Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДОС 448 Дсс му світові (Рад. Укр., 1949, III)]', з ~ду і по опыту [Вася Багіров з досвіду знав, що коли вже почався такий наступ, то батальйон, рано чи пізно, піде вперед (Гонч.)]', •на бути ~ду (в чбму) приобрести опыт (в чем); книжн. искуситься (в чём); ця справа потре бу є велико- г о ^/ду это дело требует большбй бпытности. досвідйти см. до свідчити, досвідний (основанный на опыте) бпытный [Справа досвідного пізнання процесів життя почата всього тільки за дві-три сотні років до нашої епохи (перекл. а Горького)]) ~не знання бпытное знание. досвідний (имеющий опыт) редк. бпытный; знающий [Ти ні до чого не здатна, в господарській справі не досвідна (Н.-Лев.)]. досвідчений бпытный; (имеющий большие знания в чём-нибудь—ещё) сведущий, знающий (что), фам. дотбшный, искушённый (в чём); -соправдавший себя, проверенный на деле — (ещё) испытанный; (умелый — ещё) изощрённый (в чём) [Мирон: Народ любить і вимагає тільки досвідчених і розумних керівників (Корн.)\ Ми не забули І нічого, але багато чого навчились. Ми 1 живі, змужнілі й досвідчені (Гонч.)]', вёльми ~ний весьма бпытный; уст. мно гобпытный. досвідченість, -ності бпытность [Багато знань, досвідченості, праці й часу треба для гідної оцінки такої людини, якою був Ломоносов (перекл. а Велінськоео)]. до свідчення редк, убеждение. Ср. досвідчити, досвідчитися, до свідчити , -чу, -чиш (що и чогб) и досвід йти A-го лица нет), -дйш (що и чогб) редк. убедиться (на бпыте) (в чём); (почувствовать) испытать (что) [Добре на самім собі [Шевченко] досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Сл. Г р.); Ані мудрість, наука, ні старші літа Не дають проти неї [проти жіночої краси] міцного щита. Се я сам до- свідив (Фр.)]. досвідчитися, -чуся, -чмшся убедиться (на бпыте); узнать [Перемагала свій жаль .., щоб люди не досвідчились (Барв.)]. дбсвіт, -ту рассвет [У вікна полився тихий досвіт (Н.-Лев.)]', з ~ту (когда) перед рассветом; с рассветом [Молотьбу починають з досвіту, використовуючи кожну робочу хвилину (Колг. Укр., 1939, VII)]', см. ещё дбсвіток. дбсвітки х, -ток редк. рассвет [Погасне світло, та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Л. Укр.)]', см. еще дбсвіток. дбсвітки 2, -ток уст. посиделки [Я чув тоді | [пісню]—на досвітках Дівчата співали (Шевч.)]. досвіткбвий редк. цредрассвётный [Темнота досвіткова заховала рум'янець сорому на його лиці (Н.-Лев.)]', см. ещё досвітній, досвітній предрассветный, предутренний [Досвітні огні переможні, урочі, Прорізали темряву ночі (Л. Укр.); В повітрі стояла напружена досвітня тиша (перекл. а Фурманова)]. дбсвіток, -тку рассвет, предрассветное время | [З самого досвітку стали вирушати селяни на Князівку (Головко)]. досвітчаний 1 редк. предрассветный [У вікна дивилась зимова ніч, зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало, як вовчі очі (Коцюб.)]. Ср. дбсвіт. досвітчанийа уст. относящийся к посиделкам [Досвітчана мати, стара Вовчиха, радо стріла Христю (Мирн.)]. Ср. дбсвітки2, досередини нар. кнутрй. досиджувати, -джую, -дякуєш, досидіти, -джу, -диш досиживать, досидеть [І знову йшов досиджувати ніч у гамірнім трактирі (Ільч.)\ Досиділи трохи не до півночі (Н.-Лев.)]. досиджуватися, -джуюся, -джуешся, досйді- тися, -джуся, -дишся досиживаться, досидеться. досидіти см. досиджувати. досйдітися см. досиджуватися. досилання досылание, досылка. до сил йти, -лаю, -лйєш, дослати (дошлю, дошлеш) досылать, дослать. досилатися, -лаюся, -лйешся досылаться. досйлка досылка, досылание. досйнюватн, -июю, -пюеш, досинйти, -синю, -синиш досйнивать, досинйть. досипання досыпание, досыпка. Ср. досип йти \ досип йти !, -паю, -нйеш, досипати, -шш, -плеш досып&ть, досыпать; (всыпать дополнительно — ещё) подсып&ть, подсыпать, присыпать, присыпать [Він своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)', Йде до стайні досипати худобі січки з вівсом (Фр.)]. досипати2, -паю, -нйеш и досипляти, -ляю, -лясах, доспати, -плю, -пйш досыпать, дослать [Ночей не досипав (Скляр.); Ось уже другий день не досипляє (Мирн.)', І не доїм, і не досплю; Усе було труджусь, роблю (Гл.)]. досип йтися1, -пбюся, -пйєшся, досипатися, -плюся, -плешся досыпаться, досыпаться. посипатися 2, -иаюся, -пйєшся и досиплятися, -дяюся, -ляєшся, до спитися, -плюся, -пйшся досыпаться, доспиться. досйпка досыпка. досипляти см. досип йти а. ДОСИПЛЯТИСЯ СМ. ДОСИПАТИСЯ 2. досисйти, -сисаю, -сисйеш, доссати (доссу, доссёш) досасывать, досос&ть. досисатися, -спсаюся, -сисйєшся, доссатися (доссуся, доссешся) досасываться, дососаться. досита досыта; уст. досыта. дбсить 1) нар. довбльно; (много — обычно) достаточно, порядочно [Наринський досить міцно стис протягнену до нього руку (Шовк.)]", ~ть п 6 в н и й довбльно полный, полноватый; <•*•/» поганий довбльно плохбй, плоховатый; /^тъ скрутний (довбльно) затруднительный, довольно трудный, трудноватый; «-^/гь трудний довбльно трудный, трудноватый; '-^ть ц і- к а в и й довбльно интересный, небезинте- ресный; ~ть численний довбльно многочисленный, немалочисленный; 2) (в значении сказуемого) довбльно, достаточно; (при увещевании или приказании разг. — еще) хватит, пблно; (при обращении |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)