге й досі не зроблено (Мирн.)]; 2) (до чого) перен. докапываться, докопаться [Все він знає, все він розбирає, до всього доскіпається (Мирн.)]. до скоблити сч. доскбблювати. доскобл йтися см. доскобл юватися. доскбблювати, -люю, -лювш, доскобл йти, -коблю, -кбблиш доскабливать, доскоблить. доскбблювати ся, -лююся, -люешся, доскобл й- тися> -коблюся, -кбблигася доскабливаться, доскоблиться. досконалий совершённый [Ленін дав людству найбільш досконалу форму держави, справді демократичну систему влади (Рад. Укр.% 1946,1)]; ~лий газ физ. совершённый газ; ~ле число мат. совершенное число. досконалість, -лості совершенство [Битва за Сталінград — вінець воєнного мистецтва; вона явила новий зразок досконалості передової радянської воєнної науки (Біогр. Сталіна)]; верх ~лості, найвища ~ть верх совершенства. досконало нар. в совершенстве;/реже) совершенно [Учень, що закінчує середню школу, повинеп досконало знати основи наук, уміти застосовувати ці знання на практиці, в житті (Рад. Укр., 1946, VIII)]. доскональний доскональный [Вони надмірно розтягнуті і потребують доскональної художньої обробки (Літ. газ., 1940, І)]. досконально нар. досконально [Знає досконально всю цю механіку (Мирн.)]. доскорбджувати, -джую, -джуеш, доскородити, -джу, -диш оканчивать боронить, окончить боронить, оканчивать бороновать, окбнчить бороновать, добор&нивать, доборонйть. доскорбджуватися, -джуюся, -джувшся добо- раниваться. доскбчити см. доскакувати. доскребти см. доскрібати. доскребтися см. доскрібатися. доскрібати, -баю, -баєш и доскрібувати, -бую, -бувш, доскребти, -бу, -ббш доскрёбывать, доскрести, доскабливать, доскоблить. доскрібатися, -баюся, -баешся и доскрібувати* ся, -буюся, -бувшся, доскребтися, -буся, -ббшся доскрёбываться, доскрестись, доскабливаться, доскоблиться. доскрібувати см. доскрібати. доскрібуватися см. доскрібатися. доскубувати, -бую, -буеш, доскубати, -бйю, -баєш и доскубти, -бу, -бёш дощипывать, дощипать. доскубуватися, -буюся, -бувшся дощипываться. дослати1 сч. досплйти. дослати 2 см. достилати. дослівний дословный. дослївник (подстрочный перевод) подстрбчник. дослівно нар. дослбвно. дбслід, -ду 1) (эксперимент) бпыт [Піонери й учні робили в школах досліди з електрикою (Куч.)]; 2) см. дослідження. досліджений исследованный; испытанный [Досліджено зерна пшениці і проса (Мікр. ж., 1951, 4)]. Ср. досліджувати. дослідження исследование; спец. изыскание, (чаще) изыскания; (о научном сочинении — ещё) разыскание, уст. рбзыск; (проверка каких-нибудь качеств, пригодности и т. п.— ещё) испытание [Ленін грунтовно обізнався з економічними дослідженнями народників (Біогр. Леніна)]. досліджуваний исследуемый; испытуемый. Ср. досліджувати. досліджування исследование; изыскание; испытание. Ср. досліджувати. досліджувати, -джую, -джуеш, дослідити, -джу, -дйгд исследовать (соверш. и 29-1211 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)